Східна і західна парадигми філософування, філософія Стародавньої Індії

Транскрипція

Автоматичне розпізнавання мовлення, можливі помилки.

00:03:42 300%.

00:08:38 Так, ще раз доброго дня. Ми вже все з'їхалися. Можна вже розпочинати, так? І так ми сьогодні з вами. Віктор, там наче в режимі очікування, що хлопці пишуть, якщо є такі, то пустіть їх. Ну, вже зараз очекайте, я думала, що я вже всіх пустила, але в мене вже більше нікого немає. Ага, то можливо, ви вже їх пустили. Немає, вже нікого. Я думаю, що вже всі, хто хотів, прийти прийшов, сьогодні ми продовжуємо з вами. Нашу тему багатовимір місць філософії і науки, і тому ми говоримо сьогодні, я вже казала, що ми з вами обговорили на минулих лекціях про те, що собі представляє філософія, я говорила, що це пакет досить таке складне, так, неоднозначне, багатовимірне і філософія.

00:09:50 І тому ми з вами щось так. Низко ця камера. 100% І так, говорила про те, що саме філософія є багатовимірною, так вона є одну часно і наукою насамперед, наукою наголошую на форум. Тому що, якби вона такою не була, то ми б, звичайно, з вами не збиралися, ми її не вчити. Але одночасна філософія є і системою знань. І це, як я вже сказала, вперше було фактично

00:10:42 досліджено і доведено нашим українським, це наша так само гордість, так, тому що багато чого наші мислителі, наші науковці роблять вперше світі. Це не тільки філософія, а в інших галузях науки, і не тільки науковці, так? Просто ми не завжди вміємо своє пошанувати. І тому ми повинні спочатку повномасштабної війни повинні розуміти, що якщо ми особливо, так що якщо ми не будемо шанувати свого, якщо ми не будемо поважати свого, цінувати свого, то звичайно нас ніхто в світі шануватиме не може. Дві це є які нації невеликі, які мають невелику державу. І як вони шанують, і як вони з століття, століття, пошановують, з'явилися, пошановують своїх, пошановують, свою історію, свою культуру, і нам це також треба Пошановувати, бо бачимо, що таймаючи такого страшного сусіда, бачив, який все фальшує, який ся від нас забирає, ми повинні свої вшанувати, свої підносити.

00:12:04 Ось бо інакшому випадку, ми можемо зникнути і як держава, і як нація. І також я говорила, що філософія є ще і особливим світовиком. Пам'ятаєте, хоча не кожен світогляд є філософія, але філософія є також світоглядом. Я не знаю, коли часто треба прийняти і приймаю, що От є особливим світоглядом, так, і цей закону і ніби ніби Ми всі запрошуємо, а проти знову кидаємо. Сьогодні ми будемо говорити з вами про, як я вже сказала, ми будемо говорити філософську про педавтику, який шлях пройшла наука в моні філософії, тому що, не з'ясувавши цей шлях, ми з вами не будемо розуміти, що собою представляє філософія, Що собою представляє наука і філософія?

00:13:14 Як вона зародилася наука. Я завжди говорила на перших лекціях, я думаю, що на лекціях з філософії говорили про те, що наука вона прийшла людині на допомогу для того, аби Аби допомогти. Тому ми кажемо, що в кожен період часу наука лише стоїть на лінії допомоги людині в її повсякденному житті. Так як і філософія. І тому ми говоримо з вами про зародження філософії. Ми з вами говорили на минулі парі основні умови або причини вихідних філософії, так і казали, пригадайте, що філософія виникла в трьох цивілізаціях, а саме.

00:14:05 Секунду, будь ласка, добре, поможу прийняти.

00:27:30 Продовжуємо далі, бо я так розумію, що нам ціла пара той конференція, то якийсь міжнародний форум, слухати, скільки інформації само понеділка неможливо. Так, ми з вами говорили про те, що основні умови виникнення філософії, пам'ятаєте, в трьох цивілізаціях я казала, що основна 1 це наявність вільнодумства. Пам'ятаєте, через те, що існувало багато цивілізацій, але чому саме тільки в трьох цивілізаціях виникло ми з вами пам'ятаєте вам? проговорювала умови і поділ праці на розмову фізичну, але одругу, як казала, наявність інодумства, це є основна така причина, по якій була вибухла

00:28:17 зародилася і почала розвиватися в трьох цивілізаціях стародавній Греції, серодавнього Китаї і Сродавні Ідії. Ось і ці три цивілізації, пам'ятаю, вони склали фактично основу, фундамент для розвитку двох парадигів: Східної і західної. Так, і відповідно східна Східна парадигма або філософія, або тип філософування східний, в основі легла філософія страдання інків страдання в Китаї, тоді, як західна парадигма, основі легла філософія Стародавньої Греції, яка потім передала свою спадковість стародавній країні. І оце, воно так склалося, потім, звичайно, до цих двох парадигм приєдналися і інші філософські думки.

00:29:17 І сьогодні ми це бачимо, але все ж таки існує І сьогодні, в 21 столітті, ці парадигни існують, і це два типи філософування, вони також існують. Східне тип філософування і західне тип філософування. Давайте зараз поговоримо про саме східний тип, або східний тип, східну парадигму, або ще називають східна культура, а я вам говорила, що філософія є частиною культури. Тому ми кажемо, що кожен з цих типів філософу має свої особливості, ми зараз про це поговоримо і ми потім будемо Будемо

00:30:02 намагатися саме знайти відмінні риси східного і західного типу філософування і поговорити, до якого типу філософування відносимося ми. Ось так і вам змалювала коротеньку картинку. І так говоримо про особливості, особливості саме східного типу філософування і говоримо про те, що першою такою особливості це є розуміння конкретного світу, фактично лише як видимості, а не такої реальності. Так, ми кажемо, що це перша така особливість. Другою особливістю це є панування цілого над індивідуальним, більше колективного, над індивідуальним, як загального надконкретним. Тут ми говоримо, якщо, наприклад, говорити, хочу це дати саме про нас, українці, таку ремарочку, коли будемо окремо говорити, то якраз тут ми відносимося від різниці між нами, українцями, і москалями.

