Філософія, причини її виникнення і типи світогляду

Транскрипція

Автоматичне розпізнавання мовлення, можливі помилки.

00:00:00 Тому столітті до нашої ери, так, який задумався над тим, а що ж з собою? Представляють, були мудрі він взагалі задумався над цією мудрістю, про яку ми з вами говорили, і кому вона притамана, яка вже сказала, що мудрість Піфагордійшов в своїх дослідженнях до того, що мудрість вона притаманна бога, а людина, вона все життя, от вона прагне Ціємусті, вона йде до цієї мудрісті. І Фагор перший розділив, що є ці мудріці, які прагнуть постійно до мудрості, які держаться мудрістю, а є прості громадяни, які так, вони більше що, вони більше займаються фізичною працею і вони більше звертаються до мудреців з того чи іншого питання. Тому фіфагор вжив до тих мудреців слово філософія, вжив слово філософія в 6 столітті, він вважав, що від філософії народжується три таких плини.

00:01:01 Це да, добре думати, дам добре говорити і да добре саме діяти. Так, тобто, ми кажемо, що і сьогодні оці три тари вони дуже потрібні людині. Бо людині потрібно як повітря думати, правильно говорити і, відповідно, від того правильно діяти. Бо нема такого, що найти часом кажуть, що одне думає, друге говорить, а третє робить. А людина в комплексі повинна правильно думати і говорити, і діяти відповідно. Тому оце є філософія. Оце є філософія. Ну, як я вже сказала, що Фактично, фактично фіфногор започаткував цей термін, ось, але не дав точного визначення філософії, але його і по сьогодні не існує в точного визначення філософії, тому що філософія багатообразна, але до після Кіфамора вже до цього терпену, до цього поняття філософія вже намагалася звернутися велика кількість мислителей, в тому числі, і античних.

00:02:16 Таких, наприклад, як Платон, як Аристотель. Так, Платон вважав, що саме чисте філософське сприйняття, ідея, воно є вищою формою пізнання, способом сходження до високих ідей. Аристотель вважав, що люди філософуючі, вони шукають знаряддя правди от заради самого знання, але не заради будь-якої практичної користі. Саме Аристотель він поділяв, поділяв він фактично філософію на теоретичну, тобто, це знання заради знання, також практичне знання заради діяльності і творчу філософію, це знання заради творчості. Тим чином, філософія вже від початку свого розвитку мала

00:03:15 метою вивчення самого себе, тобто вивчення самої себе. І філософія самого початку на думку і Аристотеля, і Філатона, вона прагнула до істини: цю істину потрібно шукати, вона не дається просто так, вона не лежить на поверхні, шукати потрібно бачити, і оскільки сама істина вона є самодостатньою. Ну, фактично, дуже багато вчених вони зверталися до цього поняття філософія. Багато з них називали саме такі дослідники українські, наприклад, як Олександр Кульчинський, вважали, що філософія має такий привілейований статус серед інших видів духовної інтелектуальної діяльності, оскільки вона пояснюється саме такими безкомпромісними відношеннями до істинного знання, частиною любові до істинного знання, також вона пояснюється фактично відношенням до мудрості, і все це є такою царею автономією, самодостатністю і дійсно вільним творчим актом.

00:04:41 Варто сказати, що фактично мудрість в давні часи розумілася як такий синтез здатність людської свідомості, суть якої полягає у з Досування, осягнення основних засад світо існування в умінні на підставі здобутого знання, спрямовувати власну діяльність на досягнення так званої власної мети, ну і в такому значенні наш відомий український мислитель Морослав Попович важав, що поняття мудрості воно включає уявлення про єдине узагальнення у загальне знання, що інтегрує цю інформацію про світ. Проте, якби філософія не цінувала мудрість, вона не могла би одотожнювати себе з цією мудрістю, тому. Тому філософія шукає цю загальну мудрість, Софію, і любить її в рамках своєї системи.

