Що таке наука, еволюція науки і типи раціональності, нормативи наукового мислення Карла Попера

Транскрипція

Автоматичне розпізнавання мовлення, можливі помилки.

00:04:17 Доброго дня. Шановні здобувачі. Добрий день. Доброго дня. Доброго дня. 11.11. Ви підключаєтеся? Доброго дня. Як ми працюємо? Наразі підключаю. Наразі є з вашого боку 18 осіб. Так, список я бачу. Як ми працюємо? Перше. Працюємо активно. В кінці кожної лекції йде рефлексія, ваші запитання, запитання в межах предметного поля, яке я висвітлюю. Якщо ви відсутні, в мене в записах це ваші дивіденти на

00:05:12 успішне отримання залі. У нас знання цінується, знання саме, не інформація, не просто якісь відомості, а саме ґрунтовні знання, розуміння того, що ви робите, як ви робите. Знати слово - це ще одне, це ще не означає, що воно стало для вас поняттям, яким ви вільно оперуєте за обсягом, змістом, значенням і смислом? Так, тому продовжуємо. Ми продовжуємо перший розділ. Якраз що таке наука. Тепер ви мали прочитати принаймні дві статті - ну, першу - наука. В'ячеслава Стьопіна. Там всього три сторінки в журналів. Скажіть, будь ласка, хто прочитав? так, так. Так. Так. так, так. Так.

00:06:12 І які висновки, по суті, ви зробите? Що вам прийнятно в цій статті? У мене є запитання на рахунок цієї статті, Степіна. Стьопінг згадує, що наука взаємодіє з всіма аспектами нашого буття, і також він перечислює релігію. Отут мені цікаво, тому що деякі вчені вказують, що науковий підхід до пізнання світу і релігійний підхід вони взаємовиключаючи більше, ніж доповнюючи. І тут в мене питання, типу, як ви вважаєте на ваш На ваш погляд, типу, ці два світогляди вони взаємодоповнюють чи виключаючи?

00:07:03 Якщо дивитися з позиції теології чи теософії, ну, теології насамчере богознавства, то, звичайно, вони суперечать. Особливо це було на початках становлення науки. Ви знаєте, що в 17 столітті працями Гаділео Гаділео, інквізиція, ну, я маю на увазі європейська наука. Вона сприймала науку як г єсть, як загалом боротьба проти релігії і такі інше. Але і зрозуміло, що відбувалися спалювання, ви знаєте, Галілеї не спалили лише тому, що він покаявся, хоча відомо його слова, помираючи, він сказав, і все-таки вона крутиться, тобто вертиться, земля мається на увазі.

00:08:08 Тобто, і, до речі, до слова, останнє спалювання в Європі виявляється, було не так давно, в 18968 році. Тобто, ви можете уявити, що ця опозиція між релігією і наукою, вона тривала століттями, була вельми жорстокою, і наука сприймалася в тому варіанті, в якому їй запропонувала там, наприклад, Ньютон, ну, як канони класичної науки, Галілеї, Ньютон, вона звичайно, опонувало. Але потім з життям

00:08:53 ці сфери починають з ними доповнювати. Що роз'єднує релігійне знання і Раціональне наукове знання, що роз'єднає. Наука виділяє основну, науку цікавить, те, що постійно повторюється. Те, що постійно повторюється перше, друге, їй цікавить, що за світом видимого, тобто за світом невидимого, і вона таким чином певною мірою претендує розробити Пізнати сутність речей. До Бога вона не доходить. Тому що Кан казав, що ми пізнати трансцендентні речі, в тому числі Бога, свободу, космос, мислення не можемо, бо вони не підлягають пізнанню.

00:09:56 Але ми їх можемо помислити. Тобто, помислити ми можемо. І тут зрозуміло, що наука розширює свої горизонти і доходить до таких трансцендентних, крайні межових речей, які пізнати не можна, але помислити їх можна. І тут треба знати, з чим предметом. Предметом будь-якої релігії є віра. Віра за Біблію, наскільки ви, я так розумію, знаєте. Буквально цитую це прийняття неочевидного за реальність. І тому я, як методолог, сьогодні скажу, що, ну, до речі, десь років 15 чи 20, вже, мабуть, 60, більше 60, близько 60, 60, ну, більше 50 точно, Нобельських лауреатів заявили, що вони є віруючі і що Бог існує.

00:10:56 А Карл Гуссав Йонг, коли його запитали в інтерв'ю, чи ви вірите в Бога. Він каже, ні, мені цього недостатньо, я знаю, що Бог є. Ну і так далі. Тобто ми можемо називати божество різними постачами, але тут є принцип діалектичного взаємодоповнення. Те, що ми не можемо пізнати, ми можемо прийняти на віру, і те, що ми можемо не просто повірити, а довести чи доказати, доказовим шляхом. Це є наукою. Тому наука входить аж доходить до пізнання, ну вона прагне принаймні пізнати те, що не очевидно, а релігія бере здобутки науки на озброєння. І комп'ютерної технології, техніки, і вплив, і проповіді, і факти, і так далі. І це закономірно.

00:11:58 Ну, так само, як буденне пізнання, воно обмежене, воно обмежене конкретикою, воно не характеризується тією абстрактністю, ідеалізацією, які властиві і, з одного боку, науки, з іншого боку теології. Тому це закономірно. Так. Хто ще ще що хоче сказати? Я фіксую завжди ваші цікаві думки, якщо є початки мислення. Хто ще. Хто готовий? Сьогодні в нас двадцять друге. Можна трішки також додати. Ну, мабуть, із цікавого, я би хотів. Пост того, що мене зацепило про основні сутнісні ознаки, науки там була ішла мова, і була така ознака, яка називалася, що за вихід за межі наявної практики, що

00:13:00 Що наука на відміну від буденного життя, вона не обмежується типу поточними потребами століття, епохи, і так далі, а вона там моделює вже наступні можливі світи, чи там якесь наступне покоління. І знаєте, я дуже якось згадую цю всю історію штучним інтелектом, яка дуже швидко почала розвиватися у нас, і ніхто, можливо, навіть особливо з гуманітарних дисциплін, не очікував такого розвитку штучного інтелекту, але всі, мабуть, згадують і цей і матріцю першу, коли ми дивилися, як там повстання роботів, повстання машин було, ну, фільм, так? І з цим, з Швацнеггером фільм також про роботів. І зараз ми, по суті, живемо в тій реальності, де роботи відіграють надзвичайно особливо на полі бою, на надзвичайно важливу історію.

00:14:01 Та також трошки дотичний був до різних зйомок, тому що комунікацією займаюся з військовими, і от саме мені здається, наука і сутність пізнання взагалі, ось цього прогнозування майбутнього, та воно настільки глибоко лежить в концепції наукової діяльності і мислення, взагалі, що це не розривна. Якщо ми там перед цим говорили про релігію і про якісь історичні аспекти науки, то я би хотів, знаєте, більш, можливо, до якоїсь Агностичні функції до того, що наука має можливість впливати на реальність, і мені здається, також бо я про це навчався на політології. І

00:14:54 частково хотів би сказати за міжнародні відносини, що навіть наша війна, яка зараз відбувається, ми там в 2010 році, в університеті, я навчався в Чорноморському державному університеті в Миколаєві, і ми тоді в 2010 році спрогнозували україно-російський конфлікт ще до того, як російські війська в Крим зайшли, і так далі. Я пам'ятаю, як на нас дивилися одногрупники і взагалі викладачі, що це за бред. Хлопці ви розповідаєте, що Росія буде конфліктувати з Україною, і нас просто був дуже сильний балістичний удар вночі. Ось я майже там не спав, і знаєте, якось думав, наскільки наскільки. Наука, Наскільки наука глибоко інтегрована в наше життя, і вона взагалі впливає на прогнозування і на моделювання тієї реальності, в якому ми можемо жити завтра-післязавтра, і ми часто це недооцінюємо: наскільки взагалі прогнозування і ось ця методична діяльність, вона може впливати на формування майбутнього.

00:16:12 Не знаю, це можливо, рефлексія, не рефлексія. Цікаво було б також, щоб послухати ваші думки. Це враження. Річ у тім, що Чому важливо розібратися, що таке наука насправді? На жаль, як такої науки дуже мало. Багато претендують на науку, багато популярних речей, багато буденних. Багато стереотипів, установок, налаштувань просто соціальних там, інформаційних особистісних. Наука, якщо ми зараз проговоримо, я, наприклад, диференцював цю статтю для себе на 20 тематизмів. 20 тематизмів, які треба відчути, щоб зрозуміти і пояснити глибше, тому що за кожним тематизмом це якби ніша знань, яка перебуває.

00:17:14 Якщо ти почитаю нішою починаєш, тому тут питання перше: що не є наукою, що таке псевдонаука, дуже багато псевдонауки. Так, беруть наукові факти і крутять своєму, особливо це журналістики. Я не кажу, що всі там є звичайно і ті, які обстоюють чесні, а є які працюють на певній команди політичній чи політичній партії і так далі, то зрозуміло, що вони будуть видавати це в своєму ракурсі. Тобто, є так само використання знань, воно є різним. Наука якби з одного боку може йти і переважно, це, що ви про сказали, попереду. Часто ми створюємо ті ідеальні образи, схеми і формуємо ті поняття уявлення, які ми не можемо практично перевірити. Але приходять ті роки десятиліття, а то й століття, і вони підтверджуються.

00:18:18 Зумієте, тобто, А вона може відставати, наприклад, двигун, наскільки я пам'ятаю, внутрішнього згорання, він був створений, а потім була з'явилася теорія його через 50 років. Як він працює? Тобто, є речі, по-різному. Але переважно функція науки 2, звичайно, будувати нові світи і відкривати нове, об'єктивне і предметне знання, нове раціональне. Я підкреслюю. Раціо - це міра, гармонія і розум. Тобто розум плюс гармонія. Тобто яке освітлене розумом, і доведене гармонійністю свого знання, того знання, яке є. І наука завжди має між, тобто робота з ідеальними, з абстракціями, поняттями, ідеалізація.

00:19:19 Тут немає такої, як кажуть нас, практичної. Хоча я Розумію практичне, набагато ширше, не Люди розуміють, що таке практика, за цією категорією є все, а це означає, що зміст вихолоджується її майже до ну, так я зупинюся зараз на які концепті. Наука - це вид пізнавальної діяльності, спрямована на виробництво або продукування об'єктивного нового наукового знання, знання про світ, людину, мислення і навіть Бога, або космос, ми називаємо, або вищий розум. Це знання протистоїть іншим видам знань, тобто буденному, художньому, мистецькому, релігійному, міфологічному, філософському, тобто ті основні сплощини. Чим воно характеризується? Наука вирізняє з дійсності об'єкт і предмет, але не просто об'єкт, не просто річ, а річ, яка ідеалізується людським розумом.

00:20:26 І мета фактично - це пізнання об'єкта. Тут питання, чи все може бути об'єктами пізнання. Ні. Не все. Людська свідомість не може бути об'єктом пізнання. Бог не може бути об'єктом пізнання, Він може бути об'єктом віри, об'єктом мислення, об'єктом розміркування, об'єктом філософування і методолування, навіть об'єктом свободи практикування. Але Тобто, власне науковим об'єктом він бути не може до попереднього здобувача стосовно, тобто, це перша дуже важлива теза. Тобто, друга, це ця мета, що може бути.

00:21:19 Але знову ж таки, об'єкт виокремлюється, він конструюється людською думкою. І з нього вичерпуються предмети, бо предмети конструюються людською думкою. Тобто, предмети не просто, їх може бути не бути в природі, якби онтологічно, вони можуть бути гноселогічними конструктами, тобто пізнавальними речами. Тобто, наприклад, ми пізнаємо. Риси чи ознаки суспільства того, ну, наприклад, авторитарне суспільство, там, чи демократичне, чи ліберальне, і відповідно будуть певні риси. Так само ми пізнаємо, наприклад, творчий колектив, чи групу, чи трудовий колектив, будуть свої риси. Якщо в особистості, чи є насправді самодостатньо

00:22:16 наприклад, наполегливісті, чи цілеспрямуваності? Звичайно, ні. Таких речей немає. Тобто це все сконструйовано і тих, наприклад, 15 тисяч рис людини, які виділяє для того, щоб каліфорнійський опитувальник, з 15 тисяч засновником всеможливий христ людини. Звичайно, що самодостатньо вони не існують без людини. Це фактично такі міні-упредметнення об'єкта, розкладання його на низку предметів. І ця робота завжди проводиться. Завжди проводиться.

00:23:03 Так. і Третя позиція це предметний та об'єктний способи розгляду світу, що характерний для науки, розрізняє від інших способів пізнання. Без об'єкта предмета з одного боку, і суб'єкта пізнання науки не існує. Хоча інший є філософські системи, які виходять за межі цього. Наприклад, екзистенціалізм. Екзистенціалізм виходить за рамки цього співвідношення. Бо він каже: повнота існування тут, тобто ці умови, обставини тепер, цей час, момент, момент, цей, часовий відрізок, оцей, який тут, тепер, точніше. Повно, це значить повна реалізація своїх сутнісних сил, сказав би Маркс, повна реалізація свого потенціалу, сказали б психологи філософи, гуманісти, і так далі, позитивного потенціал.

00:24:12 І повно, те, що є зараз, є завжди, в екзистенціалісті, там нема суб'єкт-об'єктного відношення. І причому ця гілка - одна із самих потужних у світі. Ну незрозуміло чому? Тому що, врешті-решт, ми живемо не вчорашнім днем, не сьогоднішнім. Так, він залишається світ. Ми не живемо в наших мріях, тобто завтрашні, мії, післязавтра. Живемо ось тут, в цій ситуації. Вона визначає те, які ми є насправді. Тому, наприклад, мистецтво відзеркалі дійсни від. В як і своєрідне склеювання суб'єктивного та об'єктивного. Тобто через художні образи і художні так звані деталі і нюанси. Тобто, і це склеювання об'єктивного і суб'єктивного в художніх образах, і ще за законами краси прекрасного - це якраз справа мистецтва, мистецького знання.

00:25:18 Хоча за певних умов є питання такі: чи може бути наука мистецтво? Наука - сучасна наука, І відповідно, науково-дослідницька діяльність може сягати вершин мистецтва. Як ви вважаєте, так чи ні? І якщо так, то за яких умов, за якої основної умови це можливо? Які є гіпотези? На мою думку, можемо віднести мистецтво, адже це вираження людської свідомості в певній проекції, а відповідно, наука не може існувати без мислення, без врахування людської думки. І мистецтво - просто є одним з

00:26:16 ілюстраційних елементів для вираження людської думки. Юлія і всі присутні, а присутні зараз 22 особи. Нагадую, я вам фіксував ритм підготовки актора і переведення на рівень мистецтва дійства, яке відбувається в театрі на сцені, є чотири кроки, і це вам підказка, за якої умови це ви правильно кажете, що так, може у виняткових випадках. Виняткових, я б сказав, талановитих чи геніальних персоналіях, це можливо. Але от за якою мовою? Хто згадав принцип, який я назвав Станіславського. До речі, я переклав спеціально з свого часу з російської, переклав

00:27:17 Єршова роботу, називається система Станіславського, як наука. До речі, наука в широкому розумінні, тому що тут наука і мистецтво взаємопроникне. Хто згадав, будь ласка, знач ви не записуйте. Нагадую знову, коли наука може стати мистецтво. Перше. Коли вона буде опанована конкретною особистостю. Тобто науковцем, на якому рівні є 4 кроки проходження. Перше, від невідомого до складного. Коли ми знаємо слова, але не можемо їх витлумачити. Так було словом, гріх. Ви це слово знаєте, але воно не стало для вашого словника поняттям, активним поняттям, яке ви можете оперувати і метафорично, і як поняття наукове, як поняття буденне, і як поняття теологічне.

00:28:30 Я можу запитати інше поняття, що таке святий? Що це означає? Хто готовий відповісти Сходу, не дивлячись гук-систем, що означає, тобто у вас слова є, а вони не є поняттями, вони не є мислеформами, з допомогою якої ви конструюєте дійсність. От про що йде мова? З цього починається наука. Якщо цього немає, далі нема куди рухатись. Кожне поняття має бути наповнене перше змістом, обсягом, визначеного значенням і смислом. Якщо ці чотири компоненти присутні, тоді вона стає активним словником, ви можете в будь-яких ситуаціях його використовувати. І так. Я перепрошую, а скажіть, будь ласка, а святий це хіба не буде безгрішний? Та людина. Це навіть не так безгрішний, як, можливо, ідеальний досконалий.

00:29:30 Ні, стоп. Ні, то ви прочитали це. Мені це нічого не дочитає. Я не читав я ви прочитали з голосу. Це моя думка, це моя думка така, і я з вами ділюся. Ну послухайте: коли і чому виникло те слово святий, тут треба історії, тут треба знати розуміти біблію і так далі. Ми до цього повернемось окремо. Хочете? Ми повернемось окремо. Дозвольте думку сказати на рахунок даного визначення? Це не Просто інформацію, яку я досліджувала, можливо, якось сама, це якщо я не помиляюся, відділений - означає, якщо це те визначення, яке ви розглядаєте саме. Ось тобто, в перекладі, здається, якщо я не помиляюся, то більше з пам'яті згадую. Саме відділеність від гріха, тобто освяченість.

00:30:24 Так, це похідне відділеності, так. Я просто записую ваше прізвище і ставлю плюс. Так, гарне питання. Ну, буквально це інший. Я поясню, чому тут пізніше. Хай буде це проблемою для вас, чому інший? Це буквально, якщо перевезти із древньої юдейської, то це інший. Інший, тобто який має зовсім інший Нематеріальна, тобто, який ставить не матеріальне на перше місце, а духовне, ну, і так далі, якщо б говорити, дуже узагальне. І так, перше, ми повертаємось до того, що ми говорили. Ми тримаємо тему. Коли за яких умов наука стає мистецтвом? По-перше, якщо це особистість, конкретно, яка це особистість?

00:31:28 Особистість науковця, який досягнув, прийшов від невідомого до складного, тобто він не просто знає, що є в своїй сфері, які є теорії, підходи, поняття, категорії ними Користується. А це сприймає як складний світ науки, світ теоретичного знання, здебільшого, і світ, відповідно, емпіричного знання. Бо теоретичний світ науки, і емпіричний, вони взаємопроникли, і вони взаємодоповнюються. Це два рівні організації науково-дослідницької діяльності. Друге, другий етап - це перехід від

00:32:13 складного до простого, коли людина працює із текстами, з матеріалами, з теоріями. Їх реінтерпретує, позначує, описує, пояснює, вдосконалює, визначає межі дії, конструктивної дії, бо кожна теорія врешті-решт дійсна для певної сукупності фактів. Вона відображає певні сторони реальності, але не всю реальність чи не всю буттєвість, як таку, не всі сфери буття. Третє, коли він переходить від простого до звичного, тобто, коли він настільки зживається з тим, що він не все це для нього буденна справа. Як для нас будена справа на кухні, так будена справа мислити в науці. Тобто у нього, коли ми виходимо на рівень звичного, це означає, що у нас поставлене науково предметне знання.

00:33:19 Тут є спеціалісти інженерно-технічне наук, значить, технічне мислення або інженерно-технічне. Мислення поставлене, людина будь-якого завдання, проблему фільтровує через ці мислення, знає способи постановки проблем у цій сфері, способи вирішення, відшукання прийомів, правил, так і інше. Якщо це соціальна чи гуманітарна сфера, то відповідно психологічне мислення, соціологічне, політологічне і так далі. Тобто, поставлене мислення дає змогу угледіти проблеми, сформулювати їх правильно, і відшукати відповідні способи і засоби їх оптимально адекватно вирішення. Тобто виходить на проблемний рівень. До цього людина вирішувала лише задачі. Тут треба чітко відрізняти.