00:31:16 Бо ми кажемо, наприклад, що нас завжди говорили, що однакових, що ми братьні народи, що ми маємо одне коріння. Ні, насправді ця особливість східного титула, східної культури чи східного типу просування відрізняється тим, що ми кажемо, що ми для нас саме є не колективне, а українець більше за Індивідуально, в той час як москаль, це колектив, це маса, бидломаса, як ми говоримо сьогодні. Бо ми кажемо, що наприклад, навіть українець хоче якось себе індивідуально показати. Це і відображалося в тому, що, наприклад, споконвіку малювали,

00:32:06 наприклад, на тих хатах на якісь малюнки, хто вміг це малювати, навіть вишиванки, кожен собі, якийсь орнамент, хто в них це передумував. Навіть сьогодні, в сучасному світі, коли Україне немає власного житла, а в багатоповерхових будинках живе, і ми кажемо, що, наприклад, утеплення, утеплення фасаду, і навіть можна бачити, що там на восьмому, на дев'ятому чи на якому поверсі собі українець утеплив і помалював жовте, чи якийсь інший колір. Я думаю, що ви це бачили. Це також прояв цього індивідуальність. Тоді, як східна парадигма, це цінне або колективне. Третьою такою можна назвати самовдосконалення людини, а не вдосконалення самого світу. Так, людина намагається бути самовдосконаленою. Ми кажемо, що і філософія, наприклад, якщо взяти ту саму філософську школу, про яку ми будемо говорити, стало індійську йога, то це якраз вдосконалення людини, поєднання людини з природою.

00:33:17 Також наступною такою рисою - це звичайно відданість традиціям, відданість звичаям, пошанування того, що освячене. Самими віками ми кажемо, ми будемо говорити, що цей традиціоналізм, цей консерватизм. Це також надзвичайно важливо. І я вже говорила, що нам треба вчитися цього східної парадигми пошанування свого рідного. Бо ми дуже часто рахуємо, що наше товники згірше, а нам ми молимося з чимось кращим чужим. Насправді це не так. Далі ми кажемо, що це перевага моральної проблематики над натуралістичною проблематикою. Тобто, в основі мораль, моральних вчинків, ми говоримо про це. Також варто сказати, що ще такою рисою - це.

00:34:19 Варто назвати, що це пошанування вихідних таких канонічних джерел, які регламентують функціонування усіх сфер суспільного життя. Так, це ми кажемо, наприклад, в староіндійській філософії це Берди, в Арабії - це Кора, в старокитайській, це китайське п'яти книжці. Оце все є такими характерними, і я ще не назвала це також синкретизм філософії в таких художньообразних Саме варіантах, художньообразному стилі мислення саме і в різних моральних таких навчаннях. Ми оце говоримо, я проговорила - оці основні риси, саме

00:35:21 східної парадигмою, що характеризує східну парадигму. Таким чином, ми тут можемо підвести, може підвести ризку про те, що східна філософія або східний тип мислення, це такий певний стиль життя. В якому світ сприймається як таке дещо не істинне, негармонійне, ілюзорне, людина виступає як джерело критерій справжньої істини, яка осягається в людському я східну філософію, цікаві, більшості ми будемо про з вами: я підгадаю саме такі етичні проблеми, питання ідеального, Соціальному порядку Ось питання творення в процесі самозаглиблення спільної моралі, цікавить зірець такої високоморальної особистості і так далі.

00:36:17 Якщо говорити про західну парадигму, або про західну культуру, чи про західний тип філософування, то тут ми будемо говорити саме таким особливостями, в основі якої ще раз нагадую лягла філософська клумка стародавньої стародавньої Греції, ми кажемо, що тут насамперед це спрямованість на розкриття саме розумності, цілісності, гармонійності світу, це все таке не якесь різношерстне, не якесь особистісне, а таке гармонійне, все ціле. Також прагнення до перетворення природи і підтворення дій - це також характерною єрисою. Природа - саме сугує за західною парадигмою для того, аби служити людині а не щось інше. Також ми кажемо ще такою рисою.

00:37:20 Націленість на оболодіння зовнішнім світом, ми більше говоримо якраз оце екзистенціалізм, такий ті чинники, які впливають на зовнішні чинники, які впливають на формування людини, на формування світу, на ролі людини в цьому світі. Також такою рисою є виразна автономність, оце, про що я говорила, індивідуацентризм. Так званий в усіх сферах суспільного життя, оце індивідуальність. Ще такою рисою це є уявлення про унікальність та повторність особистості. Ну, і можемо сказати, що це перевага раціонально-логічного стилю мислення над емоційно-образним стилем. Ми говоримо про те, що

00:38:15 фактично оці особливості є, про які я проговорила, і західні, і східній парадигмах, і звичайними з цими парадигмами є, і особливо сьогодні, ми кажемо, існує тісний взаємозв'язок, тому що сучасний світ дуже строкатий, і тому світ такий поборюваний, можна сказати, і тому, звичайно, ця взаємозалежність, взаємозв'язок між двома парадигмами надзвичайно. Але І з тих риск основних можна ці це спільно взяти, але існують і три ми можемо оті особливості спільної західної парадигми, ми можемо їх фактично, ми можемо їх фактично виділити з от ті відмінності. Ми можемо їх згрупувати. Про які я говорила попередні, ми можемо їх з групувати в три таких групи, в три таких відмінності.

00:39:17 Насамперед, я думаю, якщо ви уважно відслухали, то насаперед такою відмінністю - це є така проста відмінність, це відношення до природи. Відношення до природи, візьмемо східня, східна парадигма, східне філософування. Відношення до природи іде через шанобливе відношення до природи. Я завжди говорю про те, давайте згадаємо, наприклад, той самий схід, і, наприклад, японську культуру візьмемо, де екібана. Для нас екібану то, ну що, там щось зробили, що нам подобається. Склали, створили то вже фактично, фактично, фактично склали, створили і собі повісили, чи там поклали ту саму свазу, і ми собі минуємося, ми не задумуємося над тим, що воно собою представляє. Якщо взяти, наприклад, самих японців, то творення екіпани, воно навчання, створення екібани,

00:40:26 люди в цьому навчаються 6-7 років. Тобто, це ж не просто знаючи їхнє відношення до навчання, це не просто голосне слівце. Ні, кожна трапинка, кожен листочок, як він складений, в якому порядку, в якому поєднанні і так далі, і тому подібне, він щось означає. Тому японська екібана - це досить велика наука, коли ти її даруєш, наприклад, там кому ти даруєш, коли ти її створив і даруєш, вже можна без слів людина. Вона повинна розуміти і вона розуміє приблизно нехай вона розуміє, що ця людина їй бажає, тому що вона це все вклала виківальність. Це таке звичайно елементарне, ми можемо сказати, що воно не дуже свідчить про любов до природи.