00:05:46 Ну, як я вже сказала, що філософія, як специфічний феномен людської культури, виникла приблизно з 7-го-шосто року, бо ми говорили, що 6, так і століття до нашої ери, вона виникла в трьох цивілізаціях: стародавній Індії, стардавньому Китаї і стародавній Греції. Варто сказати, що виникла вона в умовах поглиблення різдва факторів, про які ми зараз з вами поговоримо. Серед цих факторів це насамперед оцей поділ праці на розумову і фізичну, тому що ми вже з вами говорили, навіть коли Піфагор звернувся так до

00:06:32 звернувся до поняття оцього філософія, то він задумався над тим, хто з хто собою пишу, хто такі мутрі, що вони собою представляють, як я вже сказала, можливо, ви зауважили про те, що всі прагнули істини, але коли людина більше займається фізичною працею, то її так знаєте, там, коли вона цілий день працює, вона ввечері приходить, її звичайно важко про щось думати і головне лягти, відпочити, так, і тим більше розуміє, що завтра знову в неї ця фізична праця важка, то її дуже так мало вона прагнуть до цієї істини. Хоча вона шукає істину якісь питання, бо кожна людина шукає, але вона дуже часто людина обтяжена фізичною працею, вона намагалася? Вона намагалася звернутися до мудреця за порадою, як її діяти, за допомогою, що її робити, і так далі.

00:07:38 Тому ми кажемо, що перша причина винен філософії це якраз для поліпраці на розумову фізично, і тому і мудреці, і ми будемо з вами говорити, я думаю, просто я вам пригадаю: так, що саме мудреці були творцями люди з тижнього кола вони були творцями філософії. Творцями філософії, ті, що не були обтяжені саме фізичною працями. Але тут постає питання: чому ж саме в трьох трьох цивілізаціях виникла філософія, в старні Індії, став дальні Греції, стардання Китаї. Можливо, хтось хоче дати відповідь на це запитання.

00:08:30 Якщо ніхто не хоче, то я підгадую вам про те, що Оце цю відповідь можна шукати В другій причині виникнення філософії в цих цивілізацій, а саме наявності вільнотовства. Якщо ми зануримося вссвітню історію, то ми побачимо, що ті періоди, коли стародавній Індії і страдавньому Китаї почали зроджуватися, виникати і розвиватися пізніше філософія, то всі держави, ці величезні конгломерати, бо ми знаємо сьогодні, вони географічно, це надзвичайно такі великі конгломерати, вони якраз були на зорі формування централізованої держави. Це було, наприклад, якщо ми візнаємо стародавні Індів, це перше десяття нашої ери, коли якраз ті мудриці, а ми будемо говорити, Брахмани, вони і стали

00:09:33 творцями цієї філософії староіндійської. Бо потрібні були такі світогляди, які би могли цементувати це державу? Бо величезний конгломерат як з ним ставитися імператору. Дуже важко не було транспорту, літаків, полістів і так далі. І Яким чином керувати, яким чином робити цю державу централізовану, яким чином собі підпорядкувати цей величезний пропорх, потрібна була віра, потрібно були якісь важі, і цими важелями були філософія. Якщо взяти стародавній Китай, то ми кажемо, що це аналогічно, це також величезний конгломерат, і яким чином цей конгломерат знову ж таки централізуватися. Це було в 6 столітті до нашої ек. Це наявність саме вільнодумства, коли це все

00:10:33 можна говорити, можна філософувати, і це є ще й не просто собі там в повітря, ти в повітря це говориш, і воно пішло і полетіло, тільки повітря від твоїх слів збрягається, ні. А це якраз ще і служить є великою роботою, коли централізується, циментується держава. Якщо взяти стародавню традицію, то ви можете мені сказати, наприклад, з 76 століття до нашої ери там вже була держава. Правда, вона носила такий досить такий специфічний, характерний спочатку лише для стародавньої Греції характер, це польсна демократія. Потім вже, наприклад, Стародавні Греки, в пошуках території, бо в Греція в більшості така камінна, набагато там такого, нема величого такого ґрунту. Це в більшості такий камень.