00:34:22 Задача як математичний термін, і задача як психологічний термін, а задача - це є мета поставлена за певних умов. Існує формула. Задача для мене психологічна. Це є мета, плюс умови, за які треба перетворити і досягнути мети, досягнути результату мети. Мета плюс умова. А завдання - це просто те, що ми маємо виконати. Це доручення, яке ми маємо виконати, виконати у науково-дослідницькій сфері. А от проблема, чому формулювання проблеми - це така важлива річ, щоб якщо сформулювано проблему, правильно, то тоді вона, фактично, там

00:35:16 імпліцитно закладений і способ її розв'язку. Вони вказується. Там фактично, якщо ми проаналізуємо то, бо правильна постановка проблем є такий шар в науці, це половина її вирішення. Тобто, на півшляху до її вирішення. І, звичайно. Але тут ще наука не стає майстерством. Тут наука стає майстерністю. Це люди, які вишколені в науково-дослідницькій сфері, які є справжніми науковцями, які відповідно пишуть проекти, монографії, програмні статті, рухають науку або певні дисциплінарні напрямки науки і так далі. Але наука стає мистецтвом лише на четвертому рівні, коли четвертий крок. Цього кроку досягають одиниці, звісно, талановиті геніальні люди - це від звичного до красивого.

00:36:27 Від звичного до красивого це найскладніший крок. Тобто мало знати надскладні речі в царині тієї науки, але ще йміти їх красиво помислити, класиво викласти на папері, тобто в текстах і в невербальній формі: графіках, системах, діаграмах, моделях, матрицях і так далі. Тобто. Вміти це подати. Тобто, тут фактично наука стає мистецтвом, коли людина це подає з позиції прекрасного. З позиції прекрасно Тобто не лише на сцені рухи актора, мовлення, пісня читання там відреагування відповідні, спосіб поведінки чи діяльності на сцені.

00:37:28 Але й спосіб діяльності всередині свідомостей, правильно сказала Юлія Мені, що оскільки це сфера свідомості, це саме, тобто свідомість, також переживає. Загалом, якщо говорити про Мамардашві, то він говорить, що Про загострене почуття свідомості. Чому? Бо він каже, що свідомість - це свій окремий плас життя, окремий вимір людського життя, який непідвладний. І тому він пише про загострене почуття свідомості. Я, коли читаю переклад Гурсерля українською мовою, там постійно йде в нього переживання свідомості. І я думав спочатку, що це помилка.

00:38:30 І мені імпонувало, що це пережиття свідомості. І я зрозумів, чому це паралельно запозичено в Амардашвіль Густріля, Едмонда Густріля. Тому свідомість так, якоюсь мірою ми можемо говорити про пережиття свідомості, про загострене відчуття свідомості. А загострюються вони лише тоді, коли ми. Бо людська свідомість багато проблемна. Тобто, є дихотомії, наприклад, суб'єкт об'єкту, наприклад, знання об'єкту, і так далі. Тобто різні дихотомії, є феноменальне, трансцендентальне. Тобто є перепрошую, феноменальна і номінальна, трансцендентальна і еманентне - це все дихотомія, теоретична, практична, це все дихотомія. І фактично, якщо розібратися, то в цих дихотоміях, оця свідомість, вона фактично кипить.

00:39:35 І ці дихотомії загострюють почуття свідомости. І тут наука - це один лише із способів пізнання світу. Третя позиція - це, бачите, от і це, що наука - це через Відображаючи світу його об'єктивності, дає лише один із різів різноманіття людського світу і буття в цілому. Вона не вичерпує з собою всієї культури. І культурної творчості, бо культурна творчость - це і звичайно - і мораль, і релігія, і філософія, і мистецтво, і навіть повсякдення, навіть наприклад, сфера будівництва чи сфера шляхів сполучення і таке інше. П'ята тематизм. Ознака предметності і об'єктивності знання є найважливішою характеристикою науки.

00:40:37 Але вона недостатня для визначення специфіки. Бо об'єктне і предметне знання дає й буде напізнання, але чим вони відрізняються? Буденне пізнання, воно не зосерев м. воно фактично прив'язане до обмеженого сприйняття дійсності. Воно не виходить на каузальні причино-наслідкові зв'язки, воно не виходить на формування законів закономірності. Тобто воно обмежується констатацією і узагальненнями такого практико зорієнтованого характеру.

00:41:31 Ну, ми тут знову в цьому контексті можемо сказати, що Лядінс говорив, що математика - це наука про можливість йти. А чому? Тому що кожна формула фактично це окремий мінімізований ідеальний світ, абсолютно ідеалізований. Я тут можу вам навести анекдот, який стосується нашого предмету обговорює, щоб ви зрозуміло. 18 століття Шерлок Холмс і доктор Ватсен сіли в повітряну кулю, але піднявся вітер, її зірвало і понесло. Понесло кулю без керівництва би нічого. Вони в корзині кулі, і вітер вщук - куля. Трохи охолола і почала опускатися. Вони опускаються, дивляться, чоловік у кулярах стоїть. Ну і ще роком запитує, шановний, скажіть, а де ми перебуваємо?

00:42:36 Він каже, в корзині повітряної кулі, ну і вітер їх поніс далі, вітер схопив, поніс далі. І шерловко каже: ось ці бісові математики. Доктор Вальсен запитує, як підізналися, яке дедуктивним методом. Це лише в математиці відповідь абсолютно правильна і абсолютно безкорисна. Звичайно, математика - це канонічний вигляд науки. Це канон науки. Вся математика - це канон науки. Канон пізнавальної творчости науки.

00:43:27 Тобто, в математики відповідь абсолютно правильна, об'єктивна, але абсолютно. Безкорисна. Тобто це повна абстракція. Це повна абстракція. І це ви маєте пам'ятати. Шоста теза - постійне прагнення науки до розширення поля об'єктів, що вивчається, безвідносно до того, чи. можливе масове практикування та освоєння цього, чи ні. Тобто, причому для науки важливо

00:44:13 знання як продукт, об'єктивне знання як продукт. Так, наука в зв'язку з цим часто помиляється. Але кожна наука, я можу навести, наприклад, навіть методології. Спочатку методологію називали вчення про метод. І протометологія, або засади методології є в роздумах про метод, це міркування про метод Рене Декарта в 1637 рік. Вони є в журналі надруковані, є, ви можете набрати українською мовою є в хрестоматії. 389 років тому, майже 400 літі.

00:45:04 Він пише, що слід Рене Декар. Чому перше поняття про методологію, це фактично роздуми про метод філософа. До речі, Рене Декарт, його така особливість філософування, і відповідно писання текстів, що він не посилався, не цитував інше. Він казав, що це для філософа недостойне, він має сам творити. Слід шукати метод, який поєднує, переваги інших відомих підходів. І подібно до того, як без законів нерідко дає привід до виправдання

00:45:53 недоліків, треба його суворо Дотримуватися. І цей метод має бути організований як сукупність правил, що складають логіку. І я визначаю чотири таких правила методу. Чотири правила методу Ренедекат. Перше правило. Вони дуже короткі. Перше правило. Ніколи не приймати за істини нічого, що я не визнав би таким з очевидністю, тобто ретельно уникати похапливості, поквапливості, упередженості та включати у свої судження тільки те, що уявляється моєму розумі наскільки ясно і виразно, що не дає мені жодного приводу для сумніву.

00:46:54 Фактично це означає продумувати все до самих глибини вершин, щоб не було ніякого сумніву. Перше - продумувати. Тобто розумову роботу у методі продумування, розмірковування, занурення і вивільнення фактично декарт ставить на перше місце. І так перше продумувати. Продумати до най, скажімо, того, що абсолютно відсутне сумніву, що це приймається як абсолютна об'єктивність чи істинність, і правдивість. Друге, розподіляти, діли розподіляти чи розмежовувати кожне з розгляданих мною

00:47:49 утруднень на стільки частин, скільки можливо, й потрібно для кращого їх розв'язання. Тобто, це фактично друге правило аналізувати. Ви знаєте, що в аналізі існують аналітико-пошукові методи. Аналітико-пошукові методи. От які це методи? Метод декомпозиції, метод порівняння, нормативний метод, це все аналітико-пошукову. Метод аналогії.

00:48:38 Метод дифференціації, метод ідеалізації, метод дедукції індукції и так далі. Тобто, існують ціла низка аналітичних метод. До речі, існує системний аналіз. Щоправда, в методології розводиться аналіз ситуації і ситуаційний аналіз, як метод. Тобто, аналізувати все до деталей, щоб було легше розв'язати. Або зняти ті утруднення, які виникають на шляху до пізнання. Третє правило: розташовувати свої думки у певній послідовності, починаючи з.

00:49:32 Предметного ускладнення з предметів найпростіших і найлегше пізнаваних, і сходити по волі, мов сходинками до пізнання найскладніших, припускаючи існування порядку навіть серед тих, які природно не передують одне одному. Тобто мовиться про індуктивний шлях пізнання, тобто про постійне ускладнення. Іти від простого до складного. І останнє правило робити переліки настільки повні та огляди настількиохватні, щоб бути впевнені, що нічого не пропущено. Фактично, це систематизувати. І так, продумувати, аналізувати, ускладнювати і систематизувати. От, якщо квітисенція чотири принципи: міркування про метод,

00:50:36 чотири правила методу Декарта, яким він керувався впродовж свого життя. Так. Наступний сьомий тематизм, сьомий? Не наука виділяє, її не влаштовує буденна суспільна соціальна практика. Науку не влаштовує. Вона вимушена конструювати свою форму або спосіб практикування, за допомогою якого перевіряє істинність продукованих нею знань, раціональних знань. Такою практикою стає науковий експеримент, саме науковий, у ході якого безпосередньо перевіряється частина знань, на істинність, на підтвердження, емпіричне підтвердження.

00:51:39 Нагадаю, що термін емпіричний означає той, який підлягає спогляданню, який можна споглядати і, відповідно, фіксувати певні параметри чи характеристики. Тому експеримент це завжди створення штучних нереальних умов для того, щоб створити ідеальний предмет дослідження. Експеримент - це те, що дає емпіричну базис науки. Тому, відповідно, виникає науковий експеримент, і треба відрізняти, що є. І відповідно, експерименти наукові встановлюють науковий спочатку експериментальні факти, коли ці факти, як певні події, які постійно повторюються, підтверджуються теоретично, то вони стають науковими фактами.

00:52:42 Восьмий тематизм. Наука починає все більше, на відміну від поденного пізнання, використовувати особливі засоби і методи діяльності. Тобто, вона не може обмежитись буденною мовою і тими знаряддями, які є в побуті або на виробництві. Вона створює мови, теоретичну та імпіричну мову опису. І найяскравішим прикладом складності складної мови. Це є математика. Математика створює свою мову. Це як іноземна мова, але ще складніше. Тому що це повний світ абстрактної, і для тебе мати хисти до абстрактного мислення, щоб оперувати цими символами і знаками математичними. Далі йде.

00:53:42 Крім того, засоби, тобто спеціальна мова і відповідно прилади, конструюються експериментальні установки, взірці, комп'ютерні системи для вимірювання і так далі. Тобто, фактично, потреби науки - це розширення методів, засобів, приладів, інструментів, цілих комплексів. Ну, наприклад, чому що вартує лише, наприклад, електронний колайдер. Це також мега-установка, гігантська і так далі. Для прискорювача електродів, як відомо. Дів'яте. Метод науці є часто важливою умовою фіксації відтворення об'єкта дослідження. Разом із знання про об'єкти. Наука систематично розвиває знання про методи. От перше визначення методології - це вчення або система знань про методи дослідження.

00:54:44 Зрозуміло, що це первинне, це так само, як у психології, що психологія - це наука про психіку. Ну, а що таке психіка, це ще питання велике. Чи, наприклад, я скажу, що математика - це наука про різні форми, види співвідношення. Тобто, це сказати пітисельцю, але розкрити повний зміст предметного поля цієї науки. Нарешті ці методи не існують без суб'єкту наукової діяльності або наукової творчості. Суб'єкт, тобто особистість дослідження, Дослідника має пройти процес пізнання. Тобто, якщо буденно суб'єкту, то він соціалізується і опановує рідною мовою, іншими мовами, основами науки і так далі. А якщо науковець, то в нього спеціально готують.

00:55:46 От фактично третій рівень підготовки - це входження в вашу серйозну науку. Для цього відділяється 4 роки. Фундаментальної і серйозної роботи. Десяти. Тобто, тут є ціла система підготовки, і ця система досить тривала. Як казав Аристотель, через 20 років, коли він був спочатку в школі, в академії Платона, значить, учнем, потім, філософом, викладачем, в нашій термінології, звісно, то він казав, Платон мені друга істина дорожча. Тому справжній учень, і вчитель, він залишається на все життя, але 20 років, хто пробуде з учителем, той здобуде вершини. Я можу сказати, що в мене Бог мені послав таких учнів, яким я дякую, і тепер я в них також навчаюсь багато чому.

00:56:50 Так, десятий тематизм. Фундаментом науки є цінність настановлення. Тобто, наука виходить не тільки її цікавить засоби і методи науково-дослідницької діяльності, але і цінності, та настановлення, які ідеали норми наукового дослідження. І ці ідеали і норми, вони чітко. І більше того, етика наукового дослідження, є етичні норми взаємодії в команді науководослівської і так далі. І зрозуміло, що тут і мовиться і про

00:57:38 неможливість заборони на плагіат і про академічну доброчесність, і інші речі, це все входить в, це є все те, що реалізує носій науки. Який постійно інтенційваний, тобто спрямована його свідомість на пізнання. І тут мистецтво не відпускати з поля зору, заповнити всі свідомісні пояси тим предметом, об'єктом і предметом дослідження. 11 теза. Що він пише, що існує переднаук або протонаука. Загалом наука, прото наука - це древні греки, бо це була все-таки філософія. Проти наукою можна назвати якоюсь мірою, логіку Аристотеля і середньовічню схоластичну філософію протонаука, тобто переднаука.

00:58:41 Наука в повному сенсі виникає в 17 столітті, і реальні об'єкти заміщаються ідеальними. Яке тут момент основний? Реальні об'єкти заміщаються ідеальними об'єктами. Я вам вже розповідав, як Галілео Галілей піднімався на дзвіницю і кидав різні речі, і бачив, що закон Аристотеля діє. Але він ідеалізував ситуацію, він перебрав опір повітря. Всі тіла, неважливо, періїна, камінь чи аркуш паперу, падають з однаковим прискоренням і встановив його 9,8, за секунд. Тобто, він ідеалізував ситуацію, і ідеалізував сам об'єкт пізнання. І постають як абстракції, тобто, і вивів формулу відповідну. Здається, емдорим'я Жанегаж. Відповіли відповідну форму.

00:59:45 Наступне це 12-й тематизм. Наука відкриває новий спосіб формування ідеальних об'єктів та зв'язків із ними, що моделюють практику людського поселення. І тут вона створює абстракції на основі раніше утворених ідеальних об'єктів. Тобто, не треба боятися абстрактної, ідеальної царини науки. Це ваш спосіб практикування. Це ваш спосіб практикування. Не завжди. Тому що наука має своїм завданням виходи за межі очевидно. Вона претендує принаймні на це.

01:00:41 Виникає особливий рух у сфері розвиткового теоретичного знання. Тобто вона набуває теоретичне знання. І вагомість теоретичного знання не можна нічим замінити. Чому теоретичне? Бо теорія, як ми зараз розглянемо на другому занятті, теорія - це те, що організує знання в системі. Це найбільш цілісна структура або форма структура науки. Все фундаментальне серйозне знання починається з теорії, відповідним, наприклад, є загальносоціологічна теорія, є теорії

01:01:29 галузевої соціології, наприклад, теорія соціологія міста і так далі. Є теорії спеціалізовані теорії, наприклад, теорія гендеру, соціальна теорія гендеру і так далі. Тому теоретичне знання. Теоретичне - це те, яке має системний характер. Воно постає в різних формах: принципи, закони, закономірності, поняття, наукові факти, категорії поняття і так далі. Це є теорія. Ну, наступний 13-й тематизм. Перехід до власне науковпізнання світу здійснює математика. Тут іде генез, тобто еволюція, як йшло. Наукова пізнання, бо вона є, як я сказав, каноном.

01:02:30 Далі спосіб теоретичного пізнання і заснований на поступі думки в полі теотичних ідеальних об'єктів з наступною експериментальною перевіркою гіпотез, утверджує природознавство. Тобто фізика, хімія, біологія, графія і так далі. Третьою вікою розвитку науки було формування технічних наук як своєрідного опосередковуючого прошарку знання між природознав і виробництвом, призначення технічних наглуб прикладне, хоча там багато математики і теорії. Але вона це є місток, це є зв'язуюча ланка між природознав і виробництвом. А потім становлення соціальних і гуманітарних наук. Соціальні науки, особливо всередині 15 століття, коли виникла в термінології Гюста Конта, виникла соціальна фізика, а далі вона стала соціологією.

01:03:32 Ну, і, звичайно, це лабораторія Вігеньма Вульда в Ляйпців, яка виникла в 1869 році і пішла розвиток фактично експериментальної психології, яка стимулювала розвиток теретичної, тому що тут є обопільне спричинення. Експериментальна психологія спричиняє обґрунтування і розвиток теорії, а теорія будь-яка прагне емпіричного підтвердження свого. 14 тематизм. Становлення технічних і соціальних наук пов'язане з інтенсивним індустріальним розвитком суспільства. Знання стає інтенсивним впровадженням наукового знань у виробництву і виникнення потре наукового управління соціальними процесами. На кожному з етапів розвитку наукового опізнання ускладнюється її організація науки. Так, виникають з першої діля, основна спочатку була науковий факт і пев концепції або теоретичні уявлення, а потім постають цілісні теорії.

01:04:47 Тобто, теорія, і сьогодні наукова теорія є основною формою теоретично рівня організації науки. Хоча є і інші форми, наприклад, парадигма, наукодослівська програма, наприклад, система сміливих або теоретичних гіпотез, там і так далі. Є ідеали і, відповідно, типи наукової раціональності, це все форми організації раціонального знання. І далі основною формою емпіричного рівня організації пізнання, науково пізнання, є наукові факти. 15-й тизматиз. Всередині 19 століття формується дисциплінарна організація наук і виникає система дисциплін зі складними зв'язками між ними. Ну, це стосується всіх фактично: і математики, і фізики, і хімії, біології, технічних, соціальних наук. Наприклад, органічна неорганічна хімія, наприклад,

01:05:51 математика малих чисел, алгебра, геометрія, і інші. Інтегральне розчислення, математика і так далі. Так, ну немає внутрішньої диференціації, тобто засновки певні філософські, певні наукові онтологічні або предметні онтології кожна із цих дисциплін будовує і такі інше. Шістнадцятий тематизм. Наука проходить конкретні кроки інституталізації. Перші форми інституту науки виникли в 17-18 столітті в Європі. Це виникли наукові товариства, академії, наукові журнали, які є вісниками інститутації. У 20-му вона перетворюється на особливий тип виробництва наукових знань. Тобто виникають згурновані колективи, ну, наприклад, науково-дослідні інститути або просто інститути.

01:06:53 Києві, наприклад, інститут електрозварювання, Євна Скаровича Петона, і так далі. Тобто, чи Інститут психології, чи інститут філософії, філософії - це трохи інший пласт, але це пласт культури також. Ну і наука потребує, виникають програми, відповідно, колективи, міжнародні проєкти, ну і так далі. Проєкти і програми, вони фінансуються і такі інші. У процесі історичного розвитку наука змінює свої функції, тобто своє призначення, вона їх коригує в соціальному і суспільному житті людини. Це зрозуміло. Спочатку вона виживає і опонує релігії, от ми про це говорили. В епогу становлення свого, як природознавства, це 17, 18 століття і навіть початок 19. В 19 столітті до світоглядної функції, бо наука пропонує свій світогляд. Теологія пропонує свій, а наука відповідно свій світогляд і доручає людині брати відповідальність за своття і в цьому її революційність.