00:41:27 А от взяти я вже говорила, що ще навіть в 14 столітті та сама Японія, оці крихітні острови, декілька островів, в них немає звичайно можливості - Сміттям закидати територію якусь певну, а сміття є будь-коли, коли людина живе, то в них з 14 століття вже відбувалося зуртування сміття, і сміття вони вже створювали собі там в океані своїх, вони створювали острови, намагалися там якісь півпострівки, вони створювали, і зараз цей процес необхідний, і вони не можуть там, наприклад, у території мала там сильно засаджувати парками свою землю, то якраз на оцих островах, на цих півостровах, змітних, вони перетворюють їх на прекрасну оазу, де салі дерева, красиві, де все це роблять для відпочинку японців.

00:42:29 Тобто ми бачимо, наскільки це шановливе відношення до природи? І можна ще багато прикладів. Задаємо, наприклад, вшанування тваринного світу, це перекликається звичайно, з релігійним світоглядом, про що ми навіть більше, я би добре сказала, з мітологічним світоглядом, пам'ятаєте, анімізм, фаташизм, лотимізм, про що ми говорили в ці види культури. То ми кажемо про те, про шанування, наприклад, індійсько-індійцями по сьогодні, король. Корова собі розляглася на трасі і весь трафік зупинився, тому що корова відпочиває, і її не можна, наприклад, зрушити з місця на хати і так далі. що це буде Це буде якась невдача чи щось таке? Тобто ми кажемо, що оце і можна багато такого наводити прикладів про те, що саме це любов до природи, шанування природи Так як воно склалося в мітологічному світові, про що ми говорили, коли

00:43:42 фактично людина використовувала природу саме в таких раціональних своїх питаннях проблемах, не так бездумно, а раціонально, з підходом, знаючи про те, що якщо ти собі щось порушиш цикли природні, то відповідно під привода тобі це не те, що так пригадає, а природа тобі може вистрілити десь якоїсь проблеми, тоді це буде дуже і дуже небудь. Далі ми говоримо про Про те, що фактично оце, якщо ми візьмемо західну парадигму, то ми тут говоримо про таке хижанське відношення до природи, про стання природи, саме в своїх інтересах, це і

00:44:39 виробкам кажемо із сів, так, і використання кидання в адмускару різноманітних там Р різноманітних відходів промисловості і забруднення ріки, і так далі, і тому подібне, так? Тобто використання на повному природі. Людина західна не задумувалася над тим, що саме може відбутися з її оцим Що саме може відбутися з її фактично з таким відношенням до природи? Що може відбутися? А що може відбутися? Це, звичайно, може нищення природи це призвело до, знаєте, краще від мене, до глобальних проблем людства, над якими сьогодні людина

00:45:34 звичайно не може вирішити ці глобальні, це є узона від діри, це і забруднення повітря через забруднення повітря. Так, це і бачимо зміну клімату, і ми кажемо, що можливим питанням сьогодні в світі вже постає питання саме пісної води. Прісної води, коли запаси пісної води вичерпуються, і тут неодноразово, можливо, ви читали різні дослідження, так про те, що говорячи ні, що, наприклад, і війни будуть причинами він може бути саме боротьба за пісні джерела. І кожному, можливо, читали, я нещодавно читала про те, що це вже давніший процес, і дешалівська рая, звичайно, зараз. Треба захищатися від різних іранців і всіх. Але ми кажемо про те, що вони довели, що їм знаєте, що там надзвичайно великий брак, а що їм, наприклад, вигідно навіть вигідно навіть з північно-людовитого ті айсберги до себе різними водними шляхами

00:46:56 транспортувати, і потім, якщо там залишиться, топити в прісну воду, і вчені їх моїх про те, що це є вигідно для наповнення джерела трісні люди. Тому ми кажемо, це глобальні проблеми. Ми можемо про ті глобальні виможки більше повісти про глобальні проблеми людства. Це не є питання нашої сьогоднішньої лекції, але я кажу, що таке відношення. І звичайно, захід сьогодні задумується над тим, яким чином якось співпрацювати є дуже багато різноманітних рухів зазбереження екології, знаємо політичні партії, партії зелених є для того, аби сьогодні так демонструвати те, що вийти на сполох, що треба все ж таки шановливіше набагато відноситися до природи, тому що природа, і деякі горечені давно вже писали, що деякі природні ресурси, природні попалення вичерпуються, як вони вичерпнуться, що буде далі, а ліс звикло їх використовувати в своєму житті.

00:48:05 Що буде далі? І не за два, і не за десять, і навіть не за 100 років створюється. Тому ми кажемо про те, що саме ця така перша група відмінностей. Другу групу - це складає відношення до суспільного устрою, до суспільного ладу. Ми кажемо про те, що Схід - це, я вже говорила, це якраз консерватизм, це пошанування своїх звичаїв, традицій, це якраз любов до своєї традиції, до своєї історії, до того, що склалося у віка, до того, щоб на сході щось нове впровадити, то його треба підмаскувати під старе і видати це за старе ціну палубу. Звичайно, не можна говорити про те, що все так воно як склалося, оці відношення, бо навіть і перше відношення до природи, бачимо, що, наприклад, сучасний Китай, він вже ці викидують природу, так.

00:49:10 Тому ми кажемо, що це звичайно. Ну Мов є і не тільки сьогодні секунд.

00:50:42 Так, ми кажемо про те, що фактично, фактично, ми говоримо про те, що, звичайно, життя змінюється. Ми не можемо, як я вже казала, безпеременно говорити, що на сході тільки все, любов до природи і кратка, це сьогодні у нас першого столітті. Але ми говоримо про те, що і нас на заході західна парадигма, вона також дивлячися, бачив оці глобальні проблеми в святах, які надзвичайно важливі, які Вони звичайно їх потрібно якимось чином вирішувати. Це фактично

00:51:30 і захід повертається, як я вже говорила, про ці факі, про ці рухи, про все це. Тому ми кажемо, що це відмінути. Тут така сама із другою відмітності, відношення до суспільного устрою, оцей консерватизм. Він, звичайно, пошанування свого рідного, це надзвичайно, ми кажемо, наприклад, за формою правління схід більш такий консервативний, так ми за формою монархічні форми правління, хоча сьогодні вже і на сході вносяться певні такі досвід на наш погляд, на їх погляд, можливо, на наш погляд, я не правильно сказала І не є такими радикальними, зміненими, а на їхній погляд, це є, наприклад, більше надається прав жінкам, більший схід є звичайно патріархальним, більше надається

00:52:31 прав жінка, виборчих прав, це є навчання, отримання вищої освіти, і так далі, хоча Ми кажемо, що звичайно там сильна щітка з одного боку в паранджі за традицією, але під тою паранджою саме мотні. Одяг з останніх показів Мілану, Парижу і Лондону. Ми кажемо, тому що їхні чоловіки можуть жінці дозволити. Тобто, ми говоримо про те, що не за незважаючи на те, що цей консерватизм присутній, але все ж таки ми кажемо, що звичайно ми не можемо сказати, що схід сьогодні - це такий застарілий якийсь, цього сказати, звичайно, не можемо. Схід не є повністю застарілий, він є.