00:11:35 От Саме страдавні греки, вони в пошуках, як я вже сказала, території, де можна було оселитися, де можна було би там збіжжя своє, садити, сіяти, тобто займатися сільським господарством, вони створювали страдання. Саме в північному причорноморі, сьогодні наші землі окуповані, тимчасово окуповані, це і Крим, і Південь України, створювали свої спочатку міста держави. З історії тут України, це такі як Пантікопей, Ольгія. Херсонес. Оце все було створено. І це такий тип. А потім навіть деякі ці міста держави були стардавніми греками об'єднані, і створилося госпорське царство. От така полісна демократія, де кожен місто воно має свою певну демократію.

00:12:37 Знаєте, от наприклад, як ми кажемо сьогодні на язиці всім Сполучені Штати Америки, знаємо цього їхнього, можна сказати, не міняємого президента, але ми кажемо: ми про інше, ми про політику не говоримо, ми говоримо про штати, це фактично такі як полюси, бо кожен штат має свої закони, свої правила, так їх є централізована влада, але дуже багато там різниця між законами кожного штату. От ми кажемо, що це звичайно не таке, це на сучасному етапі ми можемо сказати. Бо середа Греція - це такі поліси, де в когось була гарно розвинута демократія, наприклад, яка міни. Або, наприклад, взяти Спартак - це тиранія. Тут, звичайно, ні про яку філософію мова і йти не могла. Але назагал ми кажемо, що складна Греція - це полісна демократія, і тому людина, маючи бажання говорити, знаючи про те, що їй нічого в основному за її думки не буде, вона собі починає говорити, починає спілкуватися.

00:13:58 І це відповідно, це відповідно. І це, відповідно, воно і було тим поштовхом основною умовою створення філософії. Звичайно, хочу сказати, що не лише ця причина, бо ми не лише це формували, бо я назвала першу це поділ праці на розмову і фізичну. Друге, ми кажемо, це якраз наявність відодумства, і я говорю про те, що це є досить основною причиною причиною саме формування філософії в трьох оцих цивілізаціях. Крім того, це також толерантність до інаковиснення. Ми кажемо про те, що філософії там в ній не існує по сьогодні єдиної якоїсь такої проблеми, де б давалася така одна точна відповідь.

00:15:02 Бо ми говоримо, що тут Софія є наукою, і ми будемо про це говорити з одного боку, наука - все коли є питання, є проблема, і на неї дається одна відповідь. Софії такого немає. Тому вона своє віка, тому вона специфічна, тому вона багатогранна, тому вона багатоступина, тому вона плюралістична, і так далі. В філософії існує величезна кількість філософських шкіл, які на одну ту саму проблему, вони ведуть різні відповіді. І тому ми кажемо про те, що бачимо, але кожен повинен, кожна школа, філософія - це не аксіома, коли є твердження, і його не потрібно доводити. Бо це треба вірити, як в геометрі. А філософія - це так звана теорема, що кожна філософська школа доводить свою правоту, вона доводить висій правильність свого твердження, всі причини.

00:16:10 Ми можемо погоджуватися з цією філософською школою, ми можемо не погоджуватися на будь-які питання. Але кожна людина, і так побуті, так в усьому, кожна людина повинна Поважайте до куки на секунду, секунду, секунду, секунду.

00:21:15 Так, і так, як я вже сказала, оце третя причина: це наявність. Саме повага до накористя. Далі ми говоримо про причини, які також важливі - це досить сприятлива соціальна сфера для того, щоб прозивати філософію, подібна сприяти соціальна сфера, коли і ми кажемо, що, наприклад, найвищий розкрій філософії, будемо говорити, згадаються, найвищий розкрій філософії, Припадає на класичний период розвитку, це 4, 3 століття до нашої. Якщо заглибитися в всесвітню історію, то можна глянути, що це розквіт, найвищий розквіт і саме самої держави середній фрейд. Та філософія є частиною культури. Тому коли розквітає економічна держава, коли вона могутня, коли вона. Збалансована, коли прекрасний рівень життя, коли немає воїн, коли немає криз економічних, то немає і депресії, і розвивається людина вільної натворить так і натворить філософію.