01:08:05 В 19 столітті функція додається ще бути продуктивною силою. Тобто, соціальна. Соціально умуднювати. Впроваджувати, умуднювати держави, суспільства, організації, людину загалом. Ну, крім світоглядних орієнтацій, сюди входить, що наука стає цінністю культури. Це вже в 20-му столітті. Бо якщо ми тут ми маємо максимум таку, що будь-яка наукова стаття, якщо вона не вносить навіть краплину в етнонаціональну, світову, або хоча б національну культуру вона фактично не потрібна. Вісімнадцяти - це виникає, що він пише про те, типу раціональності, ми обґрунтували їх чотири.

01:09:10 Бо кожна наукова революція, перша, ми зараз їх розглянемо дещо детальніше, кожна наукова революція завершується зміною типу видозміну. Я б не сказав, що зміною, а саме видозміною типу раціональності. Перша, це класична раціональність, 17. 18 століття, потім 19, початок 20-го, це посткласична, некласична, це 20 і постнекласична кінець 20-го до нині. Хоча всі ці типи, в чому вся проблема, вони навіть наявні одночасно. Тому вони перегукуються і треба вміти їх розрізняти.

01:09:59 Класична припускала, що суб'єкт дистанційваний від об'єкт, а ніби зі сторони пізнає. І умовою об'єктивного існування знання вважали зведення. Це пояснення, опис всього, що відноситься до такого спрощеного, ідеалізованого предмета пізнання. Тобто там об'єкти пізнання в класиці, це вони прості, відносно прості, локалізовані від історії, від дійсності, від науковців і так далі. Поснекласика виходить на структуру, на предметну структуру - це вже більш складні об'єкти, які мають системний характер. Це, тобто, логічно слідує із диференціації наук, коли

01:10:47 кожна наука стала такою своєрідною знантвою системою. Для некласичної характерна ідея відносності об'єкта до засобів та операцій діяльності. Тут виходить на перше місце наукодосінська діяльність вченого, яка зводить, що ця діяльність становить передумовою отримання Істинне знання про об'єкт. Зразком з реалізацією є квантово реаліативійська фізика. І постнекласика враховує співвідношення знань про об'єкт не тільки із засобами, а з цінно-ціловими структурами діяльності, тобто і з морально-етичними нормами, цінностями, соціальними завданнями, суспільними вартостями. Ну і 19, поява кожного типу раціонального не усуває попередньо, але обмежує поле його дії.

01:11:49 І ця проблема боляє в тому, що якраз вони діють взаємозалежно. Кожний з них розширює поле досліджуваних об'єктів. Ми почали казати, що, наприклад, методоя почалася з того, що роздуми про метод фактично в 19 на рубіжі 19-20 століття методологія, хоча методологія саме наукового дослідження виходить на одне з перших місць, але це є конкретно тематична методологія. Тобто, є тема, є наука, а вже всередині ХХ століття ми кожна наука створює свою методологію. Тобто, методологія, наприклад, Психологічного пізнання, методологія,

01:12:42 методологія психологічного пізнання, методологія, наприклад, економічного дослідження методологія право зараз права методологія. Типа методології. Методолея соціально-уманітарних досліджень, методолея економічних наук, методлогія юридичної науки, методолея психології, методологія технічних наук, можливо, або технічної раціональності і так далі. От і до 20-й, що, що фактично в, в широкому розумінні, значить, а, ну, і ця раціональність, звичайно, досліджує надскладні, саморозвиткові, Соціотехнічні системи. Ну, наприклад, такою системою, метасистемою є університет як науково-освітньо-культурна організація.

01:13:48 Або соціокультурно науково-освітня і соціокультурна в одній особі. Тому тут треба розрізняти, якщо ми беремо методологію організації, керівництва, управління, регулювання організації та менеджі, то ми маємо чітко розуміти, що, наприклад, такою системою керує ціла є персоналі, який відповідають за керівництво організації, але, наприклад, наша пані ректор Оксана Миронів виконує. П'ять функцій. На рівні універсального вона є управліннець, коли цю систему здійснює управління цією цією складною системою. Саме управлінська діяльність є над складною. Далі вона здійснює керівництво, коли працює із ректоратом, проводить ректорат. Оце керівництво певним підрозділом або організованості певною, певною командою, яка виконує, реалізує тілі завдання, статут нашого університету, і так далі.

01:15:00 Далі вона здійснює організацію. Що таке організація? Суть організації - це створення або зліквідування певних структур. Тобто, коли в навчальний рад, як в дорадчому органі створюються певні підрозділи, наукодості, центри і так далі. А одні скорочуються, це є оптимізація структури, це суть організації. керування - це лише процесом процесом здійснення. Керування що процесом здійснення, наприклад, коли вона йде на кафедру, чи йде викликає до себе певну команду, групу, наприклад, двох, трьох, п'ять, і це керування якраз процесом реалізації того чи

01:15:48 інших завдань. Ну і звичайно, це процес регулювання. Регулювання, яке тримає постійно в полі зору, це рефлексивне, відстеження процесів і від'єкції дії, впливу. І, звичайно, це вже, якщо ми беремо самий конкретний рівень, це менеджмент, це коли вона працює із персоналом, конкретно з особами, які відвідують її, значить, співробітники чи науково-педичний персонал чи просто відвідувачі. Неважливо, і здобувачі. Це меджмент. Тому ці явища в методології чітко розводяться. Оце є якраз постнекласичний рівень. І тут методологія досить складна, ми говоримо про методичну оптику. У нас є окремі лекції, ми витратимо те, як вдалося перевести завдяки Логіко-метологічним процедурам, низки процедур перевести метафоричне поняття оптики в категорійне поняття, як побудувати моделі всіх цих оптик, як вони залежать і так далі.

01:17:06 Тому 20-та позиція така. Методологія дослідження надскладних, саморозвідкових, рекурсивних, метасистем зближує природничо наукове і гуманітарне пізнання, утворюючи підручення для їх глибокої інтеграції. Бо це так звані системи людиновімірні системи. І як не парадоксально, в ці системи входимо ми з вами. Політолог, який досліджує, наприклад, міжнародний чи міжнародний, той, хто займається міжнародною економікою, системою, він входить в ту систему сам як суб'єкт, як особистість, і його миследіяльність входить туди. Але це не означає, що. Знання будуть необ'єктивними. Навпаки, знання отримуються досить об'єктивний. Я спеціально витратив кілька місяців, написав статтю про ази психоанітичного дискурсу та особистість Зигмуда Фройда, для того, щоб показати, що його особистість імисдіяльність входила в той об'єкт, який він досліджував у фактично, сферу свідомості, несвідомості, його інстанції організації психічного життя людини, І це дало змогу, попри все, отримати об'єктивне, чудове знання, виокремити і комплекси, і певні

01:18:47 механізми психічного захисту, і інші речі Помінувати, наповнити змістом, а регентувати і так далі. Тобто, фактично, Фройд є певним історичним каноном, як науково природничий підхід, а він був так би мати, таким скрупульозним, природоцентричним, бо в нього біологічно зумовлена теорія несвідомого загалом, і сам психоаналіз стоїть на цьому. І з іншого боку, він поєднував собі. Велику гуманітарія, велику особистість із своїми рисами, із такою навіть дитячою правдивістю і так іншим. Так, в нас 5 хвилин до завершення пари.

01:19:42 Будь ласка. Доповнення. Коментарі, рефлексії. Можна, будь ласка. Будь ласка, Денчук, Олександр, у мене буде така рефлексія, в основному вважаючи в епоху якогось сімкового технічного розколу ми живемо, і відповідно з цієї рефлексії зразу буде випливати запитання. В основному, рефлексія в мене по статі В'ячеслава Стьопіна про науку. Він в своїй праці показує, що в нас власне перехід від переднауки до власне науки відбувається тоді, коли ці ідеальні об'єкти починають формуватися не напряму з практичного досвіду. Тобто, в нас там статті описувалися про геометричні рецепти стародавнього Єгипту, аж шляхом конструювання абстракції на основі вже наявних теретичних об'єктів. То от, якщо в часи античності для такозиту і переходу з перед науки в науку потрібно було століття, багато кількість років, то як зараз в таку епоху стрімкового технологічного розвитку, коли ми говоримо про біотехнології, про розвиток штучного інтелекту, вловити той точний момент, коли оця перед переднаука вона вже перейшла в науку, чи достатньо буде просто висновлення та обґрунтування гіпотези в цій ситуації, чи потрібно чогось більше?

01:21:05 Типу, як взагалі зрозуміти цей момент? Майбутнє науки рухається зрозуміло чого. Куди і як. Тобто три типи раціональності і фактично три ступені методології: класична, посткласична, некласична, залишаються, ніхто їх не дівав. Системний підхід . Це посткласика. А в нас системний підхід, от я в психології, чи це системний відхід, чи чомусь вважається вершина. Ні, це позавчорашній день. Перепрошую. Тому що системний підхід універсалізує і в цьому його великий недолік. Тобто, системою є людина, наприклад, і системою є мережа автотранспорту в Тернополі. Тобто це нонсенс. Порівнювати тут не можна, але

01:21:57 поняття системного підходу дають організованість, матеріал і так далі. Вони дають змогу, чи компоненти, елементи, і так далі. Тобто, треба вміти структура, це треба вміти розуміти, що системний підхід, коли ми говоримо про людино-центричний. Метасистеми, мегасистеми, розумієте, людиноцентричні, то там цього вже недостатньо. І ми виходимо на міждисциплінарні і міжнавіть наукові дослідження. Тобто ми виходимо на ці всі речі, і є в кожному типі раціональності, є еталони. Я минулий раз вам зачитував 15 позицій проєкту тільки вступу до або обґрунтування на наукової теми, яку ми маємо досліджувати, тобто актуальність, стан дослідження, проблема, мета, здлід завдання, об'єкт, предмет, основна концептуальна ідея, гіпотеза, методологія, теоретичне обрунтування, методологія, методи і так далі.

01:23:10 Організація. Тобто оці всі канони, вони як карта складають. Розумієте? Це не просто так. Це велика робота. І тут, не дивлячись, і в майбутньому не може. Тобто, чому важлива наукова школа, чому важлива науковий інститут, чому нам вишки, в якій школі ви перебуваєте? І є еталони досягненці. Ви ж творите знання на основі знання, ви ж не просто прийшли. Ви вже переорієнтовуєте, зважаючи на цей момент, на ті завдання і проблеми, які виникають, ті чи іншій науці. І певні наукові сфери можуть відірватися від дійсності. Розумієте? Можуть відірватися. Якщо ми візьмемо, наприклад, генезу предмету психології, до якої ви всі причетні, бо ви є носіями психіки. Тобто, ви є і носіями, і ви можете бути об'єктів, і ви самі пізнаєте себе, хочете, ви цього чи не хочете.

01:24:16 От дивіться, як предметне, спочатку предметом була свідомість, свідомість, потім реакції, і у 20 столітті вся фактично зарубіжна психологія - це вчення, біхавверистичний підхід, вчення про поведінку людини. Поведінку, розумієте, стимул і реакція, оця формула, і ми з ними. Мотивація, вольовий потенціал когні ці її, розумієте, тобто між ними все збагачувалося. І вихід на самоактуалізацію, вихід на самопідкріплення, як Альберта Бандури, і так далі, так далі. Тобто всі ці предмети, спочатку створюється предметна структура, потім предметне поле. Предметне поле, а насправді психологія. Це не лише наука. Наука, тобто не лише природичо-центрична, лише людинознавча наука, не лише людинознавство.

01:25:17 Але Але і сфера всюди сучну, і ми самодіяльності для нас з вами всіх. Тобто ми здійснюємо психологічну роботу. А раз ми здійснюємо, то наука, тобто поле предметне розширюється до межбежності у поснекласичному на поснекласичному рівні. І звісно, що методична оптика буде як мінімум на п'яти рівнях, тобто на рівні універсального, що ми віримо, я пам'ятаю, на рівні загального, особливого, одиничного і конкретного. І це є якби універсальна схема побудови методичних оптик. Це як підзорна. Ну, перші, ви знаєте, що підзорну трубу конструював Галілей, він спостерігав за планетами і так далі. Це так само тут. Але лише ось у голові у свідомості. Відпочиваємо. Ми розпочинаємо з 10, без 8 хвилин. Добре?

01:26:17 Перервемося. Добре, дякую.

01:44:19 Так, шоуни, шановні друзі, наші здобувачі включаємося. Включаємося, будь ласка. Наразі у нас присутніх два з вашого боку два чотири особи. Я все це записую. Так, Сергій Ми погоджуємося, що ми зберемося з вами 31 жовтня. Коли ви скажете, там буде, ви так попередньо каєте 120, 13 чи 15 осіб. Це дванадцять проголосувало на двадцять четвертий, було тридцять перший, у мене поки що інформації немає. Ну, у мене немає.

01:45:20 Ну тоді давайте перенесемо, бо я не можу цю суботу, я просто зайнятий. Об'єктивно я зроблю окреме по повідомлення, тоді на 30 перших про інформую я, наприклад, от такі дивіться, от такі моделі я можу тільки вручити вам там, бо не всі є, ну вони то є надруковані, але вам буде довго шукати. Я вибираю саме основне, щоб рухатися від простого до складного, до більш складного, весь час ускладнюючи якісь моменти, і ми маємо вийти з вами на метологічні оптики. Ви кожне ваше дослідження - це реальні речі, які ви маєте отримати. Моделі з якими, які для вас, ну, це я так, бо зараз ми проговоримо пізніше. Тому ви напишіть там буквально речення, що переноситься на 31, і коли ви скажете, але мінімум 2-3 години ми з вами.

01:46:27 Дві-три пари, дві пари. І я готовий малювати меслиськими, навчити, як, що це означає, ну і так далі. Тобто той інструментарій, який вам потрібен. А потім ми вийдемо на металовічні оптики. Тому зараз, зараз, принаймні, я хочу узагальний. А, я прошу, бо ви постійно підключаєтеся. Було спочатку 19 осіб, через 20 хвилин стало 21, потім стало 24 десь під кінець пари. Тобто зараз 22 особи 24, я перепрошую, 24, бо там Лілія Зіновіївна не вийшла з системи, професор Рибу. Доля чи моя учениця? Вона кандидатська у мене звисала з психології, а вона стала доктором педагогічних наук. Але кандидатську захищала в мене. Це таке. Добре. Значить, я підсумовую.

01:47:30 Тому бажано, щоб ви. Бо мені доведеться, мене це відволікає, знаєте? Кажуть, що буває, я зупиняюся. Тому що, от зараз знову, бачите, процес пішов, якась сьогодні хвилина? Після четвер, 55-та. Так. І так, наука в оптиці вчинково-канонічного підходу. Ситуація - це система раціональних, об'єктивних та предметних знань про світ, людину, мислення Бога. Мотивація. Наука - це особлива інтенційність свідомості на здійснення пошуково пізнавальну діяльність. Інтенційність - це спрямування. Ченкова дія. Наука - це сфера

01:48:21 науково-дослідської миследіяльності, що поєднує теоретизування та експериментування, методолування і проєктування? І після діє - це особлива організація теретичних теретичної рефлексії. Які ознаки науки? Дивіться, які науковому підходу, або методу загалом, як методу первинно, або підходу. Властиві такі суттєві ознаки, тобто канонічні ознаки, як суспільно прийнятні взірці. Перше, вона завжди досліджує ідеальні, незмінні, всезагальні універсальні залежності. Там, де є. Чому науці, до речі, опонує езотерика, бо езотерика вивчає унікальне. Езотерика не терпить науки, а наука не терпить езотерики

01:49:21 не в буденному розумінні, а в тому, в якому класичному ми вивчаємо, класичне, класичне і так далі. Лише універсальний ідеальні залежності, що формулюються у вилі законів, закономірності категорії понять. Друге. Лише об'єктивне у предметнене знання, тобто те, котре позбавлене суб'єктивної людської участі, переживання, ситуаційних оцінок і так далі. Емоції. Пам'ятаєте, Аристотель? Теорія - це свобода, свобода розуму від відчуття. Це свобода розуму від відчуття.

01:50:10 Об'єктивне знання протистоїть емпіричному знанню, тобто емпір, і має неочевидний невидимий характер. Якщо ви будете писати науково досінну роботу, і будете описувати очевидні речі, це не наука, якщо дендролог, от послухайте - дендролог, дендрологія - це розділ біології, який вивчає дерева як живі організми. Якщо дендролог буде описувати листя, стовбур, корінь - це не наука. Це ми з вами описуємо. Листя жовте, зелене, велике, мале, покоцане, колі Кора така. Ні, це не наука. Наука розпочинається тоді, коли він буде неочевидно досліджувати, коли він бере мікроскоп, зрізає, бере, дивиться, що здійснюється в листку, як, наприклад, фотосинтез здійснюється, як виділяється кисень вночі, і так далі.

01:51:23 Тобто, як це все здійснюється? Спочатку поглинається, тоді зійснюється, як під коров'ю, які кора, що відбувається, які біохімічні процеси відбуваються. Тоді він починає бути. На основі власне цього і в будується вся селекція. Розумієте? Тобто наука досліджує неочевидні речі. І це треба пам'ятати. І четверте, здобування цього знання об'єктивно упредметнено, чітко упредметнено, раціонально, що найперше, процес актеризування та експериментування неможливе без належної професійної рефлексії, теоретичної І так професійна рефлексія, що ми здійснюємо? Рефлексія з грецької переклади, кидати погляд назад, що ми здійснюємо, як ми зійснюємо, чому ми так зійснюємо.

01:52:20 Ось як би завершення цього фрагмента. Тепер пішли до наступного фрагменту. Можна питання ще одне? Поки я не забув. Добре. Ми говорили про науку, і ви це згадували, і в Сьопіна про це написано, що наука перевіряє істинність через експерименти. В той же час в методологічній роботі ми в основному говоримо, що ми використовуємо там, наприклад, места схеми або ці організаційно діяльність ігри і так далі. І тут в мене питання, як в методологічній роботі тоді перевіряється, що рішення воно істинне. Тобто, що заміняє методологічній роботі експеримент науковий.

01:53:07 Я добре, Сергій, я вам скажу і так, наука вона перевіряє експертна істинність. Хоча і Вегоцький, і Лев, я це переклав велику роботу його історичний міст Психологічної кризи 28 року, 920. Він пише, і мій вчитель Романець Володимир Андрійович, і вся столична братія філософська, починаючи від Анатолія Миколаївича Лоя, мого друга і багатьох інших, які працюють з філософією нашому українською, я скажу, що експеримент нічого нового не вносить в науку. Ще раз повторюю: експеримент нічого нового не вносить в науку. Але він, суті, служить підтвердженням того, що ми намагаємось дослідити. Він або це підтверджує, або не підтверджує, наскільки я буду. Він або підтверджу наші теоретичні узагальнення, уявлення теорії, концепцій теорії, моделі концепцій теорії, починаємо з моделі.

01:54:15 Моделі, концепцій, теорії. Або не підтверджені. Розумієте? І більше того, Вегоцький він казав таке буквально. Там такий текст, експеримент нічого нового не вносить він задовільняє амбіції дослідникації тоді методологічні робочі що задовільняє я це не за не завершив гештайд виверну Методологічний гесталь, я не завершив. А мій вчитель Володимир Романець, який написав сімтомів всесвітньої історії психології, створив вчинковий підхід, здійснив таку революцію, що сьогодні підняти його ніхто не може. Ну, я прагнув вже років 30, ну то таке. Так от він казав: людина, якої не поставлене мислення в науці, вона йде двома шляхами, або експериментує, перекриваючись Емпіричним матеріалом, що вона не може мислить.