00:53:35 Схід не є застарілий, схід є просто консервативний, просто поважання своїх звичаїв, традицій, але з іншого боку, і на сході з'являються нові нововедення, про які ми говорили, так але не зважаючи на це, схід тримається за свої зличі традиції. Ну тут, я вже говорила, ми будемо говорити, що нам треба багато чого і повчитися в насході, тому що ми не завжди міг пошанувати себе, а ми маємо дуже багато різних присягнень, правда, наш сусід не дуже багато чого в нас покрав нашого. Слухати там.

01:06:56 Так, давайте на перерву перерваємося. Десь по першій продовжимо лекцію. Добре.

02:05:10 Так, продовжуємо далі. І так дивіться, ми говоримо з вами про те, що відмінність саме в чому полягає, це саме консерватизм Сходу. Ми говорили консерватизм Сходу, і відповідно консерватизм Сходу Я казала, що незважаючи на те, що Схід консервативний, але, звичайно, певне нововведення, тому що життя на місці не стоїть. Якщо говорити про західну парадигму, то ми говоримо про саме лібералізм, демократизм і заходу. Ми знаємо, що на Заході всі західна парадигма вона приймає всі нововведення, так, вона хоче йти попереду часу.

02:06:04 Тому ми кажемо, що тут лібералізм, тут сповідується все, нове, воно є цікавим, воно є прийнятним, так, і в певній мірі, звичайно, ми говоримо про те, що це є з одного боку і прогресивно, але з іншого, можна сказати, що не завжди Захід, наприклад, сильно пошановується і вникає саме в традиційні цінності, які були закладені. Хоча, не можна сказати, деколи традиційні цінності, вони перетворюються більше на якусь таку традицію, але не на те, щоб його в житті використовувати. Це щодо суспільного ладу. І ми говоримо, третя така група відмінностей - це, звичайно, тих. менталітету, тип філософування. Якщо ми говоримо про схід, то я говорила про ознаки, і оті всі риси, і шанування природи, і консерватизму - звичайно спонукає до того, що схід має оце емоційно

02:07:22 образну форму сприйняття. Емоційно-образну форму сприйняття Коси через любов до природи, через цю образність, через цю красу, натуральність і так далі, і тому подібне. Ми говоримо. Якщо говорити про захід, то це логічна раціональність. Ми кажемо, що західна людина в неї кожна хвилина, вона на рахунку, вона досить мобільна, вона ділова, вона не буде використовувати свій час просто так, на якісь спостереження і так далі, і тому подібне. Вона розуміє, що вона чітко відрізняє роботу і відпочинок. Так ми кажемо, і ми бачимо навіть із впровадженням там науково-технічного прогресу, штучного інтелекту і все іншого. Ми кажемо, що

02:08:18 західна парадигма, західні люди говорять, що не одна країна задумається над тим зменшенням днів робочих днів, більше На відпочинок приділяти увагу, тому що людина не робот, вона мусить також відпочивати. І говориться про те, що сьогодні не треба сучасній людині людини західній переживати, що саме, наприклад, штучний інтелект, роботизація змінять людину, замінять верніше, Тоді людина буде не при ділі, вона не зможе знайти роботи навпаки, сьогодні були західні вчені, науковці, бо про те, що це не так замінити людину, емоційний розвиток, неможливо, просто ця робототехніка, штучний інтелект, науково-технічний фактично прогрес, він тільки приходить на допомогу людині, а не для заміни людини.

02:09:23 Просто людині спростити життя, зробити її життя простішим, зробити так, щоб вона більше відпочивала. Тобто серце на допомогу і не потрібно цього боятися. Тому ми кажемо, що ось таких три групи відмінностей, про які ми говоримо сьогодні, я казала, що ми з вами поговоримо і про те місце України, до якого ж типу філософування відноситься Україна? Тут варто сказати, що сгадаємо свою історію, зануримося в історію, і будемо говорити про те, що Україна знаходиться історично на перетині з варягу греки, і тому це говорить про те, що саме Говорить про те, що оцей перетин, оце повернення, коли

02:10:22 звичайно в нас є риси, і східної парадигми, східного типу філософування, бо якщо змовитися в сторінку, то наші землі завжди зі сходу приваблювали, і по сьогодні, як бачимо, що мускальне уявляє свіго життя своєї держави. Без України, тому звичайно бачимо, що це війна на наше знищення, на те, щоб перетворити українців на раді, захопити собі території як плацдарм для подальшого захоплення балтійських країн і так далі, і тому подібне. Тобто ми говоримо про те, що в нас є окремі риси, і з окремі риси, із фактично, із східної парадигми, так, але, звичайно, і окремі риси, із західними країнами.

02:11:23 Тобто ми знаходимося на такому перетині і виступаємо таким своєрідним містком. І містком, і відповідно, як бачимо, із історії ми це бачимо спочатку татаро-монгольської навали, коли Україна, наша територія, наші кращури, і сьогодні ми є таким щитом, який захищає від набігів від тих монголотатар сьогодні від москаля всю Європу. Тому кажуть, що в нас поєдналися у ці риси, і в мирний час ми мали би бути у цим воз'єднанням. Тому що не тільки москальський, наприклад, далеко ми говоримо про кінації, народи, які дійсно зробили великий внесок розвиток східної парадигми. Ось сучасні, це як я вже не розумію говорила про Японію, Арабські країни, тати, та сама Німдія, сучасне від Китаю, як би там не було, і так далі, тому подібне.