00:22:34 Тому ми кажемо, що це дуже таки хороша, сприятлива соціальна сфера. Це не лише в стародавній Греції, а така сприятлива соціальна сфера. Вона була і в істерній, коли формувалася філософія, тому що так багато дуже саме А ця соціальна сфера і страдання описає, і тому ми кажемо, що це є причиною також є з причин формування і розвитку філософії. Ну і звичайний розвиток культури. Я вже сказала, що винаходи, згадаємо, наприклад, навіть якщо ми візьмемо ту саму стартану імені, то ми кажемо, що ті школи філософські, які вивекли, наприклад, йога, при кого переговорити, це філософська школа, яка сьогодні існує, і яка заполонила взагалі свої у кожен весь освіть сусідній день рідно не тільки вона популярна сьогодні на сході, і не тільки в Татаман-Східній Парадині, але і світу, і західній парадигні.

00:23:40 Якщо ми, наприклад, беремо саме розвиток культури багатограній цього розвитку. І таке саме ми можемо сказати і про стародавню Грецію. Ця розвиток культури, рхливий розвиток культур - особливо пов'язані, звичайно, з мітологією, з тими грецькими богами, це серце також, які відтворювалися в культурі, які створювалися і І різноманітні скульптури, і це все це є таким важливим власним в формуванні і розвитку філософії. Тобто, оце всі ці причини, так, які

00:24:30 фактично які і сприяли філософія. Філософія сформувалася, розпинулася, і вона з цих трьох цивілізацій потім поширилася на інші суспільства, на інші держави, й тому ми кажемо, що філософія, як я сказала, почала відігравати поль в житті кожної людини. І оці три цивілізації спрововали два типи паради, два типи філософування, два типи способу життя. Це спільний відповідний в основі якого страдання і страданий питання і західних основних стандартних херці. Ми починаємо з вами, я завжди починаю говорити про філосерві, з того, що вона є Наукою, бо якби вона такої не була, і ми вже говоримо про це співвідношення, ми будемо не один раз до цього повертатися, що філософія вона є наукою, хоча вона є такою специфічною наукові, тому що вона неоднозначна, неоднорідна, я вже багато разговорювати, вона плюралістична, вона багатовимірна, тому що вона дає на наукові питання, вона дає відповіді.

00:25:58 Але з іншого боку, ці відповіді вони є не однорідні, не однозначні. людини. Варто також сказати, що за своїм походженням і специфікою, і філософія найтісніше пов'язана з світогів. Тому варто сказати, що дуже часто, якщо ми будемо дивитися якісь посівники, чи підручників, дуже часто вичні філософії розпочинається і філософії науки, розпочинається з трактування світогляду, але між філософією і світоглядом є суттєві відмінності, а саме, філософія - це є теоретична, світогляд покликаний керуватися практичною поведінкою людини. Філософія всіх час є універсальною, в той час, як світових, є суток індивідуальним. Тому, щоб вирішити, окреслити суть філософії світовину, варто, звичайно, звернутися до визначення самого поняття світогляду.

00:27:10 До визначення поняття світогляду.

00:28:11 Так, і так дивиться. Фактично світове наражень я вже сказала, що для того, щоб з'ясувати спільношення світоглядом, звернемося до поняття світогляду, світогляд, це така узагальника упорядкова система поглядів людини, на колишній світ, на явища природи, на саме суспільство, на само себе, і також от всі життєві позиції людини, які Переконання, ідеали, принципи, також собі відносяться оцінки матеріально-бурного життя і так далі. Фактично, варто сказати, що з того визначення ми кажемо, що поняття світогляду, воно не роздільне з такими поняттями, як людина та світ, тому ми говоримо про те, що саме про це взаємозв'язок світогляду і філософії, воно дало основну проблематику філософії, наскільки ви пам'ятаєте, це людина, світ, світ, людина.