01:55:26 Або йде в практики, і практикує. Ну, там проводить дискусії, пише, розумієте, про що? Або творить науку. Тому тут требачитися. Тобто, і більшість людей тікають від того, щоб напружитися. Бо це ж треба напружувати. Це ж не просто так. Сів і так от. Раз взяв на основі. Це ж треба обійняти, все треба профільтрувати, розумієте, переосмислити. Тому атаку. Ні. І я погоджуюся абсолютно. Ні, експеримент потрібен. Потрібен, так. Я не кажу, що не потрібен. Але кардинально ново, про це, до речі, пише

01:56:12 с Кар Попер. Бо в нього є чудова робота, я хотів її перекласти, але бачу, вона є українською, хоча її не знають. Злиденість історицизм. Там особливо перші чотири сторінки вступу цікаво, як він розвінчує Маркса. От прочитайте, ви будете ошелешені. Як він Маркса розвінчує? Каже, він взяв вторинне поняття капіталу виніс його наперед, створив абсолютно теретичну ці, а потім найгірше, яку він опустив Росію як на півдику. Ну, як вам сказати, я не сказав державність. На півдику народність. Він був проти цього. Вони ж не переклали всього того, що треба. І тут вона прижилася. Дикийсь, розумієте,

01:57:06 це що свідчить, що не можна будь-які теорії безпосередньо впроваджувати життя. Між теорією і суспільною практикою є прірва. І цю прірву має бути заповнити парадигматика, методологія, технології і так далі, так далі. Тобто, експертиза, проєкти, програми, проєкти і так далі. Тобто, ціла, А, ще програмова методичне забезпечення і так далі. Оргуправлінське, тобто, я там нарахував мінімум 10 позицій, які мають бути заповнені. Аж тоді, бо всі хочуть відразу, знаєте, відразу щось провадити. Тому питання, яке ваше було, якщо по суті.

01:57:52 Якщо по суті, якщо ми маємо перевіряємо в науці, ці істині через експеримент як ми знаємо що методологічно так це методоволона є істинним методологія не перевіряється на істинність методологія перевіряється на можливість впровадження. Окей, то що якщо я правильно розумію, оці згадуються в статтях організаційно діяльності, там, де ставилася проблематика, збирались різні типу спеціалісти, і вони вирішували цю проблему. То вони просто це впроваджували і дивились, чи воно спрацювало, чи як вони перевіряли, що їхнє рішення дійсно так, це було вже програм-проєктний рівень. Вони це впроваджували. Вони розробля моделі мислими, давали програму, і люди замовляли ці проєкти, і вони впроваджувалися в конкретних містах, школах і так далі. Якщо провадження себе виправдало, принесло результат, значить це рішення правильне.

01:58:56 Якщо пішло щось не так, значить помилилося. А чому потрібно, наприклад, соціально-психологічні експерименти? От я проводив фундаментальний соціально-психологічний експеримент 10 років. З 1992 року по 2000 рік, фактично, ну там 2002 і пінь сумок, монографії, і так далі. Для чого потрібен експеримент? І мета, яка була його експерименту, замінити класну урочну систему модульно-розивальною. Тобто, кардинально освітню модель змінити. І він показав: і для чого? Експеримент такий дозволяє відпрацювати всі тупійкові варіанти, розумієте? І вибрати оптимальний. Оце завдання методології. Методологічне знання і методологія сама, як система знань, перевіряються не на істинність, а на можливість реалізації, причому вибору оптимального способу реалізації, найкращого з можливий.

01:59:58 За ресурсами, можливостями, часовими витратами, людськими, і так далі. Про що йде мова? Оце робити підсуму. Так, тепер ми переходимо до. Є така робота, ми переходимо до. Другає - генеза науки. Генеза, ну я б сказав, більше еволюція науки, як глобальна дослідницька програма. Наука 2 фактично глобальна дослідницька програма. Хочемо ми цього чи не хочемо. В чому тут питання? Значить, від моменту виникнення класичної науки, це кінець, друга половина 17 17 століття, з двома працями Галілео Галілею, бесіди про дві нові науки та діалог про дві найголовніші системи світу, що є взійцями застосування наукового підходу, погляду чи методу до розв'язання проблем. Ну, ми суть з'ясували, але існують інші форми, а не форми,

02:01:07 які, як розвивається наука, через які форми організації, або через які організованості розвивається наука? І так, якщо ми беремо ці які є це форми, у Карла Попера це сміливі або теоретичні гіпотези. У Томаса Куна це парадими. Тобто наука розвивається зміною парадим через наукові революції. У імера Лакатоша це раціональні наукові Це якби культури не форми. Ми можемо говорити про СМД методологію. Тут є окрема тема. Я зупинюся тільки на ще одному такому важливому ви Формі зміни культурних форм науково пізнання. Є так звана

02:02:00 епістемологічні конструкти, або є філософська концепція епістем відомого французького мислителя Міля Фука, котрий вів в науковий обіг поняття епистеми. Здебільшого термін епістема вживається спрощено як знатєва одиниця, але цього недостатньо. Що розумів Фуко під епістемою? Він, по-перше, виділяє три типи епістем. Це ренесансна класична сучасна. Що виникли й функціонують у 16-20 столітті. Він писав: ну, ну як представник структуралізму, він писав, що існує деяка структура вища всіх інших структур. За законами якого

02:02:53 формулюються Функціонують усі інші похідні системи. Або по-іншому писав. Що ця система і ця мова мають свої власні закони трансформації. Виявлення цього мислення передує всіяку мисленню, ця система вище всіх систем і є завданням сьогоднішньої філософії. Одним словом, таке своєрідним продуктом такого філософування й постає епістема, як передзадана на кожному історичному етапі розвитку європейської цивілізації співвідношення слів і речей. І так, є слова, і є речі. Ну, наприклад, слово книжка, і є от реальний книжка. От є співвідношення. Він тут пише, що тобто, як своєрідна надструктура або

02:03:52 напівусвідомлена матриця, що суттєво. Що суттєво зумовлює можливість певних поглядів, концепцій, наукових теорій і самих наук. Так, ці типи епістем фуко пов'язувані з різним співвідношенням слів і речей, який між ними встановлюється зв'язок, такий історичний період, характеризує дана епістема. І так, ренесантна епістема 16 століття. І до цього слова і речі тотожні між собою. Безпосередньо взаємоспіввідносні й певною мірою взаємозамінні у вигляді слів смислів, тобто слова позначають речі, речі позначаються словами. І виникають слова змисли. Яке слово, таке це?

02:04:53 І нема думати, це за його він обізвав. Це ренесансна епістема. І тому мова світу суголоснаму світу, а він мові, адже слова і речі констатують текст як складову єдиної світопобудови. І так, наступна - це епістема класичного раціоналізму або класична. Це 17-18 століття. Слова і речі опосередкованим мисленням, якраз в цей час виникає і стається класична наука. Слова і речі опосередковані мисленням, постають у просторі науково-пізнавальних уявлень, як слова, образи. І так наука оперує образами. Звичайно, ідеальними образами.

02:05:48 А їх співвідношення здійснюється з допомогою процедур ототожнення і розрізнення. Розробляються вербальні інструментарії природничого і суспільствознавства. Мова оперуючи штучними знаками, набуває статусу репрезентанта мислення. Мова світу стає мовою думки. І так, наука пов'язана з тим, що між речами і словами виникає ідеальні образи, виникає мова думки, тобто теоретичної думки. Розумієте? Мова теоретичної думки. Так. Виникає єдине смислове поле розумового осягнення світу. Ось і сучасна епістема. Це на рубежі 18-19 століття як новий спосіб буття предмета людського пізнання. Тобто конфігурування епістем відбувається. Слова і речі опосередковуються.

02:06:49 Дивіться, трьома речами - життям, мовою і процесом, як темпоральним, на кінечних, і повнопотенційно неосислюваний. Де слова, це сукупність знаків у знакових системах, а мова все зростально стає самодостатньою і набуває самостійної буттєвості. Що це означає? Це як в наших політиків. Одне думаю, друге дію, а третє говорю. І те, що говорю, я сам собі не вірю, знаєте, тобто мова відривається від дійсності, від слів зовсім, від реальності. Смисли осягаються

02:07:36 посередництвом аналізу гуманітарних систем, а специфічні характеристики живих організмів через іманенно її акцентуйовано наявною її внутрішньо організованість. Проте, найголовніше, що сучасна епистема є людиноцентричною. Тобто, у цьому останньому моменті Фуко пише, що пізнання світу здійснюється не чиста пізнавальна інстанція, а завжди конкретна людина із притаманними її історично-зумовними формами потреб, тілесної організації, задіяння в трудовий процес та соціальної комунікації. На його переконання, сучасну науку не виправдано витлумачують як пізнавальну діяльність чи суспільний інститут. Він це критикує. А

02:08:35 точніше оцінювати її функції в трьох іпостасях. Тобто фунції науки виділяє три функції. Або три виміри функцій науки. Як особливий тип дискурсів, тобто жива мислекомунікація. Як соціальна практика, як соціальні практики, що конститують наукову реальність, тобто це фактично живе практикування науковців. І В, як мережу владних відношень. Бо наука - це влада, знання, це влада і так далі. Отже, генеза науки в досвіді філософа КУКО, значить, вона не парадигми виділяє, не дослідницькі програми, а виділяє.

02:09:35 В наступності історично спричинених форми співвідношення дуальності, слова, речі, тобто епістеми, що потребує окремого дослідження. Ну, ми не будемо казати, про що. Тут є мова про різні речі, але от Фуко це робить. Це для вас просто, щоб ви знали, що є таке термін, як епістема, і термін те, що вона також вивезла характеризує еволюцію науки можна через різні окуляри. Такими окулярами, методологічними може бути поняття епістеми. Як перед заданого навіть судованої матриці свідомості, через яку сприймається весь світ, яка над структурами, іншими, над системами. Слова і речі. Тобто, перше, ренесанс, слова позначають речі, речі тотожні словам.

02:10:36 Без питань. Все зрозуміло. Класична або класичної раціональності, коли між словами і речами виникає мислення, виникають образи, і це мислення конструє, конструює речі, а поняття починають жити своїм життям. І сучасна епистема - це коли мова світу відривається від речей. Слова і речі розірвані, фактично. Розумієте, розірвані. І часто слова не відповідають реальності. Рячам, які слова. І так, наука - як складна, саморозвідкова система. Слово наука. Означає первинно з латині знання, досвід. Але сучасна наука - це не тільки життєве буденне знання, а й філософське, релігійне, художне. Наукове знання є суттєво раціональним, тобрать, пропорція, міра розум. Пропорція міра розум.

02:11:38 А тому істотно відрізняється від його. Від інформації. Від інформації. Що дуже важливо. І так, чим відрізняється раціональне наукове знання від інформації? Шість ознак. Інформація стає знанням, коли є щось. Вона виконує шість ознак. Знання це: перше - селективна, тобто відібрана. Друге - впорядкована, третє. Певним способом, методом отримана, четверте. Відповідно до певних критеріїв чи норм оформила. П'яте. Інформація. Щ'яте має соціальне значення або суспільне. І шосте визначається саме як знання окремими соціальними суб'єктами, ну, науковими школами, і суспільством в цілому.

02:12:45 І так, шановні колеги мої, майбутні принаймні. Особливо інженерно-технічного спрямування. Не просто працюйте з інформацією. Інформація - це є матеріал для знань, але її треба опрацювати, оформити. І для цього чітко існує шість ознак, за яких умов інформація. Тому цілісне раціональне знання починається з теорії. І так. А це означає, що інформація становить матеріал для формування власне наукового знання як специфічної організованості людської містодіяльності і містокомунікації, що з допомоги знаку символічних, семантичних засобів, уприявнюється в текстах, схемах, графіках, таблицях, моделях, рисунках, кресленнях таке інше. У такий спосіб, тобто, привласнюючи раціональне знання як продукт розумного пізнання дійсності, людина конструює наукову картину світу і себе в ньому змінюючи,

02:13:55 змінюючи і сам світ і себе. І так. Наукою як готовим раз за наукою як готовим, опрацьованим достойником раціональним знанням перебуває наука як професійна дослідницька діяльність, яка отримується різними формами. І так, в науці нової доби 17 століття. І до кінця початку 18-го відбулася перша наукова революція. Галілей, Коперник, Кеплер, Ньютон та інші.

02:14:49 Що відбулося? Чому відбулася революція? Ці достойники інтуїтивно і логічно вийшли на науковий метод. Вони його по-різному реалізували. Ви знаєте, що, наприклад, у Ньютона була механічна картина світу, і він це розглядав як сукупність атомів і так далі. Що вийшло? Вони встановлювали так звані наукові, експериментальні наукові факти. І цих фактів було море. Чому виникла революційна ситуація і революція, врешті-решт? Тому що ці факти якось треба було організовувати. Для цього потрібні були теорії. І от, вихід з революції - це створення кожним із них теорії. То інше.

02:15:42 І тоді, тобто, наука тоді розвивалася через факти. Але цього було недостатньо. Причому факти особливі, експериментально підтверджені в лоні певної теорії. І тоді постала потреба створювати теорію, і кожен із них створив власну теорію. Походження світу, атомарної будови всесвіту, механічної картини світу і так далі. У такий спосіб, уперше, сформулювалася емпирична сфера науки, як особливий плас раціональної картини світу, в котрому функціонують ідеальні об'єкти нового типу, теоретичні конструкти і моделі, по яких відображені суттєві сторони і зв'язки реальних об'єктів, речей і подій. Тобто наука вийшла на рівень теоретичних конструкцій. А що таке конструкт? Це те, що немає в реальності, це сконструйованого людським розумом. Поява експериментального методу.

02:16:45 У цей період формулювання нор та правил наукове експериментування це намагання дослідників витілити мисленєво опрацьовані ідеалізації у практикопредметній речові стихі повсякденні. Відтоді наука, обстоюючи історичну змінні в формах раціоналізм та імпиризм, як полярні методичні настановлення, що робить наука? Її так звате функціональне поле. В чому революційність науки? А, проникає усутність рицей, а не імпірії. Споглядання. У дистильованому вигляді виокремлія вузькі

02:17:41 каузальні причино-наслідкові зв'язки. Такий спосіб. Просякає за споглядальну площину явись та формулює закони закономінності. В шляхом ідеалізації життєвих ситуацій ви окремлює загально в одиничному. Далі мисленєво відкривається віддивається від конкретного, рухаючись угору до нескінченно абстрактного, наступне здійснює зворотний рух поступ у різних формах, видах, типах і рівнях експериментування від загально до одиничного від абстрактного до конкретного. Наступне відокремлює повторюване, незмінне, стале, від випадкового, змінного, неповторного і формулює у вигляді законів закономірності, процес наносить діяльно-вчинковий характер, а результативно прагне до об'єктивності, наступне виробляє як внутрішній узгодженість і логічну несуперечність науковій теорії, так і зовнішні, критерії істинності здобуту наукового знання, обґрунтовані власний науковий підхід до пізнання реальності, що системно охоплять чотири компоненти.

02:19:08 Ідеальний об'єкт, предмет пізнання метод і способу його реалізації експеримент. Формулює історичну відмін історичну відмінні і змінні разом із розвитком культури і суспільної свідомості наукової картини світу. Тобто, от якщо брати квітесенція всього науку. Тобто наукова картина світу, класична, це насамперед механіка Ньютона, механістична так звана картина світу, яка зводиться до авторів. Друга наукова революція, 18 століття, перша половина 19-го. Спричинила диференціацію ідеалів і норм наукового знання та виникнення

02:19:55 спеціальних у біології, хімії, інженерно-технічних науках картин світу, так званий предметний онтологізм, названий в науці предметним онтологізмом. Привело до дисциплінарної побудови науки та різно різкого зростання її продуктивності, і коли отримані в її лоні об'єктивно і змістовлені знання, перетворилися на товар, що має ринкову вартість та дає прибуток замов його виробничого використання. Що мається на увазі, кожна наука почала накопичувати різнопредметні знання, і саме різні предмети в царній філософії, кажу, філософії фізики, хімії, біології, технічних наук створили дисциплінарність. Дисциплінарна побудова науки обов'язково передбачає і монографії певного плану, і наукові журнали, і підручники, і так далі. Тобто, якщо сьогодні ми можемо сказати, що, наприклад, є там

02:21:00 класична фізика, є теорія відносини фізиці, є теоретична фізика, фізика твердого ядра, фізика світла, тобто це все стало дисциплінарними матоків. Оскільки після розглядалося як поступальний рухне істоту не змінилася, але виникла системність. А системність це характеризує вихід із знакової революції - це посткласична раціональність. Наука продовжувала користуватися імпіризмом і так далі. Це, якщо коротко про другу наукову революцію, якого обґрунтовує Стьопін і інші дослідники.

02:21:49 Натомість третя наукова революція кінець 19, початок ХХ століття спричинила появу нової, некласичної науки, істотно змінивши ідеали норми наукового пізнання. Радикальні зміні картини світу посприяли, як нові відкриття електроенергії, радіо, електрона, хімічних елементів, мікрочастинок і Так, і створення нових теорій, що найперше відносно всі, квантової теорії і цілих наукових напрямів, кібернетика, теорія систем і так далі. Не класична наука перестала претендувати на повну і тим більше абсолютно об'єктивні знання. В ній разюче зросла рівень суб'єктивного чинника, індивідуального та групового, так і методів, способів, і засобів пізнання. Вибір котрих мав відповідати вимогам логічної доказовості та методичної обґрунтовості.

02:22:52 В обґрунтуванні неотриманого знання, вона, тобто не класична наука, максимально прагнути уникнути емпірізму, утверджуючи новий тип рефлексивного тертизування, так званий гносеологізм. Від гносеології - це відпізнання, теорії пізнання, ноцеологізм, котрий в форматі акцентування відношень суб'єкт об'єкту пізнання обстоє множинність засновків пізнання і віднос характер наукової істини. Тому про істинність знання тут можна висновувати лише за його адекватності, дослідницькому завданню, достатньому способу оволодіння об'єктом, а не за його близькості абсолютно єдиній істині. Тобто, істин стало

02:23:53 істина відносна тому завданню й тому формату дослідницькому, в якому виконувалося дослідження. В однознаці з більшенням диференціації, виникненням наукових дисциплін і шкіл виникнев певний плюралізм, тобто рівноправність, прийнятно стало існування в часу простої науки різних поглядів на одну і ту ж саму передмебу відмінні парадигмальні позиції. Виняткові актуальності набув принцип релятивізму від латту Латині релятивость відносний. Релятивний - це значить відносний, котрий проголошує відносні людських знання, а тому, кожна теорія визначається істотю тільки в конкретній системі даних або координат.

02:24:54 Таким чином, класична ука становить таку систему знань і способів їх отримання, що грунтується на уявленнях, що сам про це і продукт пізнання не можна абстрагувати від процедур і засобів, з допомоги яких ми пізнаємо світ. Ну, тут не існує чисте попер пише, до речі, не існує чистих фактів, як таких, якщо у факті немає місця самому суб'єкту пізнання, то це не науковий факт. Саме під кінець цієї стадії, розвитку науки виникають теорія критичного реалізму Карла Попера. Ми її зараз розглянемо. У вас є там Карл Попер, це один із стовпів методології науки. Один із таких. Його виникає теорія сміливих теоретичних іпотез із принципом фальсифікаційності.