02:12:28 Тому ми говоримо про те, що саме українці ми маємо виступити, бо в нас поєдналися оця, якщо взяти, наприклад, тут любов до природи, то ми в певній мірі згадаємо нашу славу звісну лесу українку, її лісову пісню. Тут якраз оця любов до природи дуже чітко появляється одухотворення природи, що кожен листочек, кожна гілочка все це говорить, все це звертається і так далі. Якщо, наприклад, взяти оцей консерватизм, то напевно в нас мало того консерватизму, бо я вже говорила, що нам потрібно більше, нам потрібно пошановувати свої звичаї і традиції, бо ми це мали.

02:13:15 Ще на заході навіть і далеко нічого не було. Так, а ми вже мали в п'ятому столітті п'яте-шосте століття мали цю велосову книгу, яку так яку в нас забрали десь там, можливо, заховали в якихось архівах, десь там на болотах, але ми мали дуже гарний цей зірець на дерев'яних дощечках написаний, який свідчить оця кордоцентричність, ця емоційна образність, яка йде від того, де невідомий автор описує безмежну велич своєї землі, природи, любов до своєї землі і так далі. Згадаємо також це і русську правду Ярослава Мудрого, такий писаний незбірник можна сказати, законів один з перших. Згадаймо першу конституцію Пилипа Орлика тисячі сімсот десятого року, яка.

02:14:19 Також перша в Європі, Конституція, це також, і багато ми можемо, багато, багато ми можемо, навіть коли ми були входили до складу в 14 столітті, до складу по Польсько-Литовського князівства, то всі закони Литва того немало, позабирала саме від нас, українці, тобто і жили за тими законами Київської Русі. Тобто все це ми мали і ми повинні більше пошновувати це, любити своє, плекати його, розвивати його, тому нам цього консерватизм також, можна сказати, бракує. Нам бракує. Якщо взяти тип третій тип філософування, то нас більше саме йде емоційна образність, бо ми більше з серцем живемо, як я вже сказала, наша філософія, наша культура пронизана цією філософією серця, цією кордон, центричністю, починаючи від везлової книги, і далі ми кажемо перед княжою до бою, так і всі ці джерела, і починаючи слово про законі благодаті варіона, ковість минулих літ, нестора.

02:15:35 І далі ми кажемо, і та сама руська правда, і повчання дітям Володимира Водомаха. Все це воно говорить про і в подальшому згадаємо Григорівського городу, Пентелемона, Поліша, і так далі, і тому подібне, все це ми згадаємо і будемо говорити про те, що ця ортоцентрична філософія серця цим наповнене, Наповнена наша філософія і наше з вами фактичне життя. Тому в нас оця емоційна образність є, нам більше потрібно, звичайно, цієї логічності, цієї раціональності, бо ми ще напроти увагу європейцям не настільки вміємо шанувати свій час, не настільки вміємо

02:16:27 кожну хвилину зважити і на роботі це не дивно, тому що стільки років, цілі покоління часу в Радянському Союзі не пошановувалася, так, людина приходила з 9 до 5 до 6 з перемогою, і вона просто змушена була відсиджувати свою роботу, не було безініціативність. І це, звичайно, мало великий вплив на вплив на формування нашого менталітету. У нас зміни були в нашому менталітеті, але ми знаємо це і ми прагнемо до цього. Звичайно, нам сьогодні головне перемогти цього проклятого ворога. Це, що стосується цих порівнях східної і західної парадигми, далі ми з вами говоримо про стародавній схід, який вважається колиською філософської думки, тому що саме тут протягом тривалого часу формувалися перші філософські ідеї, і та філософська думка страдання Індії виникла приблизно з половиною дві тисячі років до нашої ери, якраз я говорила, в період формування оцих цивілізованих форм суспільного життя, в цей час в суспільстві вже склалися соціальні такі групи.

02:17:51 Ми кажемо про це, що і по сьогодні індійське суспільство є кастовим, найвища була каста до другого, в другому тисячолітті до нашої еліці були брахмали, так, це жарці, це була еліта суспільства, це мудривці, до них зверталися з апорадами і так далі. Інша каста нижче, це Кшатрії воїни. Далі це були вайшії, це були землероби такі ремісники, торговці, ну і найнижча каста Шудри, це оця найнижча верства. Між цими кастами вони витворилися

02:18:37 такі спільні відносини. Ми говоримо про те, що фактично, фактично, і по сьогодні ці касти існують, перейти з однієї касти до іншої фактично неможливо, не те, що просто там неможливо, бо там якісь грошові, які сцензи, чи що, просто це ментально так склалося. І перейти ніхто навіть і не думає собі переходити, і не хоче, тому що в кожного є свій спосіб життя, ми кажемо. І навіть та найбільша каса Шудрії, вона живе фактично на вулиці. Ми говоримо про те, що вони і фактично і народжуються й помирають на вулиці, і вони не хочуть змінювати своє життя. Бо вони так звикли. Навіть робили такий експеримент на те, що експеримент, аби зачистити делі столицю і сучасну зачистити на початку ХХ століття, зачистити її від шудрів, щоб було тому що

02:19:42 більше зробити такої приватливої столиці, Сучасною столицею, тому що він багато саме інделі, багато дуже культурних особливостей, культурних надбань туристам це цікаво, і щоб зробити більш привабливо, сучасне столицею було побудовано для шубів на околиці, делі ціле містечко їх насильно туди заселили, але на другий день ми всі виселилися і знову заполонили вулиці, далі знову продовжили свій спосіб життя. Це говорить про те, що дійсно вони звикли до цього і це передається їм спокоіння спокоління, і для них це фактично найбільш прийнятне. Варто сказати, що якщо говорити саме з сусідніх історії, ви можете пригадати, якщо вчили добре в школі, так і в середньому тисячоліття до нашої ери, до північно-західної заходу приходять такі воєнничі племена, як Арії, так, вони говорили однією з мов саме цього індоєвропейського походження, володіли вони даром поетичного бачення світом, і гімни, які складали арії, саме лягли в основу майбутнього збірника рігведи.

02:21:05 Саме слово веде означає священне знання, а ріг означало такий похвальний стиль, пісня, гімн і так далі. Рінгвенти вібрали в себе і ті міти, а на міти, і ритуали до того часу взагалі староміська суспільство було богатим, і в такому вигляді рігбеди несли основу як релігійного, так і філософського бачення світу і людини. Ну, варто сказати, що рігбет - це є таке найдавніше джерело, воно містить 10 книг, включаючи понад тисячу гривнів, окрім рігбет, існують ще такі три види вед: саме, це сам сама веда, веда наспівів, яджурведа - це веда жертвонних форм, і Адхарведа - це ведах заклинаних.