00:29:17 Людина завжди вона прагнула сумувати найзагальніші уявлення про світ, про його виникнення, про його закономірності розвитку також людина завжди прагнула визначити своє місце в світі, зміст свого життя це було завжди. Але я казала, що саме оці кожна людина в пою з філософської пропедетики, вона по різному ставила питання ці, і по різному вона відповідала. Бо людина, наприклад, антична, людина сучасна, це діло велика різниця. Тому і принципи, і всі ці І основи життя, і все це воно буде відрізнятися. Тому питання про співвідношення людини до світу, про місце людини в світі, воно лежить саме в основі того філософського світогляду. Тому ми кажемо, що

00:30:18 філософія є таким особливим світоглядом, але з іншого боку, не кожен світогляд є філософія, так? Фактично, світогляд має різні структурні виміри, це такий як компонентний вимір. Ми сюди можемо відносити з світогляду почуття, знання, цінності, оцінки, настанови, поради, переконання і так далі. Також, крім компонента, існує рівневий, це своє світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння і світотворення. Ну і останній рівень . Це функціональність, де ми кажемо, відносимо віру, надію і любов. Також варто сказати, що в структурі світогляду виділяють такі елементи насамперед свідоміття, про чому це пізнавальний такий інтелектуальний дірів.

00:31:18 Також світовідчуття - це емоційно-психологічний рівень, світовідношення - це наявність від оглядів спонук до активності. І з цього впливає, що фактично світогляд інтегрує такі, інтегрує такі установки людської життє життєдіяльності, як пізнавальну станову, цілісну і спонукальну діяльність. Залежно від того, які методи Використовуються у пізнанні світу, і наскільки глибоко суб'єкти, які пізнають, проникають в судді світу, світогляд поділяється також на буденний світогляд, або його ще називають життєвий світ. і також теоретичний, і науковий. Якщо говорити трошечки про ці саме, с

00:32:23 якщо говорити саме про ці види світогляду, то будемо говорити про те, що буденний світогляд фактично емоційно забарваний. То це те, що ми з вами постійно пізнаємо. Він мінливий, сьогодні, в залежності від самої людини, цей буденник. Сьогодні один у нас настрій, завтра інший. Він, як я б сказала, міливий. Він позбавив її логічно-структурного завершення картини світу. Ось, тому що людина не прагне сама собі пояснити, чому в неї таке бачення світу. Вона лише створює емоційну забавну модель світу і власного буття в нього. Тобто все залежить від самого настрою, від бачення. Ми кажемо, що одна людина

00:33:20 світ сприймає трошки сильніше, емоційніше. Ми кажемо, більше має таких епітетів, більше забавлення, вона більше бачить забарвлення кольорові, так, і вона любить колір, ось вона більше бачить світ кольорок. Інша людина більше бачить світ чорний білий. Він любить більше кольори, чорний, білий і сірий. Тому ми кажемо, що оце будений світогляд. Будений світогляд не має таких стихійний, в залежності від нашого, я вже сказала, настрою, несистематизований характер. Він недостатньо захищений від помилок, бо ми можемо дуже багато дивитися на щось, ми можемо помилятися в тому. Він дуже сильно буде на світових піддається впливу, він піддається нашим емоціям. Тому саме

00:34:22 варто сказати про те, що буденний світогляд більше базується не на нашому розмірі, а більше на емоціях. Як хто сприйме нас такими, як хто подивиться на нас, що хто скаже про той чинок, то це є саме буденний світогляд. Далі я казала, Другий - це теоретичний світовик, ми говоримо, що він вже гонтується більше на поняттях, теоріях, концепціях, різноманітних гіпотезах. Тут світовна картина формується завдяки розкритті сутності, яви, законі буття світу та людині Варто сказати, що структура теоретичного світогляду вона є такою логічно вже тут оформленою, вона є завершеною, теоретичний світогляд йому властиве усвідомлення, властиве, оскільки ми кажемо, що він будується створює таку логічну картину, тому йому характерне якраз аналітичне мислення, характерні також вчасно і моменти сумніву, практичне ставлення до змісту, самого світогляду до реалізації, варто сказати, що теоретичний світогляд - це таке раціональне, систематизоване, впорядковане знання, тобто знання, яке називається філософським знанням.