02:25:55 Тобто спрощення. Взаємозалежності, Взаємозалежних концепцій парадигмі наукових революцій Томаса Куна, концепцій науково-пізнавальної діяльності локатоша з моделлю дослідницьких програм, заснованих на внутрішньої єдності логіки до ведення і спростування, ну і так далі. Ну, і за Стьопіном 4 наукова революція розпочалася в останній третині ХХ століття і спричинила формування поснекласичної науки. Я вважаю, що вона ще не сформована, ця наука. Це ми тільки рубрикуємо умовно. Хоча, фактично, 50 років, вже більше 50 років, як ця революція наростає. Історично по снекласична.

02:26:49 Котра додає ця поснокласична наука, додає до ідеалев некласичної науки вимогу врахування цінності-цільових настановлень вченого і його особистості у цілому, що є важливою умовою об'єктивності наукового знання як знання особистісного, неявного. Останнє становить не просто сукупність якихось тверджень, а певний рівень проживання особо власного досвіду життєтдіяльності. Або те знання, що не може бути легко передане іншим, принаймні без його грунтовного рефлексивного працювання. І так, шановні друзі, ніхто знання фундаментально не передав. Я можу лише актуалізувати ваш пізнавальний потенціал. Можу навести приклади, можу висвітлити якісь речі, але робота за вами залишається. Так, ну, тут причому широка застосування кого знає майже в усіх сферах соціальної постави.

02:27:52 Революція у засобах збереження трьоми знань, комп'ютеризація науки. Інформатизація, складні прилади, цілі системи, комплекси і так далі. Так, міждисциплінарне дослідження, моделі, схеми, проєкти міжнародні, пошукова робота, стратегії, метарівень теоритизування і так далі. На складні людинові мирні системи і психосоціотехнічні, ну, і так далі. У цьому аналітичному контексті розікавою є концепція особистісного або неявного знання майкла полання.

02:28:40 Ще раз концепція особистісного в душках неявного знання майкла полані. Створена ним у лойко змістомовому форматі посткритичної філософії, тобто після попер. За цією концепцією знання, це більше процес аніж форма. Тому є собою активне досягнення підпізнання речей, себто це специфічна вчинкова дія, яка потребує особливого мистецтва і особливих інструмент. Інакше кажуть, неявне знання охоплюють усі ті речі, які ми знаємо, як робити, проте не можемо пояснити, чому саме так, а не інакше вчиняємо. Тобто думка і дія. Ми знаємо, що це так, але не можемо собі навіть дати звіт. Ось

02:29:37 до того ж, такі знання, особисті або неявні, часто містять навички, вміння і культуру, котрі перетамані особистості, але не усвідомлені не і належним чином. От так, як і поняття гріха, поняття святості, ми ними користуємось, ми відчуваємо їхню важливість, але вони не усвідомлені належним чим. Ось чому одним із улюблених афоризмів Полані був такий: ми можемо знати більше, ніж здатні розповісти. Я більше того скажу, що ми і знаємо більше, ніж здатні виголосити розповісти. Він цей відомий представник по структурах філософії пише, оскільки формальні твердження теорії не залежать від стану особистості, яка її приймає, то теорію можна конструювати, незважаючи на особистий повсякденний досвід. Тобто, теорії, фактично, відріваються від дослідника і живеть своїм життям.

02:30:41 Однак науку уможливлюють люди, котрі одержують процесі наукової діяльності і знання, тому потрібно активне пізнавання освоєння речей наявні дія з ним. А це означає, що вщенних з усіма їхніми інтересами, пристрастями, цілями, суб'єктивністю не можна відокремлювати від виробленого ними знання або механічно замінити іншими. Скажімо, яскравим прикладом неявного знання є буденне опанування іноземними мовами людьми, будучи занурими в інше мовлення середовище, освоює мову поступово, не вивчаючи предмет правил граматики. Отож, мовиться про природний суто, віта культурний канал мовленнявого розвитку особистості і зраднього дитинства. Природно, що особистість незнання вимагає неабиякої цілеспрямованої і волепідсилювальної інтелектуальної самовіддачі.

02:31:42 У цьому знаходженні, мені здається, що тривога. Ми перервемося в. Як тільки тривога буде відміна, ми включаємося, добре? Добре, колеги. Добре. Добре. Добре, щоб це добре для нас прийшло.

02:50:38 Так. Шановні здобувачі. Шановні здобувачі, маємо відбій повітряної тривоги. Працюємо далі. Нас присутніх. Зараз скажу. Так, двадцять одна особа. Принаймні. Так, ми продовжуємо. Ми розгадали Майкла Полані. Концепція в методології науки - це концепція особистісного неявного знання, згідно з якою ми знаємо набагато більше, ніж здатні виголоси. Я навіть читав в окремих психологічних дослідженнях, що ми в оголошуємо

02:51:37 приблизно 70-80% того, тобто ми як професіонали, науковці, що реально переживаємо. І що знаємо. Тому, в будь-якому разі, постане класична стадія розвитку науки, що нині глобально, унаявлена у просторі всесвітнього просторі постіндустріального, інформаційного, постмодерного суспільства змінює сам характер наукової діяльності. Вона стає технічно забезпеченою Дуже багато посуг з допомогою штучного інтелекту і багато інших. Тут має місце, ви маєте це пам'ятати, як позитивний плюс, тому що технічне оснащення науко-дослідницької діяльності

02:52:41 вдосконалює, оптимізує саму цю діяльність, сам процес творення. Але якщо воно переважає над творчими інсайтами, рішеннями, над духовністю, моральністю, екзистенційністю, то звичайно воно має негативний бік. Як будь-який процес, навіть конструктивний, будь-яка тенденція чи перспектива розвитку, вона має два полюси - позитивний і негативний. Так. Що тут ми можемо ще сказати? Міждисциплінарні дослідження набудають, людиноцентричні, глобальні програми, у рамках яких об'єктами вивчення стають надскладні, у тому числі людиновоцентричні, людиновимірні, оргауправлінський, і загальносуспільні проблеми, і загальнолюдські, наприклад, екологічні, що характеризується відкритістю, саморозвитковістю і рекурсивністю?

02:53:45 Що таке рекурсивність? Що таке рекурсивність? Рекурсивність? Це системний розвиток, синергійно-системний розвиток, який утворює підсистеми, які зі свого боку здатні до самодостатнього розвитку, вдосконалення, зміни і таке інше. Ну, привожу приклад. Університет як соціокультурна науково-освітня організація створює, наприклад, центр резильєнтності. Психологічний центр резидентності, тобто допомоги всім, хто пройшов через згорнило війни, травми і так далі. І цей центр діючий кожного дня, має свої цілі завдання, які

02:54:37 пости у структурі університету виходять за рамки, бо він розвивається за своїми власними законами. І має своє об'єктне перед мене поле, свою сферу життєпотоку, свідомості, індивідуальної, групову, починаючи від директора центру і співробітників. Друге, чим характеризується постнакласична наука. Суб'єктами пізнейного процесу є групи і цілі колективи, котрі поєднуються в пошуковому циклі досліджень різні психотипи особистості, їх неповторні індивідуальні ризики та особливості.

02:55:23 Майбутнє за різними групами. Чому японці встановили, що команда найбільш дієва - це 5 психотипів, а типів темпераменту біологічно-зубовної структури є 5 на 4, тобто сангвініків 43%, значить, меланхоліків - двадцять дев'ять відсотків, хилариків є сімнадцять відсотків дев'ятнадцять прошу відсотків, значить, флегматиків є 9% і

02:56:10 рівноважників є 4%, значить, відповідно, команда будь-яка творча команда, будь-яка команда, там військова будь-яка команда найбільш згуртована, якщо вона підібрана з різними психотипами. Використовується логічно згармонізована система теретичних та емпіричних, фундаментальних і прикладних, метологічних і технологічних знань з орієнтацією на інтенсифікацію правил і зворотних зв'язків між ними. Відбувається долучення поснекласичної науки до контексту сучасної культури з її світоглядами, настановленнями і різними речами. Поступово стираються жорсткі межі між науково-дисциплінарними картинами реальності, так і між природничими, технічними, соціальними і гіматарними науками, що сприяє формуван цілісної онто феноменальної картини світу.

02:57:16 Наприклад, Карл Гус Йонг зумів поєднати в своїй творчості філософській, психологічній, вийти за рамки європейського логіцизму, логіки, логосу, і поєднав здобутки східної філосу і європейського раціоналізму. І вийшла дуже цікава картина. До речі, принцип патерності - це одне ж джерело, бо є два джерела принципу кватерності, які методологія, принаймні система професійного бутування, наша школа бере за основу. Це основа всього. Але це я можу намалювати лише на. Наприклад, якщо ми візьмемо

02:58:04 об'єкти науки, основні об'єкти науки основні об'єкти науки, то наука посередній буття у тому числі життя, буття ширше, ніж категорія життя, світ у тому числі космос, людина. Таке її утворення, як психіка, свідомість, у тому числі, мислення, думка і інші речі. І так. Отже, є підстави виокремити такі періоди, коли перетворювалися усі компоненти засновків і підвалин науки і наукову картину освіти в цілому. Значить, такі.

02:59:00 Загалом ці періоди, що я зазначив, чотири революції і чотири періоди розвитку науки, це глобальні революції називалися. І відповідно змінюються типи раціональності. Класична, тобто продуктом, результатом першої революції стала класична раціональність. Другого типу покласична, третього типу некласична і постнекласична. Для вас це звучить абстрактно, але є моделі ці, які ви будете опрацьовувати. Я думаю, хто здолає цей олімп, той буде непереможний. Дозворте запитати. Запитуйте. Де у нас Юлія Мельник? Юлія Мельник, запитуйте. В мене сьогодні ознайомлювалися з статтею Стюпіна, і там, власне, було про типи

02:59:55 раціональності. так. І от мені було цікаво, ми наразі маємо таких три основних: класична, неокласична і посткласична. Я не мав, Юлія, класична, посткласична, це після потім згодом. Дивіться. Класична національність, посткласична, потім, яка прийшла, яка зберігає класику, але на іншому рівні системну. Не класична, бо неоценовий, якщо переклада. І пост не класична раціональності. Ти ідеали спочатку, які стають типами. Тут треба розізнати трошки. Розумієте? Зрозуміло.

03:00:43 Класична, посткласична, не класична, постнекласична. І, власне, в мене виникло запитання, вони всі з'явилися внаслідок еволюції суспільства. І який зараз має бути такий переломний момент для виникнення, можливо, нового типу раціональності? Тому що вже в пост не класичній. Там враховано такі сучасні ці всі аспекти, як геноінженерія. Я зрозуміла. Значить, дивіться. Що таке життя? Що таке людське життя?

03:01:37 Людське життя? Так, що таке людське життя? Є така метафора, більше метафора, мабуть. Це проблиск світла між океанами або між эмщо із забуттям. Промиль, проблиск світла. Свідомо снимається. Ну, я не кажу, я не буду жартувати, як казала Фаєр Ранєн, що таке, Раневська. Що таке,

03:02:24 що таке? Оці всі стампи? Це все умовно? Тобто, були якісь інкубаційні періоди розвитку науки. Була її збагачення, утвердження методу, диференціація на дисциплінарні напрямки. Інституталізація, тобто перші академії, перші товариства, перші журнали, перші програми освітні, розумієте вивчення, фізики, університети. Наука сьогодні наука забезпечує зміст підготовки професійної будь-кого. Фактично немає науки, наприклад, ви хто за фахом, Юлія? Маю наразі фінансовий напрямок, але буду здобуваю економіку. Економіка. Економіка. Є економічна теорія.

03:03:25 Є, до речі, в економіці економіка - це соціальний інститут. Економічна діяльність, економічна життя діяльність, економічні інтереси, економічні мотиви, економічні відношення, тобто це категійний профіль тієї. Є в нас економічна енциклопедія Трихтовник, яку там мочерний робив Степан. Пам'ятаєте, ви це все знаєте, що ви економіст. З позиції методолога, економіка. Що є первинне визначення економіки?

03:04:12 Що таке економіка, от первинно якщо брати від слова, яке стало поняття, пройти дистанцію від слова економіка до поняття наукова економіка. Все от. Економіка 1 це мистецтво господарювання. Не наука, до речі. В первинному перекладі це мистецтво господарювання. Яке стало наукою. Ну, так як система Станіславської, стала наукою, як система кураса стала наукою і філософією, філософія театру, йогу, от лежить монографія зібрана майже тисячу столінок широкого формату. Це мистецтво господарювання. От давайте з цього і виходити, якщо ми хочемо розібратися. А до речі, яка тема у вас? Мені просто цікаво, як.

03:05:12 Тема мого дослідження планується. Іноваційний розвиток економіки на регіональному рівні. Ну, дуже широка тема, конкретно, скажімо. Ноноваційний це. Ви розводите, мабуть, новацію, нововведення, інновацію. Розводити ці категорії. Вони чітко розводяться в методології. Є новації, є інновації, є нововведення. Ну, є нове знав. Чотири категорії, які пояснюють. Є інтерференція змісту цих понять? Так, але вони різні все рівно за обсягом спрямування аспектами висвітлення. Ну, це треба розібратися.

03:05:58 Що має на увазі? Що. Ну, по-перше, я впевнений, коли ви візьмете, є в мене програмна стаття, є кілька статей програмних. Наприклад, вітакультурна методолог категорійна матриця вітакультурній методології. Це фактично стаття про методологію майбутнього. Як мінімум у 21 столітті. Там каторійна матриця, там все розмальовано на таку широку моце. А є стаття, яка програма називається, я їй півроку писав, 6 місяців - день у день. Бо я пишу з голови, коли нема де списати і де взяти, значить ти береш що? Ти береш і думаєш, і труєш думки свої. Це те, що називається неявне особистісне знання, яке треба перевести вдявно. От так от я називаю ця стаття ця

03:06:56 методичні оптики типів наукової раціональності. Метологічні оптики типів наукової національності. Я вам зараз скажу. Там є маленькі такі моделі. Якщо ви їх осягнете, за логікою після постнекласики, постнекласичної наук, наступить хаос в науці. Це називається постпост Дефіз, постнекласик. Просто хаос, розумієте? Наступить хаос наус. Тому я не те, що з жахом, а просто.

03:07:41 Думаю, що цього нам поки що, поки що не наступала пасне класика, поки що ми підходимо, то тільки відпрацьовуємо, як змінити? Так, четвертий зараз. Шукаю і не знаходжу. Юрийну матрицю знайшов. Ну, от, якщо вам видно, що там, я не знаю, що вам видно, коли я показую, бо це треба в аудиторії.

03:08:35 Демонструвати. Ось категорійна матриця на розбороці. Якщо ми беремо, і речі. Ось категорій категорійна матриця, а зараз може я все-таки найдугічний оптики. У нас перерва загалом, але ми шукаємо. О, я знайшов. Це двадцять п'ятний номер один. Значить, є такі великі, якщо ви прийдете наживо, то я розстеражую спеціально для вашої папки ці всі речі. От, є оптика, намальована методологічна оптика поснекласичної раціональності. Вона бездонна. Шановні мої здобувачі, треба розрізняти предмет науки, який є звужений, спрощений, загальнений.

03:09:49 Загальнений. І є предмет думання в цій навіть. Ось дивіться модель постнекласики на розгорку. Це постекласичний. А є класичний - це все намальовано. Які параметри, чому? Кожен параметр описаний. Це 12 параметрів. Класика, поснекласика 14 параметрів, некласика 16 і от 18 параметрів познакомив. Вони всі описані, як підрозділ, суть їх і так далі. Я не бачу, якщо це наука ще зберігається, бо постнекласика - це вже не наука. Це вже майже абсурд. Є такий філософ

03:10:43 Феєрабен, німецький філософ, який казав, якому основна метологічна концепція, чому я її не розглядаю. Основна методична концепція - це та, що наука - це анархічне підприємство, це анархія. Як вам це подобається? Так от він це мав на увазі. Наука - це анархія. Полх Феєрабен. Німецький дослідник. Нього є так називається філософія науки. Тобто він такий цікавий своїми крайностями і скепсизом стосовно науки.

03:11:30 Тому Юлія, уточніть ваше запитання. Що ви хотіли бути? Перспективи після постнекласики. Вона ще не настала. Чи існують вони взагалі? Ні, постнекласика ще не настала. Ми ще людинової мирній системі не досліджуємо. Як може бути психологія, якщо вона досліджує психіку, яка є природничим утворенням, яка має чотири природничі функції, тобто від біології йде, це функція пізнавальна або когнітивна, регуляційна психорегуляція, поведінка, діяльність і так далі. Це психоінструментальна функція психіка - це інструмент впливу. І третє - це амортизаційна функція, в кожного свій амортизатор. Психіка - це амортизатор міський. Один сходить з дитанцією життя, має психіч, не тримає, ну і так далі. Амортизаційна подушка в кожна своя. А тепер запитай на вас: а де духовність? Нема духовності, тобто наука психології виникла як наука про душу.

03:12:31 В процесі еволюції вона цю душу втратила. Тепер вона наука без душі. Розумієте, яка ситуація? І так само економіка. Якщо там немає людини, якщо там немає її психодуховного освіту, якщо лише потреби так, існує онтологічно, якщо там немає екзистенції, духовності, святостей, Це не економіка, це природниче, це штучно, це технічно, це гроші на першу місці, а не людина як така. Розумієте? І так далі. Щоб ми тут не говорили. Тому я. Навести аналогію, що постнекласична раціональність - це вже по суті, якийсь хаос частковий, вже. Ні, це не хаос. Так, він має вигляд стороннього спостерігача як багато хаотичних речей. Це коли Фройде запитали, у вас таке на столі письмо робиться, що тут нічого не робить, а цілий хаос.

03:13:35 А він казав, те, що для вас хаос, для мене абсолют порядок. Так от те, що для людей сприймається як хаос, для моєї голови свідомості, це абсолютний порядок. Розумієте? Але для того, щоб про це говорити змістовно, ви маєте не просто прочитати. От є стаття. Добре, є стаття, дивіться, вона називається. Якщо хочете, я екстерно, ви ще не готові її читати. Чесно, я не знаю, хто її їздолає. Якщо ви їздолаєте і прийдете до мене на співбесіду, я просто автоматично вам стану ставлю відміну. Але якщо ви будете зі мною спілкуватися хоча б півгодини. не тому що я такий розумний, а тому, що просто я цим живу, це різні речі. Люди плутають. Люди в науці, які мають зі мене, які живуть цим. От є метологічні оптики типів раціональностей.

03:14:34 Атрибути, параметри, підходи. Маленька стаття цього 24 сторінки, по яку там статті. 24. По 79-ту. Ну, помножите на два, це скільки? 79-та, 52. Це 120 сторінок в рукопису. Ну, це стать. Але це гуманітарика. Тут, якщо здобут, а перед тим є стане методологічне, я тут описую шість

03:15:22 логіку методичних процедур, переведення метафоричного поняття метологічна оптика, бо там іде перша стаття про метафоричне поняття і про мислисхеми, призначення, функції і так далі. Низка раціоналізації, модуляції, типологізації, методологізації, конфігурування і концептуалізації. Завдяки цим шести процедурам, які задіяні, От, вибудовується, дивіться, модель класичний наук. От класична наука. Чим вона, це я буду окремо пояснювати, чим вона виходить на, є ізольований або емпірично очевидний об'єкт, який ідеалізується як проста однокомпонентна система. Є дослідник, є фокус рефлексії, є простий час відсторонені, і так далі механічна картина світу, і постання

03:16:23 наукового методу або підходу. От, спрощене, 12 параметрів і так далі, так далі. І це все відбувається в світі. От є методична оптика посткласична. Бачите, вона складнічна. Чому? Виходить на системний хулістичний підхід, природничу наукову картину світу, вже мовиться про зовсім складний об'єкт, як структурну-функціональну систему, про дослідника, про інші речі. І зовсім світ як складна система. Тобто, і так кожна модель описана, кожен етап, і так далі, і так далі. Тобто, от це, що мовиться про, принаймні, я зараз не бачу. Ого.