02:22:09 Кожна з цих вед має чотири відгалуження. Наприклад, і веда вона включає і брахмани, і арандяки, і пані шахи Варто сказати, що саме у пані шахи вони є основою філософської частини вет, і таким чином можна говорити про цю медичну літературу як відносно самостійне явище. Тут якраз в кінці другого тисячоліття до нашої ери ведичну літературу поповнили тексти брахманів, так, у панішах, і останні саме у панішах собі вони не містили саме філософські тексти, які були спрямовані на пошук нового знання. І варто сказати, що саме в них викладалися основні теми індійської філософії, ідності Брахмана та Атмана, навчання про харму, навчання про переродження, і деякі гімни, наприклад, у панішаху не розповідають про вічне, досконале, досконале варто сказати, і недосконале,

02:23:18 безконечне, божественне, усі боги є лише його проявом. Цей прояв є творцем всього сущого, найбільш повним і реальним буттям - це є такий безцілесний Брахман. І проявом Брахмана є Атман, та Атман - це індивідуальна людська душа У паніша вказується, що це є загальна душа, первинна реальність, атман, як суб'єктивне духовне начало, воно перебуває в усьому індійському, а не саме в індійському. А от якщо говорити про людину, в людині якраз воно перебуває, перебуває і в кожній речі, перебуває в кожній В кожному явищі. Таким чином, Брахман - цей світ, це фактично такий центр або, можна сказати, серце всього існуючого. І згідно з цими упанішами Оцей світ включає і саму людину, так, вийшла людина з цього Атмана, Брахмана в Пані в Банішадах до цього.

02:24:31 Фактично людина, якщо вона виходить, то вона і повертається знову туди, звідки вона вийшла. Тому ми кажемо, існує такий коло обіг буття. і мета людського життя. От полягає в цьому коло обігу. Полягає, щоб саме треба людина має вписатися в цей коло обіг. Бо вона людина жила негідно, то її душа фактично після фізичної смерті тіла може втілитися в якихось інших нижчих істотах. Не в тварину, і навіть якусь комаху перейти. І тому ми кажемо, що при дорокорянні поведінці людини душа навтілюється знову в людину з позитивними якостями і так от відбувається

02:25:24 цей кругом орбіт. Тому ми говоримо, що таким чином: тут діє закон карми, фактичний законки кожен одержує саме подяку за свої вчинки, але індивідуальна доля людини визначається законом Тхара. Тхарма Брахманів вона полягає в їх призначенні керувати суспільством, а не ваші в обов'язку працювати, бо ваші говорили, що це каста саме лісників, землеробців, топорців і так далі. Варто також сказати, що закон харми жорстоко зумовлює життєвий шлях людини, закон карми ніби послаблює цю приреченість, бо він дає можливість людині самім впливати на своє життя, в життя своєї душі, роблячи свідомий вибір відповідно до етичних установ суспільства. Варто також сказати, що етика міського буття неминуче пов'язується з пізнанням Брахмана,

02:26:33 мова при цьому ведеться про пошуки кінцевих причин буття, про першу основу всього існуючого. Тут варто сказати, що ми зустрічаємося з такою певною пізнавальною ситуацією, яка пізніше буде неодноразово відтворена в інших історичних умовах. Ну, варто сказати, що, наприклад, у панішатах ставиться таке питання, в чому вплетені всі світи, так? І тут відповідно дається така відповідь, що світи, якщо все це, тобто світи земля і велетень, і вони є вплетенням у воду. то вода, в свою чергу, є вплетеним у вітер, і так далі. Далі там вітер той самий вплетений в простір, і ми так далі аж до Вплетеність

02:27:33 аж фактично доходить до того, що серце і серце є основою всього існуючого. Тут можна сказати, що тут ми якимось певною мірою, як я вже сказала, що ми бачимо, що вся філософія українська в науці, основою серця, кордон центричністю, перейняття цієї емоційнообразності, то тут ми говоримо, що із тих упанішах якраз і фактично запозичення і веле книзі. Тобто, в нас це також наші філософські думки українські, воно також запозичене із Сходу. Ну, якщо говорити подальшому, то варто сказати, що саме шосто століття до нашої ери починається оцей період класичних філософських систем. Ці системи творцями цих систем є саме брахмани, тому що коли я говорила, що в другому філітті до нашої ери, на перший план саме виходять

02:28:41 брахмани, але коли в першому році в 6-му столітті до нашої ери починається починається це більш точніше, деякі люди пишуть, що в загальному з першого тисячоліття до нашої ери, коли відбувається процес децентралізації держави, стадання Інія, тоді фактично і Ми кажемо, і починається процес формування класичної старої індійської філософської системи, тоді ми говоримо про те, що Саме брахмани виходять на другий план, бо для централізації держави виходять на перший план шатрії. В шатрії, Виходячи на перший план, вони

02:29:35 воїни. Брахмани, намагаючись саме піднести свою роль, показати, що вони також, бо це ж квіта, я сказала суспільство, що вони також дуже потрібні тій державі, тому суспільству починають на перший виходити з створенням класичної філософської системи староіндійської показавши, що вона дуже надзвичайно потрібна, а вона і була потрібна, бо ми з вами говорили, що процес централізації держави неможливий без тих основних ідей, без тих принципів, тому що не було транспорту такого, і потрібно було саме владі тримати людей в покорі, людям щось вірити, тому це такий процес запустився. Варто сказати, що ці староіндійські школи мали

02:30:33 мали саме дві таких системи, це ортодоксальна система або Астіка, і вони визначали саме авторитет вет, їх основі лежали верх як такі откровення. І неортодоксальна система - це не стіка, ортодоксальна їх ще називали Астіка, як я сказала, або класичні системи, неортодоксальні, саме Нестіка, це були не класичні системи, які якраз не визнавали авторитет ВЕД. До ортодоксальних, до класичних мішків систем відносяться такі, як Мяєва, Ейшишика, Ведансамі, Веданта, Німанса, Йога, таксамх'я - це є саме найвідоміші такі ортодоксальні або класичні шкоди.