00:35:54 Тут ми кажемо, що дуже багато саме в теоретичному світогляді займає місце саме філософія, місце філософії. Це теоретичні більше світовин. Бо той, який ми говоримо, буде ми зустрічаємо. Хоча я казала на початку, що кожна людина є своїм філософом, так званим, використовується в денег світових посередньому житті, щось нове вносить завжди, але все ж таки більше пов'язане з філософією саме теоретичні світогляд, і в порівнянні з тим безсобистім знанням, світогляд завжди є чиїмось, оскільки він відображає позицію деяких суб'єктів, їх ставлення до життєвої реальності, які виявляються або в діях, або вченках, так і залежно від соціальної структури суспільства, також від ступеня культурного та історичного розвитку виділяють також і античний світових.

00:37:02 Ми кажемо, що, наприклад, я вже порівнювала антична людина, їх притаманні поднілися, тому що вона жила в одному житті, да ось. І хоча ми будемо говорити неодноразово про те, що саме античність, Саме в античній брі були закладені ті фундаменти розвитку філософської думки, якби не було античності, то не було філософії науки, їх не було б взагалі науки. Але це також світогляд. Також ми кажемо, існує і серед вічний світогляд, бо антична людина, яка жила в родину власниця в цьому суспільстві. Це одна людина, вона могла філософувати, так бо її створювали матеріальні блага. А синічна людина 1 це вже інша людина, це вже проблема Бога, це вже людина закріпачена, вона вже не була творцем, ми будемо про це говорити.

00:38:04 Вона вже не була творцем цілософії, так, а були творцями інші люди, ось тому її притаманні інші. Також ми кажемо, що шовіністичність говоримо про москальський шовінізм, що ми найкраще завжди нам стирали про те, про роль найстаршого брата, як він нас любить, оберігає. Ми бачимо зараз кожен день, сьогодні ми бачимо цю любов, яка побудована нашому шовнізмі, Україна не існує, такої України не може самостійно розвиватися. Якщо купнути в історію, то велику величезну долю, якщо не повністю саме для москаля створили українці, згадаємо той саме Санкт-Петербург, побудований на українських кістках і побудований на українські крові. І все до останнього ми їм створювали, тому звичайно вони не можуть випустити нас свої пещери, так бо вони розуміють, що вони без нас ніщо, ніхто і взагалі замір.

00:39:17 Тому ми кажемо, що містичний. Також буваємо в містичні світові буде уманізм, який в мене, це поняття в період відродження, які асоціюється з самою людей, так? І можна багато ще говорити про різні типи світогляду, також в залежності від історичного розвитку, від дати розвитку історичних, так. Світогляд можна також розрізняти на міторугічний, далі релігійний і філософській. На цьому ми перериваємося, робимо певну перерву. І потім в 11.10 ми будемо говорити, ми продовжимо говорити про цих три типи світових. Окей, добре. Дякую, проти.

00:40:12 А ви міт залишите відкритим? Так. Добре.

01:36:38 Так, і так спочинаємо, далі продовжуємо, так ми говорили з вами про типи світогляду про історичні типи світогляду, так, ми говоримо спочатку з вами про мітологічний світогляд, мітологічний світогляд, так Тетяна Вікторівна, я перепрошую, там якщо хтось чекає, проситься, щоб ви впустили їх в очікування.

01:37:29 Почекайте мене шесть секунду. Добре, я вас дуже прошу.