03:17:14 Чіткого опису картини, методологічної картини. Що таке після того? Бо ще те, що я намалював, його не існує, воно в проєкті. Тобто, поснекласичний реціональність в повноцінному розумінні є тільки спроби його реалізувати. І є приклади, як, принаймні, в нашій науковій школі, як це реалізувати. Так. Ми плавно перейшли на через дві хвилини на стратті пара, і ми пішли далі. Ітак. Зараз присутні 27 осіб. Не 27, 26, перепрошую. 26 осіб.

03:18:11 Якщо можна, ще я уточню питання. Ви говорили за психотипи людей і ви називали п'ятий тип. А власне, можна більш детальніше про цей тип? Це для мене перший, я чую про п'ятий тип насправді і то, що такий дуже маленький відсоток в нашому журналі надруковано статті професора Цук Цуканова Бориса Єсопача, мого друга нашого друга. З Одеси. Це школа Ланге, Ельтіна Цуканова. На жаль, він відійшов у вічність в 2007 році. Але ми з ним дружили, він був у нас в інституті, проводив дослідження, визначав психотипи, є рекомендації і так далі. У нього психотипи, його теорію визнали японців, визнав сам Азеньк, як коло Айзенка відоме, психотипів, Айзенг, Боже, як його звати, забув.

03:19:12 Ну, неважливо. Один із Айзенгів, чи Джордж, бо їх там три Айзенки. Одним словом, визнали його теорію. Це пряма холерик, сангвінік, рівноважник, флегматик флегматик меланхолік. Оця Оця пряма залежно від того, коли ще Гальдон казав, дайте мені реакцію людини на світло, я скажу, який її ІК, кофіцієнт інтелектуальності. Тому він там чітко визначає, тахометру там є методика спеціальна, яка йде ще від лабораторії Вунда. Яка визначає реакцію людини на світло? І є, як я сказала, не 4, а 5 психотипів. П'ятий психотип - це 4% - це так званий рівноважник. От в мене на межі йде, якщо по показника, савініка і рівноважника.

03:20:17 Санвініка і рівноважника. Що це означає? Це означає, що залежно від ситуації людина здатна включати, я це слово кажу включати, це не лампочка, задіювати. Точніше, актуалізовувати різний психотип. Тобто, я потенційно можу бути і мені це природний мій стан санвініком, можу бути включити флегму, можу бути меланхоліком і можу бути колериком. Тому дружина мені каже, включай сангвініка. Вона в лапках жить. Тобто людина, яка залежно від ситуації, звичайно, внутрішніх умов, а все всередині людини є внутрішні умови. Мотивація, цієдові, все це внутрішні умови. Вона здатна задіювати, причому це підсвідомо, здебільшого, хоча це можна зробити усвідомим.

03:21:22 Різний психотип. І поводитися по-різному. Ну, назвім це тамперементальний хамелеону. Влаштовує вас? Михайле. Зрештою, так, але наскільки я пам'ятаю, що якщо взяти особистість в її 100%. Сто відсотків це не може бути суто сангвінік, флегматик, там холерик, і так далі. Це є якась домінантна. Ви правильно кажете, так, ми говоримо, давайте так: ми говоримо про тенденції. Психі - це загалом тенденційна. Є три відомих форми організації психіки. Перше, психічні процеси, сприймання, тобто пізнавальні, мотиваційні, вольові, регуляційні і так далі. Зрозуміло. Психічні стани, наприклад, захоплення, здивування, страху, відчаю, і так далі, психічний стан.

03:22:25 І є психічні стани, процеси і властивості, які переходять в нас. Наприклад, людина активна, відповідальна, дисциплінована і пішло поїхати. Але є психічні тенденції, про які багато хто забуває, і наша психологія забула. Шерубінштейн, і в нашій школі ми це розкручуємо. Є психічні тенденції. Тобто, наша психіка тенденційна. Тобто, я, якщо я їду в маршруті на роботу. І на мій мозоль вранці наступили, на цю пальчик маленький. Знаєте, на ногу наступила стара баба. Я зреагую, мабуть, по одному. Імовірність. Тобто, тенденції. А якщо молода дівчина, зовсім по іншому.

03:23:20 Ми не знаємо, які тенденції виявляться. Тому ви правильно кажете, що нема чистих темпераментів, є суголосся, є методики, які визначають скільки. Але є домінанта, переважання. Тому в цьому випадку він більше того, пов'язав всі вся робота його, ну, і дружина професор Оксана Євстахіна Фурман якраз це розписує в своїх статтях про те, тобто є хвороби, потенційні, якими людина буде хворіти, залежно від домінанти цієї. Домінування того чи іншого біологічно зумовленого психотипу. Бо є ще духовно зумовлений. І ми про це не говоримо. Це знизу, якби йде. Це знизу йде з

03:24:09 ґрунту архетипного, колективного, індивідуально, колективного несвідомого. А те, що йде зверху, то зовсім інше. Це для вас - просто для розминки, Михайле. Добре. Пішли далі. Будь ласка. Пішли далі. І так, нормативи науково-мислення в теорії критичного реалізму Карла Попера. Чому так важливі для науки всередині, в другій половині СР Кар Попер. В нього є низка праць з методології, в тому числі є в нього злиденність історицизму, в тому числі є в нього робота відкрите суспільство і так далі, так далі. Нормативи науково мислення в теорії критичного реалізму Карла Попера.

03:25:08 Значить, він займає помітне місце. Ну, до речі, він пристойно прожив з 1902 року по 1994 рік, 1992 року. І одну з тих останніх робіт він ще писав в 89 році. Талановитий. В 50-60 роки обґрунтував нормативи науковомислення. Чому нормативи? Чому так важливо? Наприклад, в цій статті про методичну революцію я виходжу на підходи, тобто треба розізнати філософські підходи, наукові і методологічні підходи. Це раз. Друге, про підхід загалом, ми можемо говорити з позиції методології, коли є 4 показники. Бо в нас часто, особливо в соціонітаристиці, в суспільних науках, множать ці підходи, і називають підходом те, з чим підхід не є. Перше, коли є принципи, підхід грунтується на принципах.

03:26:12 4 плюс-мінус один принцип. Не 17, їх ніхто не буде дотримувати. Як педагог творить колись Бабанський, 20 принципів, то все балачки. Значить, 4 плюс мінус один принцип. Разом. Друге, закономірності. Який процес, яке явище, яке дійство, яку подію розглядається? Якщо це наукова творчість, це має бути 4 періоди, 8 етапів і так далі, так далі. Чи там соціальне порозуміння, чи прийняття людини людиною. Всі ці моделі нами побудовані. Тобто вони створені, описані і так далі. Тобто, закономірності. Їх здебільшого: 6, 8, 10. Ну, я обстоюю 6-8 у цих рабах. Далі. Нормативи. От якраз про нормативи і говорить попер постійно, бо в нього все на нормативи. І це йде традиція від Декарта. У нього правила, тобто правила, як нормативи, правила, як нормативи, яких потрібно дотримуватись, Здійснюючи наукову досвіду діяльність.

03:27:22 І третє, звичайно, це поняттєво категорійне поле. Якщо немає авторського поняттєвого категорійного поля, ми не можемо говорити про підхід. Тобто 4 ознаки. Я це прописую. Хто йде до цього, той прочитає. І так. Емпілісним центральна ланка цього наукового мислення нормативного - це етап висунення теоретичних, вирішальних або сміливих гіпотез. Тобто в нього методогічна концепція теоретичних, вирішальних або сміливих хлабках гіпотез. У пінсумку розвитковий перебіг пізнання був осмислений ним як становлення надіндивідуальних схем критичного мислення науково товариства у логіку змісному форматі теорії критичного раціоналізму.

03:28:24 Зокрема, до набору вказаних нормативів, як показала методична рефлексія його методичної концепції, належить я ви виокремлюю у статтіці, якій ви будете опрацювати, 8 таких нормативів. 8. Перший. Логікометодична процедура. Ви Виведення із теорії, як дедуктивних конструкцій наслідків, що перевіряється досвідним шляхом, тобто формулювання гіпотез як таких тисловів, істинні, що хівність, невідома, але може бути встановлено експериментування. Причому експерименти проводяться для того, щоб емпірично перевірити наукові гіпотези на здатність Встановлювати причину на слідкові відношення міжзмінними, що актуально розмістовлюють теорію, загалом, у вишколі критичного раціоналізму створення вдалої теорії передбачає поступальний перехід, а то, що є вискіть угору в усе більш

03:29:40 наближеному до об'єктивного знання, теоретизування. Тобто критична теорія критичної злії теоритизування ставить на перше місце. І є досвід нове пробування її для того, щоб з'ясувати, хороша вона чи ні, є помилковою чи бездоганною на даному історичному етапі розвитку філософів. Тобто, перше, це висунення, сміливий гіпотез, і на першому місці теретизування, яке забезпечує, це висунять цю роботу. Друга норматива. Пізнавальні акти розмежовуються і взаємоузгоджуються в рамках проблеми і процедури операціоналізації змінних мінімум двох рівнів функціонування наукових іпотез. Так, два рівні функціонування наукових іпотез. За попером. Перше, загальних гіпотез, тобто теоретичних, як дедуктивних конструктів, які

03:30:38 виставляться із позицій загального. Дедуктивний - це від загального до конкретного із загального. Формулюється у вигляді формулювання законів і окремих гіпотез, емпіричних, тобто стосовно узагальнень споглядального характеру, які дають споглядальні закономірності і так далі, попри обстоює ідею дворівневої площини, між рівнями висловлювань завжди є можливість переходу, тому що загальні твердження стосовно формулювань законів можуть бути перевірені на істині в емпіричному дослідженні. Теорія, істина, якщо вона відповідає наукомим фактам. Причому мета науки - прогрес у зростанні раціонального знаття. Бачите, мета науки - прогрес у зростанні раціонального знаття. Що замовляє поступальний розвиток, зміну відносно стало, а стану наукового

03:31:41 Науковими засобами і так далі. Так, третій норматив. Виконання вимог принципу фальсифікаційності. Принцип фальсифікаційності. У буденному розумінні фальсифікація - це підміна, ілюзія. Підміна або ілюзія - фальсифікація. А саме з реалізування умов принципової можливості для будь-якої гіпотези, яка претендує на науковий статус, бути неприйнятою, відкинутою, фальсифікованою під час емпірічної підвірки. Цей принцип протиставляється принципу верифікації гіпотез. Ну, ви цей термін чули і, мабуть, користується верифікацією гіпотез. Верифікація означає підтвердження

03:32:30 Отримання достовірних даних на користь, ймовірної гіпотези, тобто підтвердження гіпотези. Адже узагальнення теорії в цілому не формують інтуїтивно, а верифікації є бездоказовою при переході від фактів до універсального загального висловлювання. Звідси, власне, походять природна єдність теоретичного та емпіричного рівня в організації знання, а також гіпотетичний характер і наражання на помилки.

03:33:15 Історія наукового пізнання і історія сміливих припущень та їх перманентних спростувань. Ітак, принцип фальсифікації, він висловлює, наскільки я пам'ятаю, висловлює таку максимум, що гіпотезу, яку не можна верифікувати, тобто спростувати, вона має бути відкинута у науковій теорії. Наукою рухають сміливі прогресивні гіпотези, тому дослідження має мати гіпотезу - одну і два або кілька похідних. Це перше. І друге принципу фальсифікації - про це стоїть принцип верифікації, тобто підтвердження отримання достовірних даних або аргументацій на користь гіпотези. Четвертій номер нормативу. Перехід до дотримання умов принципу асиметрії в ситуації, коли не вдається підтвердити істинні гіпотези на основі дослідних даних, то це вказує на можливість її.

03:34:30 Її заперечення, котрі потрібно реалізувати. Іншими словами, будь-який науковець вимушений щонайперше, заперечувати помилкові гіпотези, тобто помилкові, а настільки шукати підтвердження достовірний, вочевидь, застосовуючи експериментальний метод від протилежного, звідти постає одна з Засадничих аксіом методології критичного раціоналізму. Наукове знання розвивається так, що відкидається все більше блуду і збочень на шляху до істини. Тобто помилкові гіпотези відкидаються і більше не розглядаються, а висуваються інші, більш точні і більш об'єктивні. Водночас досягнення єдності наукового знання, а також наближення до розуміннявого осягнені

03:35:27 здійснені тільки як результат елімінації, тобто виключення, усунення, видалення, елімінація це висуння відкидання. Елімінація, помилок і збочень. І підґрунтям ціліснії науки є не завчасно передбачений ідеал справжньої наукової мови, а повсюдність, тотальна єдність самої досліджуваної реальності, осмислюючи яку науку науки все зростаючим чином наближаються між собою. Тобто він передбачив наближення наук між собою, термін елімінація і наукове знання розвивається так, що відкидається все більше блуду і з бочень на шляху до істини. Тобто елімінація - це відкидання, висловлювання неадекватних гіпотез, припущень.

03:36:33 Гіпотези не відразу формулюються. Формулюються спочатку припущення на основі найбільш достовірних припущень, які аргументовуються, формулюються гіпотези. Тому припущень може бути багато, а гіпотез дослідження може бути небагато. Дві, три. П'ятий норматив. Здійснення вченим нової проблематизації в результаті проведено дослідження, що спричинено зміною простору проблемних у змістовних його свідомостей, які вимагає формування все нових гіпотез про спричинювальний вплив тих чи інших чинників, або факторів на призначенні для вивчення реалії, так він диференцію самі факти на встановленні конкретному дослідженні, і сприймані як думка, вірування, переконання. У зв'язку з тим, для побудови достовірної теорії пропонує чітко розрізняти суб'єктивне та об'єктивне знання.

03:37:39 І так поперерозізнає суб'єктивне та об'єктивне знання. Суб'єктивне становить систему уявлень дослідників про безпосередньо знане, тобто про одержуване у результаті повсякденного спостереження за зовнішнім світом чи внутрішньому плані поступу довгий. Друге, тобто об'єктивне знання, про об'єкти світу, суспільства та людини, поза актом установлення цих уявлень. Себто, як безсуб'єктне, що й утворюють надіндиуальне і суттєне знання, яке, перш за все, постає у формі законів, що в природі, як такій, реально не існує. Загалом слушно розмежовувати не лише філософію наук, відтак метафізичне знання і сутораціональне, а й догматичне та авристичне знання, тим більше що, цитата, існує багато теорій у собі, і аргументи у собі, і проблемних ситуацій у собі, які ніколи не були витворені чи осягнені, і ймовірно, ніколи не будуть розроблені чи Зрозумільний людям, саме цей світ об'єктивного змісту мислення і предметів людського миследіяння поза суб'єктом пізнання, Підтверджені, спростовані гіпотези, наукові теорії, матеріалізово, проєкти і так далі, книги і впливають на повсякденну свідомість людей.

03:39:12 А у підсумку цивілізація дістановить результат реалізації ідеальних об'єктів, облюбованих та опрацьованих науковцями. Тобто є суб'єктивне знання, наші уявлення, наші бачення, наші образи, оцінки про те, як ми думаємо, як ми говоримо, і є об'єктивне знання, яке позасуб'єктне. Шостий тематизм. Глобальне світобачення постало у попера у вигляді теорії трьох світів. Ну, я б сказав, що це не скільки теорії трьо світів, це концепція трьох світів. Але переклали наші українські теорії трьох світів, і так прийнято перший світ фізичного або предметної реальності. Перший світ - це світ фізичного, як такого, або предметної реальності, природних явищ. Тобто світ, предметної реальності, або природних явищ.

03:40:14 Он крапає дощ, ще напівсвітло, передвечір'я і так далі. Це фізичне все явище. Друге, суб'єктивного або психологічної реальності, тобто суб'єктивного як такого, те, що йде через А-суб'єкти, і суб'єктивне, це те, що є активне і протистоїть об'єкту, те, що виявляє активність або психологічні реальності. Ментальних і психічних узмістовнень різних станів свідомості, у тому числі пов'язаних із перебігом індивідуального пізнання, тобто моваться про ментальні і психічні узмістовлення, різних стані свідомості людини, починаючи від притомності, людина, коли просинається, вона притомна, і до високих станів бадьоростей, думки і свідомості.

03:41:12 Наприклад, коли людина в емоціях вигукує чи в почуттях, коли вболіває, наприклад, на стадіоні, вище там, і пусть зростає до 150-80 ударів за хвилину. І третє - це на індивідуальну, тобто об'єктивних у предметних свідомостей і змістовних коннотацій, тобто утворень, мислення. Звідси закономірно, що знання в об'єктивному фокусі розгляду - це знання дистильовано безсуб'єктне, безособистісне. Отож, суть цього третього світу, тобто об'єктивного знання, у реально людського світу, у реальну людського повсякдення становить здогадки та об'єктивне знання, формовиями якої є гіпотези і теорії.

03:42:06 Традиційну теорію пізнання, що заснована на здоровому глузі слушно назвати бадейною. Це термін бадявід бадейна, термін попера, що образно схарактеризована її як ємкість, свідомість або табула раса, котра при народженій особи є пустою, а в процесі життя через органе відчуття наповнюється досвідним матеріалом, суб'єктивними знаннями, ця теорія та. Тобто, мовиться, ну, тут він критикує біховірістів, лишень біховірістів, знання це сутності, що не подібні до речей. Вони не перебувають у середині, ну і так далі. Так. Ніде не ліказований відносно автономний, тому будь-який ідеї. Так, ну що ми тут маємо сказати? Що він виділяє

03:43:05 три світи. Світ фізичного, тобто предметна реальність природнечі явища, світ суб'єктивного, тобто психічної реальності, ментальні, психічні процеси стану, різні стани, свідомості людини, і на дивидуальне або об'єктивне упредметнення, або відповідно знання. І відповідно знання, знання, природних явищ або фізичне знання, знання психічних, ментальних явищ і стані світомості, тобто суб'єктивного, і знання суб'єктивне на дивидуальне, або об'єктивного знання, яке існує поза межами і так далі. І оцей третій світ для нього є визначальним, тому що він постає у формі гіпотез і теорії. Нема гіпотез, нема теорії, нема такого знання. Це основна форма життя, основні форми життя чогось третього надоб'єктивного світу.

03:44:12 Так, сьомий, ще два залишились. Сьомий: світ фізичних, світ фізичних явищ та світ об'єктивних узмістовунь мислення, взаємодіють у процесі інтерації лише через, тобто взаємодіють, світ різнопланових, психічних стадій свідомостей. Так названа, так, людина набуває своєї самості у темперальному плені онтогенезу, де єдиним генетично

03:44:58 запровадженим знанням є мова, тому еволюція цій лінії людської самості і мови тісно переплетені між собою. Зрозуміло, що мова це є візитівка того, як людина пройшла етапи онтогенезу. Тобто, наскільки вона стала особистістю. Ну, він пропонує попри концепцію відкритого суспільства, де владарює розум, справедливість, свобода, рівність і запобігання міжнародним злочинам, причому відкрите суспільство зображується опером не стільки як певний проєкт, а більше як своєрідна, суспільно належне. Наприклад, педагога - це наука не про суші, а про належне. І тут так само.