02:31:36 До найвідоміших, саме неортодоксальних, віддоносимо буддизм, джайнізм і червата локальна. Тепер переходимо більше до аналізу конкретніше цих систем, так, цих шкіл верніше, і говоримо насамперед про таку школу, яка саме була створена приблизно в третьому столітті до нашої ери вона сформувала вчення про атоми, це школа Вайшешика. Представники цієї школи, найбільшим таким представником це був Канада. Він вважав, що існують найтонші частини чотирьох стихій землі, води, світлового і повітря, це вони, за на думку Канаду, вони були атомами,

02:32:30 Атоми, на його думку, це такі певні мінімуми субстанції, тобто матерії, вони перебувають Постійному росі внаслідок такого зовнішнього поштовху, крім того, вони володіють властивістю поєднуватися в стійкій і не стійкій комбінації, та до стійких належать з'єднання атомів однієї стихії, наприклад, землі, до других з'єднання атомів саме різних стихій, наприклад, там землі і води. Ну, і на той час оця ідея атомів, вона вже існувала в античній Греції Про що ми будемо говорити на наступній парі, хоча ідея Канади

02:33:17 і схожі з ідеями старогрецьких філософів, Леркіша, Демокліта і Пікура, проте вона носить на собі відбиток саме певної оригінальності. В чому є ці відмінності відповідно до приналежності до тій чи іншої стихії атомам приписуються такі якості, так як атомам землі, саме запах, смак, колір, дотик, атомам води, також смаг, колір, дотик, атомам вогню, там колір і дотик, атомом повітря нюх, он, та кожному органу чуття відповідає близько десяти атомів. Проте, атоми не сприймаються, на думку Канади, органами чуття, а тільки надчуттєвою свідомістю йогів. Тому ми кажемо, що атом, будучи безпричинним сам по собі виступає причиною світу, він, на думку, весь представників вічний, він є одиницею міри, він не проникний, він вміщує в собі ефір, який пронизує всі макрооб'єкти, тут варто зауважити, що

02:34:34 саме в повсякденному житті пояснення оцінного фізичного світу природи, і пізнання у вчині про атоми простежується саме таке змістовне твердження, яке наближене до наукової абстракції. Так, тут вже ми говоримо про такі початки зародження науки. Ці думки можуть саме послужити свідченням переходу філософії від традиційно ритуально-містичного мислення до мислення логічного, котре й давало можливість створювати конструкції фізичних моделей світу. Ну, варто сказати, що, наприклад, тут філософська школа Йога, так, яка сьогодні досить таки відома, і яка фактично, сьогодні, знаєте, що є десь світній день йоги, так? Вона не вона виходить із такого своєрідного з'ясування питання про сутність відношення душі і тіла, духовного, тобто і тілесного, і сутність цього відношення полягає в безперервному, само Самовдосконалення душі й тіла, шляхом, самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що саме реалізується через безпосереднє бачення і переживання.

02:35:55 Якщо говорити про таку філософську школу, як санктя, то світогляд тут базується на уяві, що в світі існують два самостійні начала, ці начала, вони фактично є першоначалами, одна з них - це крапліті, це першоначало і поруша - це є дух, свідомість наше я, ну і філософському плані пракліті можна розуміти як першу причину світу, світових об'єктів, в той час, як порушив санкція, вона є такою пасивною, але вона наділена свідомістю, яка становить її сутність. Тому ми кажемо, що в цьому більше санкція подібна на таку систему пізнання. Так, ми кажемо і йога, і санка. Ми можемо сказати, що вони досить пізнавально носять такий пізнавальний характер.

02:36:57 Якщо говорити про та школу, як Німансат, то вона визнає реальність зовнішнього освіту, запечує роль Бога створенні цього світу, так от Міманса виступає суперником будизму, вона рішуче заперечує ідеї нереальності або ілюзорності світу, миттєвості його існування, пустоти або ідеальності його. Миманса вважає, що світ вічний і незмінний, не має ні початку, ні кінця. Речі можуть самі по собі зникати і гинути. Усе в цьому світі Німанса зводить до однієї категорії, такої категорії, як субстанція. Тут ми кажемо, знову можна провести таку паралель, бо в філософії Західній, та в західній парадигмі також ми будемо говорити, були мислителі, які також визнавали цю субстанцію. На думку, саме представників, верніше, Міманси, субстанція, вона є такою основою всіх якостей, що проявляють себе.

02:38:05 в різних дев'яти саме гіпостасях або в дев'яти модифікаціях , це земля, вода, повітря, вогонь, душа, розум, час, простір, ефір і так далі. Ще такою однією школою - це є школа Веданта, вона представляє такий об'єктивну ідеалістичну систему. Веданта бере свій початок саме у вченнях у пані Шах. Так, основою виданти є обґрунтування існування Брахмана, тобто Брахман тут виступає в виданці як Бог, який є кінечною єдиною основою буття, в той час, як людська душа, Атман, там вона тут з Брахманом в його ентеричним втіленням. Ну, варто сказати, що за веданту, Брахман характеризується єдністю буття свідомості та раю. Тут виступає такий реальний світ, який є сам Брахман в своєму емпіричному прояві.

02:39:11 Метою буття є фактично таке звільнення, звільнення від певного кола перероджень, шляхом звільнен Атмана та Брахмана. Варто сказати, що унікальним явищем саме в індійській культурі є таке філософське вчення, як локоят. Воно виникло приблизно всередині першого тисячоліття до нашої ери, воно оформилося філософською течею, пізніше якої стало вчення червата. Тому ми кажемо, що вони поєднані Лукаята з червакою, і їх часто вживають як синоніми або два слова: черваха лукоята. Головна особливість цієї школи це була саме єдина така, якщо ми говоримо до того, всі школи ортодоксального характеру більшості носили саме ідеалістичний характер, то черва калопоята.

02:40:15 Це якраз є саме такою єдиною неортодоксальною школою матеріалістичного характеру. Представники цієї школи визнавали існування тільки Матеріального світу, вони заперечувалися на природу, тобто Бога, душу, рай, пекло і так далі. Саме з'єднання з різних в різних пропорціях землі, води, вогню, вітру подає все розмаїття світу. Зокрема, з цього виходить і свідомість, що є такою властивістю притаманною тілу, але чизає свідомість після тієї тілесної смерті людини. Головним джерелом пізнання, на думку черватого, і критерії істинності є саме чуттєве сприйняття. Достовірність авторитету, як джерела пізнання, відкидаються. Радикальною була позиція Червака Лахоя, це саме у соціальній сфері, вони заперечували таку аскетичну та іншу релігійну практику критикували живців, яка була характерна для буддизму і джейнізму.