01:40:44 Бачите, будь ласка, продовжуємо. Далі підключили, підключені всі, нікого. Добре. І так говоримо про три типи історичних тип світогляду. Починаємо з мітологічного світогляду, сама мітологічна світогляд, взагалі мітологічні світогляди, мітодологія є історично першою формою світогляду, вважають таким вихідним духовним джерелом філософії, поняття міту, воно таке багатозначне, ми можемо не міф, а мід, тому що це по правильному сьогодні для нас це слово фактично означає і слово, і розмова, і переказ, і гадка, тобто оповідання, зміст, варто сказати, ніхто сприймається як жива реальність подій, незважаючи на те, що вони були такими фантастичним витвором розуму, тому що ми кажемо, що фактично мітологічний світогляд межує буквально на саме о тих фантазіях, якихось

01:41:54 фантазіях, якихось таких думках, казках можна сказати, це все варто сказати. Через те, що ми говоримо, що саме міторгічні світогляд є фантастичним витвором розуму, тому в ній почала старатися всяка межа між реальністю, між тими реальними природними явищами, предметами. І їхніми властивостями. Мітологічна свідомість не відрізняється суб'єктивною і об'єктивністю, так, суб'єктивністю і об'єктивністю, вона не відрізняється від природнього і надприроднього, від реального та ілюзорного, це є основа натака риса мітологічного світогляду. Варто сказати про те, що мітологічний світогляд базився на страсі, тому ми кажемо, чому на страсі?

01:42:56 Тому що первісна людина - вона був притаманний мітологічний світовин, вона не могла інакше мислити, бо вона жила саме з природи, от вона жила з природи вона використовувала те, що їй давала природа, так, тобто збирання, полювання, так, і тому цей був страх, страх над цими природніми силами. Природа боже сплялася, утворювалася. І це варто сказати, що воно мало великий вплив на одну сину з таких рис, саме ми будемо говорити пізніше східного, східної парадигми, саме удовотворенні, любов до природи, так.

01:43:52 Використання природи людина в гармонії з природою, бо дивимося, наприклад, та сама староіндійська школа йога, вона фактично І якраз ця гармонія людини з пригодою. Основною такою рисою мітологічного мислення - це є синкретизм мислення. Я думаю, що ви можливо чули, вона полягає в тому, що мітологія відкриювала людині доволі виразну перспективу, можливість художнього образного сприйняття світу. Образність це є невід'ємною ознакою міту, тому що він заснований не на законах мислення, а на уяві, вигадці чи фантазії, про що я говорю. Варто сказати про те, що

01:44:45 саме це первісне сприйняття, сприйняття світу, воно було таким антропоморним, Тобто одотожнювалися природні сили з людськими. Людина не мала таких сил, тому вона себе одотожнювала, наприклад, з якимись елементами Природа, ми кажемо, ця оця антропоморфізма. Розрізняють виражений і невиражений антропоморфізм, в вираженому антропоморфізмі предметами природи, саме їм приписують властивості зовнішньості людини, а невираженому дії людини її мотиви приписуються. Природнім явищам, які набули саме таких нелівських образів. Варто також зазначити, що цей антропоморфізм тісно пов'язаний з анімізмом, тобто удовольтворення сущого улюднення природи є наслідком саме тої нерозчанованості буття на суб'єкт, об'єкт і нероздільність людини і космосу, людини і природи означає, що світогляді переважає саме світо відчуття.