03:45:59 Про належне, належний проєкт, як еталон чи взірець кращого майбутнього, як шлях до людяності, добра самостійності, відповідальності. Видимо його фраза. Мы не сомнений повну відповідальність навіть за ті зірці, а в Україні капіталізм, соціалізм, комунізм, лише це пише цей дослідник у роботі з лидені з історицизму, 93. Це все ідеологічні словечки, що мають смис для багатьох людей. І не мають ніякого зв'язку із реальним світом. Ви бачите, що? Бо часто всі ми на цих речах стояли, на Марсі і так далі. Скажімо, суспільство, яке описував Кармас, ніколи не існувало. Та й жим і у суспільстві, яке разуче відрізнялося від того, що він про нього думав.

03:47:00 Іншими словами, ну, наприклад, його марсова теорія про суспільну економічні формації, це, звичайно, теоретична модель, не більше не менша. Іншими словами, прородство і передбачення Марса про необхідність та незворотність природи соціалізму є результатом мислення, заснованого на суб'єкти. Бажання, вірий в містичний колективізм та іраціональні реакції на перебіг розвитку цивілізації. Це його цитата. Так народжується історицизм, як метологічна концепція та історична еволюціоністська й метод, що постає на широкому соціальному матеріалі крайнього розчарування в раціональності і відповідальності за наші людські дії. Ну і останній концепт - це

03:48:03 наука і науковий прогрес, на думку попера, існують внаслідок не окремих зусиль, але вільної мисленєвої конкуренції. Наука потребує все більшої конкуренції, між гіпотезами і все більш точними вірками. А конкуруючі гіпотези вимагають своїх персональних представників, адвокатів, суддів і навіть публіки. І це представництво має бути інституційно організовано, щоб його дійсність була гарантована. До того ж наука та її інститути, за які треба платити та захищати у законодавчому порядку, до речі, це він підкреслює. І

03:48:54 забезпечують Висловлену дисципліну вченого і зберігають об'єктивність науки і традицію критичного обґрунтування нових ідей, гіпотез і теорій. От, в принципі, що пише Карпо, його нормативи, які і сьогодні мають велику актуальність в будь-якому дослідженні. Отже, історія на окопі знання з позиції фундатора школи критичного націоналізму - це історія сміливих відбудових перманентних заперечень, що забезпечує зростання масиву наукового знання, і його все більш ще наближення до об'єктивної, раціональної істини, центральну ланку принципу фальсифікації, тобто спростованості будь-якого твердження, становлять достатньо очевидна процедура, якщо співпадання досвіду і теорії, технології верифікації,

03:50:07 тобто, поетапне отримання емпіричних даних на користь висунути гіпотези, можна використати в контексті інтерпретації досвіду на основі теорії, то їх розходження, технологія фальсифікації, вказує на неадекватність висновки і припущень самої реальності, яка їх заперечує? Звідси істина є те знання, яке відповідає чітко встановленим фактам або дійсності. Відтак, фактикації за теорією попер, це, шлях мінімізації кількості блукання помилок та вироблення істини під час розв'язання певної накопими. Тому фальсифікованість, фальсифікаційність методологічно важлива вимога до будь-якої гіпотези, що претендує на статус науковий. Більше того, теорія в цілому, котру не можна заперечити, якщо б то не було емпіричною подією, є нанауковою, адже неспростовність - це не її перевага, а явний медолік.

03:51:15 Бачите, будь-яку теорію, як пише, попер, може бути спростована. Про ідеалізацію попером, винятковий ролі процедури, Фальсифікації пишу я, наукому пізнані, усе ж саме мислитель, по-перше, обґрунтував відомий принцип доведення від протилежного або принцип асимметрії висновку на підґрунті експериментальної перевірки теорії, дослідник завжди вимушений заперечувати неправиль гіпотези, а не лише шукати підтвердження вільне, що збагатило метою експериментального методу в царині науки. По-друге, аргументував наступність руху поступу людської думки у справі пізнання, стверджуючи, що наукове знання називаються так, що відкидається все більше помилок, і водночас формулюються все нові і нові гіпотези про спричинювальний вплив окремих фактів на досліджуванні уреальної.

03:52:25 По-третє, розмежував наукові факти на імпірично, виявлені в тому чи іншому пошукуванні та інтелектуально прийняті, як думки, вірування чи інші суб'єктні образи, навколишньої дійсності, і одночасно змістовно розвів уявлення про суб'єктивне та об'єктивне знання. Суб'єктивне утворюють теорію пізнання, що заснована на здоров'я, і є дійсність свідомості, чи мінд. Ну, мінд - це. боже, англійський так. А другий - власне, наукові теорії, або світ теорії, і упозів, в якому взагалі царюють об'єктивність надіндизуальність, безсуб'єктність.

03:53:26 І так, він обстоє первинність теоретичного світу, який організовується, який оформляється у вигляді таких організованостей, як сміливі теретичні гіпотези і цілісні теорії. Так, на цьому поки що я зупиняюся. До мене запитання, будь ласка, рефлексії. А, я ще мав вам показати, чи побачите ви, але мав показати зараз? Ма показати ту модель. Чи видно, будь ласка, чи видно, чи не видно? Скажіть, будь ласка, чи видно? Трохи видно, трохи видно, трохи не видно. Так, от є. Це верх ногами.

03:54:23 Так, точно. Очевидно. Отак. І так, що ми бачимо тут. І називається рісунок форми оприявнення наукового знання як інтегральний показник поетапного розвитку науки як глобальної дослідницької програми. Так, це, до речі, термін писав Імера Лакатош. Імерела Катош - це учень попера, який прожив цього помер від серцевого нападу в 52 роки вжив досить мало, в принципі. Але талановитий. Значить, що ми маємо? Ось тут є написано, що соціокультурний контекст, наука розвивається завдяки. І от іде які форми розвитку науки. Бачите, наука розвивається завдяки. Тут є

03:55:23 наукові революції, генеза наукового раціонального знання. Наукові революції, перша, друга, третя, четверта. Тут є внизу позитивізм, це опікускон, Спенсер, Члік і інші. Неопозитивізм, у тому числі логічний. Франк, Карнап, Рассел, Віткенштейн. І далі йде постпозитивізм та пост та позиціований критицизм. Ранній, вершинний і завершальний. Ну і далі пішло. І між цими є форми, і так, які форми є знання. Первинно наука розвивалася

03:56:10 завдяки новим науковим фактам, їх встановленню, обґрунтуванню або спростуванню. По наука розвивалась. Коли цих фактів багато стало, їх потрібно було відбирати за певними критеріями. Інтегральним критеріем відбору наукових фактів, як доведених повторюваних подій, стала теорія. І так, теорія, наука розвивається завдяки новим теоріям. їх створенню, удосконаленню і зміні. Далі йде висунення сміливих, теоретичних гіпотез за Карлом Попером. Наука розвивається завдяки саме цим. Наприклад, якщо ми беремо такі серйозні проблеми, гіпотеза виникнення людства, гіпотеза виникнення життя на землі загалом, гіпотеза людських цивілізацій, ну і так даль.

03:57:15 Так, даль. Завдяки новим парадигмальним точніше науковим революціям. Новим парадигмам революціям, Томас Кун. 52 рік. Конкуренції раціональних дослідницьких програм. І науки як загальної імрела Катуш. Поняття дослідницької програми ми розглянемо на наступний раз. Структуру і так далі. Що таке, як змінюється це? Які є програми? От я побудував спеціально, які основні складові цих програм? Далі. Метологічна наука розвивається завдяки методологічному анархізму та авантюризму в науці. Пол Форірабент, те, що я казав, можете подивитися в інтернеті, що це означає. Цікавий дослідник. Зміні типів епістем від ренесантної до класичної і до сучасної, як перехідне співвідношення слів і речей.

03:58:20 Це Мішень Фуко. Ну і глобальним науковим революціям - від класичної до Посткласичної, некласичної, постнекласичної, за Стьопінем і так далі. От якщо брати, це спеціально, щоб було видно. Будь ласка, запитання до мене. Рефлексії. А, можна запитання, будь ласка. Можна. Це в нас Володимир Володимир. Дума. Дмитро Дума. А, це Дума. Добре, будь ласка, Дмитро. Так, дуже коротко. Мені здається, там ще в попере була цікава така штука - він про науку й не науку говорив. От, можливо, ви додасте трішки. В нього там були критерії, мені здається, де він ділив типу, що є фальсифіковано, і називав це не наукою, і

03:59:22 була, типу, як наука, яка відповідає цим сміливим гіпотезам, як ви казав, як казав. У мене є йолекція, яка називається. Вона російською, ну, старих записів, називається Кожен філософ. Опера, є така лек-диступ. Кожен філософ. Ну, так як кожен психолог тут має. Чому? Бо філософія займається постійна рефлексія, і звісно, світозядну роботу, бо це світоглядна робота Рефлексивно-світоводина робота є тологію в межах своєї обмеженої компетентності. Розумієте, яка ситуація? Більшість людей, от ви запитаєте, в селі, навіть в місті,

04:00:13 в школу, коли не делегую що, щоб опанувати науку, вчитися, опанувати науку. Так це чи ні, не знаю. Тобто, наука є досить, значить, давайте ще раз по тебе: є 5 сфер суспільного виробництва із теретичної соціології, теоретичної і емпіричної. В соціології, як науці. Перше, це виробництво агропродуктів. Сфера виробництва агропродуктів, які дають харчування. Це найпримітивніша сфера. Найнижча, але найнеобхідніша. Бо далі нема що рухатись. Чому була, коли Союз розпадався за Горбачова, була продовольча програма ціла. Багато балачок було. Але так і не дійшли до того рівня, щоб поставити це діло.

04:01:10 Тобто, а виробництво агропродуктів, всіх - рослинництво, тваринництво, харчування 1 це забезпечує життєдіяльність суспільства. Друга сфера - це виробництво, промислове виробництво, всіх товарів, від голки до комп'ютера літака. Розумієте? Це виробництво яке грунтується на тому, і забезпечує добробут і все населення. І тут важливо, щоб не продавати тут є закони свої, щоб не продавати сировину, а виробляти тут на місці. Московицька влада в Сибіру продає ящики японцям, гори ящики, які ті роблять речі. Розумієте про що? Наскільки безгуздя? Ну я не буду там казати і так далі. Я не буду казати про наші ліси і що треба було б робити? Ну і так далі.

04:02:11 Тобто одна справа - інша справа - продукти. Третій рівень - це всі технології, в тому числі ноу-хау. Починаючи від інженерних технологій, комп'ютерних, від інформаційних, соціальних, тобто різних соціальних, політичних, допомоги допомоги і так далі. Технології. Чому технології? Технології гарантують результат. Технології 2 завжди робота з матеріалом. Що означає навчання вас 4 роки? От ви матеріал, психодуховний матеріал, Інтелігібельний, психодуховний, покультурний матеріал, який треба наповнити зовсім іншим змістом, розширити поле вашої свідомості, розумієте, про що? Поставити мислення. І чотири роки - це обробка, це технологія, науково, досвідного, освітня, обробка вашого психодухового, інтелегібільного матеріалу, напічкання його псим.

04:03:17 Який має дати продукт. Розумієте? Тому технології - це між завжди теорією, наукою і практикою. Бо це вже способи практичної реалізації. Ну, зрозуміло, що є техніки, це вже більш конкретні речі. Четвертий рівень - це освіта, наука, культура. Це більш складні сфери, це сфери набагато складніші. Тобто освіта, це просвітлення, просвітлення, підготовка нових поколінь, нових професіоналів, патріотів України, громадян і так далі. Це і правова свідомість, і це і професійно багато. Тут одна, але це освіта, яка не може бути без науки, бо наукове знання - той піде та нація вперед, держава відповідно, як форма організації цієї нації. Найбільш універсальна форма, яка створить умови для розвитку науки, відповідно, культури, бо все має працювати на культуру, все замикається на культурі.

04:04:28 Наука можна, я вас доповнюю в цій історії? Буквально вчора чи сьогодні дивився китайську інформаційну кампанію, якщо ми звикли в нас бікборди чи західне суспільство, бік'борди, де там різні або політики, або якісь актори, то Китай зараз перефокусувався на прому якраз науковців. Типу вони хочуть зробити Щоб суспільство наслідувало якраз науку і більше йшло в науку, ну що мені здається дуже релевантно до того, що ви говорите, що вони повністю хочуть змінити трошки век. Вони знову, ви абсолютно од метря правильно кажете, вони знову, вони знову попереджають. Ви пам'ятаєте, вони програли війну, Другу світову повністю. Армію заборонили все. І що вони зробили, вклали? Куди? Не так, як ви ровни. Вони вклали в культуру, освіту, і культуру, і науку, і все. І тому японське чудо є, розумієте, і знов буде чудо японське, вони знов будуть упереду, тому що це правильно, розумієте, в нас мало бути не шоу по телебаченню, а нормальні дискусії, нормальні.

04:05:40 Там має бути наука панувати, половина науки. А в нас, розумієте, наука також є ж псевдонауки багато дуже. Якщо ви всі мені кажуть, мені приходять, оце треба, це багато читати. Я кажу, ну не показуйте мені. Я дивлюся по горизонталі, дивлюся вступ, висновки. Я кажу: тут нема що читати, бо тут немає ідеї, тут списано, тут зроблено. Якщо ти знаєш фундаментальні речі, то я навіть знайшов у достойниках, хто в кого списав, чесно Тому що якщо я опанував там книгу, сутнісні речі, я не кажу, бо для того, щоб я, наприклад, читав попера, ну, років 15 назад, знаєте, чи може навіть більше, треба просто відновити цю книгу, але я пам'ятаю, в мене закладки,

04:06:31 я прочитаю ті речі, і з кожним прочитанням ти по іншому дивишся, розширюються горизонт, якщо це розумні речі. Я, до речі, колись тричі підходив до науки логіки Гегеля, а потім прийшов такий етап, що пишучи ідею зміст професійного методування, це був який, перший, це був восьмій рік чи який, я її просто проковтнув, а я не біг тоді здолати. А вона мені здалася банальною навіть, розумієте? Хоча насправді, вона потужна, звичайно. Бо Кант і Гегель для мене, Нубердяєв, це в Мамадашвілі, чи це найпотужніші теоретична філософія, це теоретики філософії. І в цим вони сильні. До речі, так само, як і Аристотель. Хоча він і практикував. Він практикував, він же Олександра Македонського вчив і в них були дуже до речі, гарні стосунки і такі інші. Ну, особисті знімається на увазі. Добре, дякую за підключи.

04:07:33 Це правильно, це дуже правильно. Це дуже правильно, просто ми не будемо коментувати. Добре. Треба було б вчити. Ні. Я вже казав, що українські нації 300 років бездержавності на нашій надмірній толерантності до ворогів. До ворожої мови, до ворожої культури, до те, що ми приймаємо, це називається. Я не кажу, що раб, а це елементи рабської психології. Вони врослися. І тому українські нації треба очуняти, прийти до тями, відрефлексувати свої, щоб почав здійснювати Тарас Григоріч Шевченко. Розумієте, я з Шевченкового краю, я виріс на хаті, на цих всіх речах. Тому що він почав? Він почав реально оцінювати плюси, мінуси. І, звичайно, вчитися в інших народів, поляків цінувати, національну ідею обстоювати, в німці в культурасті, бо в нас все-таки багато розховається Є, я не кажу, що ми не дисципліновані, ми дисципліновані.

04:08:38 В євреїв будувати державу попри все. Розумієте, на низькому рівні ми працювати, на перших двох. А коли починається десь уже там особливо 4-5 рівні, там, бо щось треба творити державу. А п'ятий я не сказав. Це звичайне виховання громадянина і суспільство як такого, розумієте? Бо громадянина, професіонала, патріота і так далі. Гуманіста, чіткого ідентифікованого українця - це ж проблема номер один. Фактично. Ну, то така ситуація. Тому тут таке, що наука, тобто, ми переважно, ну, перше, що я забороняю читати, всі науково-методичні наукові журнали, які просто переписують, які друкуються для себе, щоб надрукуватися. Бо є публічний простір, розумієте?

04:09:40 Якщо журнали в нас переплатний, то я знаю, що це публічний простір. Друге, всі попсові речі. Дуже багато попсових, особливо економіка, психологія пішла, там дуже багато легких речей, скажімо, ну, популярні. Тобто є класичні речі, програмні статті, і серйозні монографії. Науку рухають монографії. Хоча зараз кажуть, що ні, бо є, от, на жаль, є екземпляри навіть в статусі академіків, які пишуть, яким ще пише, і причому навіть не вичитано, і це позор, звичайно. Це вже псевдонаука. Це псевдонаука. Наші мої навіть вихованці писали про таких.

04:10:32 Я зараз не вдаюся в це, тому що як опускатись до цього рівня, роби своє, незважай ні на ко. Головне, знати, що ти робиш, ким ти, а для того, що справді складно. Я вам працюю школи, нормально, щоб ви могли принаймні на рівні не простого, а звичного переповісти. Тоді ви будете цікаві науковому керівниковій, будете в цікавій школі і собі самому насамперед. Бо це головне. Так, хто наступний нас, що в нас запитують?

04:11:24 Хто в нас хоче сказати? Відрефлексувати, поділитись враженнями, як Дмитро, кстати, бо зауваження досить цінне. Бачите, бікборди не з політиками, не з рекламою, що треба їсти, пити, як хотів годувати. У нас нема інших проблем, правда? Ну так, тут важливо. Чи актори, ну, актори, то в них професія така, заробляти кошти на творчості. Так, хто залишився? Димитре, не Дмитре, бо зараз, зараз Сергій Осачук, будь ласка, а староста першої групи є?

04:12:11 Староста першої групи? Ні, ну десь є, я розумію, що десь. Дивіться, в мене таке питання, напевно, простіше і більш примітивніше, але просто цікаво власне по вашій статті, там, де ми говоримо про методологічне мислення, і ви кажете, що його не можна передати як технічно, так, його треба виростити. Але в той же час піднімається питання необхідності такої більшої кількості підготовки методологів, так? І ну, це ніби як трішки ускладнює сам процес. Бо з того, що я розумію: якщо ми говоримо про виростити людей, які будуть думати методологічно і так далі, то ну треба дуже багато цих наставників. Питання, чи на практиці це можна якось замінити в сучасному світі, з допомогою тих ж

04:13:18 онлайн якихось матеріалів, записів, чи це не дає ефекту. Це має бути тільки жива комунікація, активне спілкування з наставником і спеціалістом. добре, Сергій, я зрозумів. От ви ми все-таки зустрінемося, 31-ї, і ми ще раз проговоримо деякі речі, я почну малювати, бо це продукти чистого мислення, я не можу вам передати чисте мислення і продукти. Розумієте, одна вербалістика, вербалістика, тобто словесна логічна презентація з мій стіп не дає. Тим більше вона дуже тяжко сприймається. Чомусь, я не знаю, чому ну, але так, мені це не важко сприймалося ще в інституті, там, ще я не вже кажу, але вона важко сприймається. Методологію зводять до класичного і постнекласичного рівня.

04:14:21 Вершиною є посткласичний рівень - це системний підхід. Зумієте? А це азбука, це перший клас методології. Тому тут є велика перспектива. Щодо мислення, це ви почали читати статтю методолог професія майбутнього. Ну це звідти рята йде. У мене 100%. Там є, вона більш-менш популярно написана, але там якось мені вдалося. Чому важливий взірець і спілкування з ним? Я вам скажу: я б ніколи не став психологом, якби я 6 років не спілкувався мало того, що в довкіллі психолог, бо це все-таки інститут психології, це своя ритміка, свої канони, знаєте, етика своя, ну і так далі. Це до довкілля те, що потрібно. Але спілкувався із моїм вчителем, директором, членкором доктором Людмилом Кікіном Прокулієм.