02:41:31 Як я вже сказала, що вони критикували жреців, червака лакаята була таким притулком духовних дисидентів, замість пошуків звільнення від ланцюга перероджень. Пропонувалися шукати щастя в цьому світі. Також учні цієї школи довели цей принцип до свого логічного кінця. Вони створили єдине в історії індійської культури про вчинення, яке сповідує гедонізм та вони виходили з того, що добре саме зле є логічними абстракціями, за ними стоять реалію чуттєвого буття, тобто страждання і насолода. І червака метою людини, за цими вченнями, червака локаята є саме подолати страждання і намагатися отримати насолоду. Причому насолода не зводилася тільки вдоволення фізіологічних потреб,

02:42:37 саме в цьому червакі локояни противники звинувачували їх, так, противники черваки локояни, на солодові червака Локояна розуміла повноту людського життя, тобто в усьому людина має знаходити вдоволення в праці, в політиці, в торгівлі, навіть якщо це пов'язано із стражданнями. Ну, варто сказати, що всім школам індійської філософії притаманні такі ознаки, як насамперед, це віра в панування світі, порядку та справедливості, який досягається завдяки дії закону карми. Далі ще одною такою ознакою, це є ідея вічного безконечного переродження всіх живих ісход, тобто сам сансара для якоїсь смерті це не повне знищення живої істоти, а лише перевтілення або перехід в інший стан.

02:43:37 Також головною ідеєю життя є звільнення від самсари, від якої людина тільки страждає. І ще такою ознакою це є незнання істинної природи речення, основної причини постійного кола перероджень. І наю останньою ознакою це можна говорити, що це є втілення в життя практики самоконтролю, дотримання канонів, норм життя, згідно з вимогами розуму, повне отримання від бажання. Тому ми кажемо, що це є такі основні познаки саме староінгійської філософії. Якщо говорити про буддизм, то ми тут, будемо говорити, що будизм - це, як я вже сказала, що це є

02:44:35 усе неортодоксальне вчення, воно започаткувалося від одного з шраманських шкіл другої хвилі побувалися декілька століть, засновником був саме оцей сіт Харта із роду Гаутами, це майбутній Будда. Свої 29 років він покинув свій паласкич, він був фактично князів і був такий аскетичний спосіб життя. Він 29 років прозрів, пізнав істину. Буддизм він не визнавав і по сьогодні він є однією із світових релігій він не визнавав істинного Бога для будизму, не існує постійного і незмінного буття, навпаки, все потребує саме визнання, та все потребує верніше

02:45:42 Будда також відкидає поняття душі, на його думку, в основі світового порядку лежать не духовні субстанції, аміливі якості та стану. Важливим для будинків є перевтілення та карнічна підплата за вчинки. Зміст будинського вчення зводиться до пояснення головного закону життя, будь-яке життя є стражданням, єдиний спосіб уникнути страждання - це вийти із сансали. Суть головного закону життя розкривають чотири благородні істини - це життя, повне страждань. Страждання має причину: від страждань можна змінитися, якщо відмовитися від бажань та пристрастей, і дотримання цього восьмеричного шляху звільнення від страждань. Оцей восьмеричний шлях складається з етичних заповідей, бути, тобто, треба правильні мати погляди, правильно мати настрої, також правильну поведінку та правильне мовлення, вести правильний спосіб життя, намагатися правильно прагнути до якоїсь мети, так мати правильну спрямованість думки і правильну зосередженість.

02:47:07 Саме це звільнення від страждань, тобто від оцих всяких бажань, воно веде до стану Нірвани. Нірвана - це стан такого особливого, найвищого зосередження на доповному вічному повному відходу від тілесного і життєвого досягнення невищого блаженства і спокою. Мірвана вона досягається чотирьохступеневим зосередженням думки, тобто це чисте осмислення і тлумачення чотирьох благородних істин, віра в чотири істинне страждання, яка позбавляє життєвого неспокою і дає душевний спокій та духовну радість, вільнення себе від відчуттів тілесної радості, завдяки досягнутому духовному спокою. Ну і варто сказати, що це досягнення стану повної незрушності і саме такої байдужості. Нірвана вона досягає її лише той, хто йде саме правильним шляхом, не визнає тілесних якихось перешкод, має чистий розум

02:48:16 Вільний відчуттєвих насолод, Нірвана - це фактично не є смерть і фактично не є життя, тому вона не піддається описові на підставі саме з земного досвіду, для переходу до Нірвани необхідно вступити в санку або чернечу таку общину. Якщо говорити про джайнізм, то він є одним із чень, який дуже подібний до буддизму, він також не визнавав авторитету В, шлях, який про що в дженінізм. Багато в чому схожий саме на шлях буддизму, тому вони, як я вже сказала, подібні ряд особливостей, відповідання та організації існує в дженінізмі.

02:49:05 Тут за джайнізмом існують жорстокі морально-етичні норми, єдні санхи, ченці та маряни не роз'єднувалися між собою. Тут існувала єдність канону так зробити це релігійно-філософським вчиненням, нездатним до швидкого розповсюдження та змінення, або одночасно дати йому усталеності. Джайнізм, як і буддизм, саме пропонував шлях звільнення від самсари, але визнання існування душі, яка через самовдосконалення досягає нірвани, відривається від тіла, що його сковує. Для цього необхідно мати саме досконалий погляд, тобто бачення світу, призму, вчинять жальнів, Тако досконали знання, осягнення цього вчення і досконалу поведінку, тобто дотримання п'яти великих обітниць.

02:50:07 Варто також тут зауважити, що найголовнією особливістю старої індійської філософії є фактично її такий практично життєвий характер, який був спрямований не на чистий задоволення інтелектуальної допитливості, а наведення життя властивого лише людині. Також варто сказати, що в староумдійській філософії був притаманний санкретизм мислення, тобто, не розшанована єдність у будь-якому філософському мисленні, буденного, релігійного та філософського компонентів. Тобто, ми кажемо, що тут якраз і поєдналися у ця буденність релігійність і філософія. Тобто, фактично, філософську думку часто важко було відділити

02:51:02 від релігійних вірувань, ритуалів, освячені тисячолітніми традиціями соціальних норм поведінки людини в суспільстві. Тому ми кажемо, що індійська філософія - це осмислення взаємовідношення людини і світу, як фактично втерча людини від світу, так ось на цьому і будемо завершувати нашу Сьогоднішнього зустріч. Якщо будуть якісь запитання у мене, то будь ласка, я готова відповісти на них, якщо не будуть, то все, то тоді, до наступного понеділка. До побачення. Дякуємо за лекції.