01:46:10 Отож, саме оце і є важливим в антропоморфізмі. Також варто сказати, що крім саме цього анімізму є ще тотинізм, так він характерний характерною ресурсу Мітологічного світогляду, це є один із видів саме песної культури. Це фактично тотем, кожне племе, воно мало свій такий тотем, в це вірили, якщо це могло бути якийсь шматок дерева, чи якийсь камінь в разі, наприклад, зникнення, чи знищення цього. Плем'я, літи вважали, щоб це, накликає, це є такою

01:47:00 не причиною, а є первість, це таким є початком, можна так сказати, початком саме загибель роду. Тому ми кажемо, що тотимізм це таке усвідомлення роду як колективної особи, яка фактично переконана в наявності спільного предка до тема. Тотимізм поєднується також з фетишизмом, тобто вірою, в існування, в матеріальні об'єкти, надприродних надання цим об'єктам, саме надприродній властивості, здатності допомагати і захищати людину. Ну, варто сказати, що з того всього випливає, що характерними ознаками мітологічного світогляду, це є якраз художньообразність форми вираження, це є звернення головним чином до чутів емоційного освіту людини, це є національно саме такий фантастичний характер, багато уявлень про надприроднє, чудесне чеклунство.

01:48:10 Це, як я вже сказала, антропоморфізм, тобто перенесення на весь світ тих людських якостей і відносин удовотворення космосу, також з такою рисою ще можна підвести підсумок: це є розчанована, така єдність людини і природи, тобто синкретизм мислення, коли людина не може відірвати себе від природи, вона не може, вона не може відрізнити доброго від поганого, від потворного, від прекрасного і так далі. Також варто сказати, що метологічний світогляд ще можна в корисувати

01:48:58 виділити те, що методичний світогляд є продуктом народної творчості, вона узагальнює досвід життя народу, також мітологічний світогляд виконує різні функції, такі функції, як узагальнюючу, так пояснюючу, моделюючу, регулюючу, і так далі, і тому подібне. Варто сказати, що недозмічний світовля, так я вже сказала, хоч він і базувався на страсі, він був притаманний людині первісні, але все ж таки він заклав фундамент розвитку наступного релігійного світогляду, тому що він допоміг людині вижити в тих умовах, він допоміг людині адаптуватися до умов і допоміг людині, а яким чином людина адаптується. Вона не просто собі сидить на лаврах і чекає, що їй щось природа подарує. Вона також сильно працює. І яким чином вона

01:49:59 удосконалює себе, удосконалює світ навколо себе? Якщо ми кажемо, що там методичний світогенев був притаманний пересній людині, яка займалася полюванням і збиранням, то поступово людина що? Людина зрозуміла, що вона, щоби менше залежати від сил природи, вона почала почала полювання захищати відповідно з котарством, тобто, пригочила тварин, вона почала збирання замінювати землеробством, сама посадила, і багато чого вже почало само залежати від самої людини її життя та її виживання, а не від природи. Тому що надіятись на природу це добре, але треба і надіятися на себе. І от тоді, коли людина удосконалилася, коли вона почала вже сама залежити від себе, вона почала задумуватися над іншим, над смислом свого життя над своїм буттям, над смертю, що вона собою представляє, чому на цей світ приходить і так далі, і тому подібне.

01:51:09 Тому на зміну релігійному світогляду приходить, на зміну північного світогляду, верніше приходить релігійний світогляд, релігія з латини означає благочесть, святість. Це такий, якщо говорити, порівнювати його з мітонічним світоглядом, то варто сказати, що це більш такий зрілий світогляд, тому що релігійний світогляд - це більш зріла форма духовної культури людства. Якщо в мітологічному світогляді ми фактично відзначали нерозчановану єдність людини природи, то в релігійному світогляді вже чітко виокреманий суб'єкт та об'єкт і тим самим підготовлені проблематику, яка стане специфічною для філософії. Релігійний тип світогляду він грунтується на вірі, так, людина вірить. В це, як в геометрії, ми кажемо, є та сама аксіологія, Бог існує, і в це потрібно вірити.

01:52:11 Аксіологія знає те, що таке твердження: це правдиве, і воно не підлягає якомусь доведенню. Тому, як я вже сказала, що релігійний тип світових готується на особливо таку духовну сутність. Варто сказати, що тут ідея в релігійному світові відділяється від матерії, ідея протиставляється також матерії, світ за релігійним наступного світу.