04:15:23 І ті розмови мені дали набагато більше, ніж будь-яке читання, тому що ви дискусії, в обговоренні, а я приходив і це все записував, ти наздоганяєш роки. У мене був, я це зрозумів, я свого часу будучи в певнучилищі, по Шевченківський, займався гімнастикою. Ми поїхали на обласні змагання, там середніх закладів, я переміг, другий резак тоді виконав. І це був другий курс у мене. Тобто мені було 17 років. І математику я так не знав. Прийшов я здавати екзамен на другий день. Мало розуміючи. Щось розуміюче, але не так, як хотілося б. І мені, Петро Поліщук, мій друг, він займався бігом, спортом, ми з ним так бігали там. Він мені за десь годину розповів математика. А в нього мати вчителька математики Він такий обдарований хлопчина, він мені розповів, і я просто легко здав на добре, тоді добре.

04:16:34 Тобто, я зрозумів, що він мені, ніж я півроку навчав, ні, тоді був рік, я перепрошую, рік. І він мені те, що розказав, показав, як, це набагато швидше. Тому розумієте, це є, ну, я вам скажу, а як ви вважаєте, що краще? От є екзистенція, екзистенційні речі, духовна екзистенційна, наприклад, кохання. Чи можемо ми в коханні зачати по інтернету через Зум? Нонсенс, розумієте? За технологіями по-перше, ні, ну, в нас люди так ставлять, що є ж кохання. Розумієте, ну це нонсенс. Розумієте, є стани, є ті речі, і якщо ми візьмемо аспект екзистенціювання живого, живої думки, до якої ми включаємося.

04:17:45 Я б так не опанував. Я скільки не читав, перекладав системами слідіяльність у методології. У мене приїхав в Київ, ну він сам із Одеси в четвертому коліні Юра Луковенського. Він на рік молодший за мене. Ну, і він ходив до мене в інститут, і ми з ним спілкувалися годинами і так далі. А потім я почав організаційну діяльність ігри, в їхніх зібраннях брати участь, ну і так далі. Тобто він мене закрутив цю систему всю, і завдяки цьому спілкуванню, фактично, я просунувся в розумінні глибин і вершин те, що було здобуто за 4 десятиліття цілою командою. Осіб, мабуть, ядром школи було, в Щедровецьку десь осіб 50, на різних етапах, знаєте. А ігротехніки вже 150 десь. Ну, таких професійних. Я туди не пішов, розумієте, ну, в ігротехнічній ці речі, мене якось мало це цікавить.

04:18:49 Не те, що мало. В мене є книжечка навіть з професором Шандруком організаційно діяльність ігри вишій школі. Монографія є 14 років. Можете подивитися, там є багато розумних речей, але я сьогодні переглянув. Ну, воно, розумієте, воно вдосконалюється це все. У мене є ідея, і я починав це - організаційно-вчинкових ігор. Це потужна ідея. Бо вийти на вчинення, продукти, пояс, от, наприклад, ми будемо розвивати. Я тут просто не хочу, бо вам не видно нічого. От, наприклад, як вирощується мислення. Для цього проєктується часопрості. Що таке методологі, методична реальна мисле комунікація і думка-комунікація - робота? Це Це колба, які це вирощується. Назим це оазою. Спеціально створення. Так от оаза тут є параметри, бачите, от є куба, є параметри, які вирощуються, на якому етапі, які модулі.

04:19:55 Я колись навіть технічні такі схеми робив, потім якось мене перебило. Але ці є. Тобто тут як є, тут включено 4 пояси перед ситуацією. І так організується робота кожного методичного семіна. Я думаю, що ми проведемо обов'язково методичний семінар і хто буде, я запрошу, я просто додаю до бали і так далі. Тому можна обійтися. процитую Станіславського. Коли його запитали, чи кожна людина доросла, людина доросла, розумна, звичайна людина може стати режисером. Він каже, так, кожна людина може стати режисером. Але

04:20:48 одній людині треба, щоб стати режисером, навчатися три роки, а іншій 300 років. Про що йде мову? Тому методологом можна стати. Але скільки років може вам треба 300, не вам особисто. Я маю на увазі тому хлопцеві захотів. Тобто, яким шляхом ви йдете? Якщо ви будете йти, ну так само, що і в стосунках, із жінками, ми чоловіки там чи в сімейних стосунках, я не хочу, наприклад, тільки по онлайн своєю дружиною чи телефоном спілкуватися. Я хочу спілкуватися в натурі, в нею, розумієте, її відчувати і так далі. Так і тут. А тут я просто відчуваю живе мислення, живу думку, яка як казав Гайдегер, менше уваги до філософії, більше уваги до думки. Вона заслуговує єдиний поколицей. Ну, а Імра Лакатоша, може, хто не чув, я цитував уже вам. Він казув, що більшість науковців мають таке ж уявлення про науку, як риби, про гідродинаміку.

04:21:56 Ну, але про що говорити? Тобто, у нас, на жаль, якщо ми реально займемо позицію, що наука це сфера культурного виробництва, об'єктивного нового знання, є умови, є етика, є технології, є засоби, є теорія, є методологія, експеримент і так далі. Якщо це ми все займемо, то з'ясується, що є багато недонауки, є багато псевдонауки, Є те, яке до науки загалом не стосується, розумієте? Тому є просто науки ж різного плану, є точні природничі науки. Та математика та фізика - це одне, а наприклад, соціаментаристика чи суспільна наука - це зовсім інше. А є, наприклад, такі науки, як педагогіка - це загалом наука не про суще те, що є, а про належне. Це зовсім інше. Тобто, тут як? Основний принцип педагогіки. Якомога більше поваги до дитини, якомога більше виможливості до неї.

04:23:00 Є вас діти? Двоє. Ну у мене троє дітей і четверо внуків. Так от, і поваги. А далі йдуть геніальні слова. Діалектика виховання появляє в тому, що ми не маємо права вимагати від тієї людини, яку не поважає. Ну, геніально просто. Яку не поважаю? Тобто я вимагаю від себе, тому що я себе поважаю. Я готуюся, я напружуюся і так далі. І вимагаю від тих, хто поруч. Якщо я перестав вимагати, то я вас не поруч. Тобто і навпаки, розумієте, яка ситуація? Тут формула. Макаренко тут своє командою і своїми колоніями. Не дай Боже, як кажуть, знаєте, він тут пішов вперед. Багато є. А в чому суть процесу виховання? У ставленні, коли я вам організую вашу пізнавальну активність, сприймання, осмислення, актуалізацію, я спеціально ставлю питання, щоб актуалізувати вас.

04:24:06 Коли я це роблю, то за цим я висловлюю своє ставлення. Безпосередньо не можна виховувати. Людина, яка знає, що її виховуючи дитину, вона буде все робити проти. Це має бути природне ставлення через системну ставлення і відношень ми й виховуємо. Тобто, за тим, що я кажу, несе виховне значення, навіть для вас, а ваші слова для мене, розумієте? І ми це не уникнемо. І що треба зробити? Це задати дітям коридор. Їх не треба ховати спеціально. Роби як я, роби ясь коридор, і все, і дуже просто. Як казав, в мене покійний сьогодні згадували, це в Каново Борисойовський, ну, семеро дітей. А вони ходять за ним. А він ще трохи там дрінкнув, значить, а вони ходять за ним, щоб по м'ярці і на Одесі

04:24:55 університету. Це було ще 2001 рік. Ходять. І кажуть, а як ви їх виховуєте? Ну, дружина запитує, як ви їх виховуєте? Каже, я їх не виховую? Я їм задав коридор. Вони його виховують, вони його контролюють. Так що? Тут веселі своя методологія, до речі, своя методологія. А і один запізнився з хлопчиків його років там 12-14 на обід. Вони все з'їли. Він прийшов, каже так: ти запізнився, щоб інший раз не запізнився. Але ми щось придумаємо. Пішов на кухню, взяв його пиріжок. Але все з'їли, щоб ти більше дисципліну порядок. Отак виховна - виховний реч.

04:25:44 Скажіть, будь ласка, така річ. Ви сьогодні сказали про Станіславського, що одному треба один період, щоб стати режисером, в іншому потрібен більший період. А яке місце в цьому на вашу думку займає саме талант до чогось до певної науки, наприклад, до точної науки, до гуманітарної науки, чи до тієї самої режисерії? Природна здібність мається на увазі, чи природна здібність все-таки на другому місці, ажуть, терпіння і труд. Тут якщо брати Станіславського він казав, що здається, що один відсотків таланту а 99% праці. Ну, наскільки я пам'ятаю, здається, це Станіславський. Один відсоток таланту 99% праці. Але я хочу сказати таке, що є задатки. У кожного є задатки. Для цього нам дається підлітковий і юнацький вік, щоб ми випробували випробували себе. Випробували. І врешті-решт, кожен конструює із себе сам себе.

04:26:50 От ви я раджу прочитати вам просто для загального розвитку, для збагачення, бо там методологія. Поля Сатра, екзистенціалізм - це гуманізм. Він говорить про нашу відповідальність, про те, як кожен конструє себе сам. Розумієте, тут я вам скажу так, ну, я вже вам казав, що я завдяки тому, що жив в складних умовах, складних сім'ї виживав, фактично, я до 14 років не вчився і не читав загалом. Ну, видно, що все вишній подивився і сказав, що це стане моєю професією. Тепер я журналіст, науковець, методолог, психолог, розумієте, в одній особі багатої постація. І це дається, перше, за те, що в мене були гарні вчителі, і я біля них тримався, і вони мене вишколили. Бо я б так сам не став. Ну я вам кажу чесно, от я вчора з моїм другом, 49 років, я товаришую з ним, в 77-му, мені було 20-му, 30-ті, Юрій Борисович Комузнецьовий.

04:27:56 Ми з ним годину вчора говорили, згадували і з ним поспілкувалися, а ми з ним днями були, ми писали книги, ми перекладали, він мене шліфував до безтями. Розумієте, ну він талант просто. Тому тут все залежить того, з ким ви поведетеся. Якщо я пам'ятаю, 15 років я сидів в одній спецраді з Україною з нас Анатолій Григорович Погрібним. Це вершина, він такий словотворець, він словотворючістю такою займався, і такі тексти в нього, що просто він мені казав, пиши, пиши, поезію, твоє не покликання там. Тому я його послухав нарешті, не пройшло якихось 20 років, і він поетичну тетрологію заліто оформив. Ну, така ситуація. Тут, розумієте, можна сказати. А історія скаже заднім числом, на що ти здати? Поки ми в процесі, ми не можемо нічого сказати.

04:28:58 Але хто там казав, що видушити себе раба? Хтось сказав із відомих письменників. Але раба, до речі, раба, я б сказав, що я б це слово раб замінив працелюб. До речі, якщо взяти римське право, то раб мав, ну, я б сказав, більші права сьогодні, ніж в нас, ми в демократичній країні. Розумієте, там права. Я вже не кажу, що в нього там і наложницю давали, і все. Він мав права, розумієте про що? Тут все відносно. Але свій потенціал себе треба пізнати через що? Через мислення, діяльність, волю, силу духу. Все здається зусиллями. Ні, можна прожити і так, безперечно. Тут Романе, без питань, можна прожити і так. Багато людей проживають в місті.

04:29:58 Але я ще раз процитую те, що я цитував люблю ці слова мама Мардашвілі, найбільша мужність, як не дивна, найбільша мужність - це прагнути розумом осягнути те, що в принципі осягнути неможливо. Тому є мужність, це ж треба мати, ну, російською це звучить, я казав, ще дивиться, окаянство. Ну, таку, знаєте, якось своє шаленство таке мати Всередині себе, щоб зважитися зробити те, чого ти не можеш зробити.

04:30:44 Ну, принаймні, макет хрестомакії, де 381 джерело, 770 сторінок лежить. Його в треба перечитати. Я не знаю, скільки в мене займе часу, бо є нагальні такі справи, там різного плану, початок навчального року, але обов'язково будете тримати, будете мати, тому що ці речі є відвічні, знаєте, методолочні тексти, я наступну лекцію почну із того наступних, які є джерела, чотири джерела методології. І це що вона бере у філософії, що заперечує, що бере, знімає, що бере в науки, наукову методу підходу, що бере в гносеології і епістомології, зокрема, і що бере в соціальній практиці. Зумієте, це чотири джерела загальновизнаних, які от утворюють фактично світметологію.

04:31:45 І я намалюю, чим вона займається, що предмет, яким інструментарієм послуговується саме методологія. І ви це маєте простяркнути, бо з цим ви будете працювати, хочете та не хочете. Так, можна методологію упустити до рівня конкретного тематичного наукового пошуку. Але це не є ще над ним, багато вершин, знаєте? Багато вершин. Так, три хвилини до завершення, будь ласка, хто ще не реалізувався, хто не сказав своє слово, хто хоче відрефлексувати, щоб плюс отримати? Дивіться, в мене є запитання, але. Можливо, ви вже на нього відповідали десь скользь.

04:32:34 Чи може. Питання звучало так. Чи може в майбутньому в деяких випадках штучний тракт виступати в ролі методолога своєрідно, оскільки він вже допомагає при формуванні наукових методів, і того іншого, але ви здається, вже попереднє запитання, відповіли, що важливо типу. Добре, Дмитрія, Я зрозумів ваше питання, дякую. Я звертаюся до вас, так як ви заслуговували, бо вас написано. Я б називав вас ще по батькові, бо в української традиції названо ім'я й по батькові. Знаєте, українська традиція. До речі, англомовна нам не властива. Я тут спокійною Іриною Фаріон погоджуюся. Але вибачте, вас написано Білу з метро, тому я називаю лише Дмитро, тому я думаю, що ви мені вибачите всі в цьому відношенні її. Я толерантно. Так от, давайте мухи одне, котлете інше.

04:33:35 Значить, а настрій кухарки зовсім третє. Так от, я думаю, що сфера впливу штучного інтелекту, конструктивна сфера впливу, буде розширюватися. Певні функції, елементи, складові методологіч мислення, він опанує. Тобто він буде пропонувати набір засобів, інструментів, можливості розв'язання завдань. Що стосується проблем, світоглядних, духовних, тут я думаю, що це ще далека перспектива. Розумієте, все залежить від складності вашої проблеми, на якому рівні яку ви методичну оптику хочете обирати. От це буде залежати від того. Мені просто на 31 число має бути, скільки буде осіб, Наприклад, я маю розстережувати вам десь по 5 сторінок моделей, щоб у вас було це в папці, і потім з ними будемо працювати.

04:34:43 Така ситуація, що у вас було, і ви знали. Тому ж точний інтелект як засіб, як матеріал, який він подає, як подає визначення, як подає історичні факти, як події, так. Але Але щодо методогічного власне мислення як надпредметного, ну поки що не знаю. Він більше предметні речі бере. Є, якщо ми беремо, наприклад, по свідомість про іншу, він плутає, він поки що говорить неправду. Тобто є межа його зусиль, скажімо, межа його можливостей, отак скажемо. Тому це майбутнє. Шановні друзі,

04:35:29 я вагався чи задавати це питання, тому що ви в попередній дискусії, коли я говорив про методологію, ви сказали, що там на першому місці саме бесіда з людиною, ну, коли ми говоримо про якісь такі більш філософські, більш емоційно прив'язані моменти, і тому я не був точно суперений, чи варто було задавати запитання, тому що ви багато говорите і інколи десь скоріше відповідаєте на запитання, яке хочеться задати. Тобто, ви хочете сказати, що трохи багато говорю, добре. Ви дуже насичено говорите. Ні, бо методологія навчає говорити по змісту. Вона навчає говорити в десятку завжди, розумієте, це свідчить, як організоване твоє мислення. Ну, моє в даному разі. Моє в даному разі мислення. Розумієте, кожна людина, як там

04:36:26 заговориш, щоб я тебе побачив і помовчи, щоб я тебе почув. Ні, вибачте, Сократ здається. Заговори, щоб я тебе побачив, і помовчи, щоб я тебе почув. Це Сократ. Добре, дуже дякую вам за відео. Ну що, шановні колеги і друзі? Анатолій, перепрошую, що перебуваю не з тих. Якщо, можливо, маєте хвилинку на відповідь також на питання, точніше одне. Дивіться, ви казали, що, наприклад, використовувати переклад літератури не варто в методології наукового дослідження. Але, наприклад, якщо ця пера, взагалі ніяк не відкрита у вітчизняній методології немає ніяких описів, даних? Давайте так. Або я неправильно висловився, або ви неправильно щось трошки сприйняли.

04:37:29 Скажіть, будь ласка, яка тема, про яку ви тему говорите? Який напрям, яка наука? Це агрономія, я вже з вами говорю ще минулої пари, можливо, пам'ятаєте, оземній льондовгонець. У нас просто літератури по ньому немає, тільки, можливо, французьких наукових досліджень деякі переклади. У нас навіть перекладів, скажімо так, немає. Але якщо, наприклад, використовувати. Ви сказали, переклади просто не використовувати, а напряму Використовувати там? ні, ні. Я казав не використовувати популярну літературу, за винятком окремих підручників, тобто легку літературу, методичну і так далі. Я казав про фундаментальні роботи, неважливо, яка з якою мовою. Ви хочете методологія конкретно тематичного вашого дослідження. А є ще методологія загальнонаукова і загальнофілософська. Розумієте, метода філософська і наукова. Вам достатньо для вашої теми, вашого напрямку, системно діяльність, системно-структурного, тобто, системно-функціонального підходу.

04:38:38 Тобто, вам посткласичний рівень раціональності підходить, відповідно, методична оптика. Тобто, вам це підходить. Ви подивіться, які параметри намальовано. Журнал, зараз кажу нам, яка сторінка, яка це? Зараз. Психологія суспільство, 25 номер один. Якщо можете потримайте, зроблю скріншот. Зараз кажу навіть сторінка, яка вам підходить. От є стаття. Фурман АВ, не зараз. Фурман Ав. Зараз. От вона. Методичної оптипів раціональності. Методичної оптипів раціональності, атрибути, параметри підходу. Психолег суспільства 2025, номер один. І сторінка, яку вам оптику треба. Ви там знайдете. Методична оптика класична.

04:39:39 Сторінка 32. Ось ця оптика. І ви подивіться спочатку, які параметри, як ви можете їх наповнити своїм конкретним змістом. Розумієте? Ось дивіться, наприклад, параметр, об'єкт, який об'єкт ви маєте описати? Тут єдиний недолік, що предмета нема. Але далі є таблиця ціла, яка розводить, як змінюється об'єкт і предмет залежно від типу раціональності. От є таблиця, ось вона ця таблиця. Як ставиться тема, мета, от тут таблиця, тема, мета, об'єкт і предмет. Як змінюється залежно від типів раціональності, Відстежено ж, як має бути, все це. Я ціли семінар проводив по цьому якраз. Ви маєте визначитись, де ви перебуваєте, тобто, де точка віддіку. Бо те, що у вас буде конкретно тематична методи, це 100%. Але точку відліку знайти, де ви маєте стояти?

04:40:42 Ви ж доктори філософії, перший розділ у кожного вас має бути Філософський аналіз вашої проблеми. Не просто науковий, це трошки інший. Зрозуміло. Добре, дякую. Погляньте, поки що оглядовий такий курс. Добре, я всіх вітаю. Працювати і працювати, працювати, Франко, правда, завершив інакше цю цитату. А я скажу так: працювати, працювати, працювати, отримати задоволення від життя, робити справу життя, знайти справу життя, і творити науку і українську благодатну діяти, щоб завдання нас, як науковців і християн в одній особі, це розширювати поле добра і мудрості навколо себе. Так що вперед. Счастливо, до побачив. дякуємо.

04:41:42 Дякуємо. Дякуємо, до побачимо. Васильович, я там зробив опитування в групі, я пізніше як будуть результати, я вам там окремо напишу, але вас виберу 30:30 дата, скільки осіб, щоб я розстеражував вам, щоб просто мединамічну? Гону, а якщо зранку, тому що минулий раз там люди говорили, що було.