← Усі лекції

Система методологій наукового пошуку

Мислесхема і принцип кватерності, чотири джерела сучасної методології

Фурман Анатолій Васильович

четвер, 29 жовтня 2026 р. · 11:23 · 1 год 21 хв

Підсумок

Курс: «Система методологій наукового пошуку». Лектор: Фурман Анатолій Васильович.

Про запис. Запис почався об 11:23 посеред думки лектора, тож початок пари втрачено. Тривав 1:22, приблизно до 12:45. Лектор закінчив раніше, бо мав їхати на ділову зустріч. Решту часу пари з дозволу керівництва переніс на самостійну роботу. Розібрали мислесхему як головний інструмент методолога, принцип кватерності (3 + 1) і чотири джерела, з яких постає сучасна методологія. Наприкінці були питання й рефлексії.

⚠️ Що потрібно від мене

Коли Що зробити
Наприкінці кожної пари Поставити питання або сказати рефлексію й назвати прізвище та ім'я. Лектор називає це «алібі на залік» і ставить за це плюси. Він невдоволений, що за три пари активними були лише 10 людей, а на минулій лише 8: «якщо немає запитань, значить, я кажу якусь простоту».
Залік Автоматичний для тих, хто ходив на заняття й поговорить з лектором 25–30 хвилин у вільному режимі.
Після цієї лекції Лектор скине завдання, що прочитати на тему лекції. Перевірити групу, коли воно з'явиться.
Коли буде вільна субота Лектор хоче продовжити пропущене в суботу. Обіцяв також індивідуальні чи групові консультації для тих, хто пропустив або виступав. Дату не назвав (на минулій лекції йшлося про очну зустріч 31.10).
Для дисертації Навчитися будувати мислесхеми. За словами лектора, від цього залежатиме вся кваліфікаційна робота. Основні параметри дослідження (тема, мета, об'єкт, предмет) — теж приклад кватерності.
Факультативно Щедровицький, «Синтез знань: проблеми і методи» (переклад), журнал «Психологія і суспільство», 2015, № 2, приблизно с. 60–80. Там описано процедуру конфігурування, моделі-конфігуратори й методологічну план-карту дослідження. Лектор радив також логіку (традиційну й нетрадиційну) свого знайомого, академіка й декана філософського факультету Анатолія Євгеновича (у записі прізвище нерозбірливе, найімовірніше Конверський).

📬 Що обіцяв лектор

💡 Головні тези

Методологічна позиція

  1. Системи бувають прості, ускладнені, складні, надскладні й людиновимірні (багатопараметричні, рекурсивні, розвивально-функціональні). Останні мають не лише феномени (проявлене), а й ноумени (непроявлене). Лектор зараз пише статтю про методологічні оптики чотирьох типів наукової раціональності, і четвертий розділ у ній якраз про підходи: наукові, філософські та методологічні, які інтегрують перші два.
  2. Методологія — це завжди метарефлексивна позиція: стати над історією, культурою, соціальним і власним досвідом, над науками. Приклад лектора: здогадатися, що Земля кругла, можна й з горизонту, але переконатися можна лише з висоти 200–300 км. Так само методолог піднімається, щоб побачити, які засоби, форми й методи застосовують у пізнанні і чому.
  3. У соціогуманітарних науках над людиною не експериментують. Експериментують з умовами її життєдіяльності, обставинами, часопростором. Для цього є етичні кодекси соціолога, психолога, психотерапевта, правознавця.

Мислесхема

  1. Мислесхема — основний інструмент науковця, як ніж для кухаря, скальпель для хірурга чи лопата для городника. Поняття потрібні, щоб «просвітлити розум», а мислесхеми — щоб організувати й здійснити діяльність: наукову, освітню, соціальну, навіть розмову з близькою людиною (що сказати, як, з якою аргументацією). Мислесхеми лектор вводить у систему професійного методологування з 2005 року. Він має намалювати їх на дошці, тож лекція була «інтелектуальною репетицією».
  2. Світ полярний, а поняття розвивається за Гегелем: теза → антитеза → синтез. Синтез виникає через зняття, тобто попереднє заперечують, але матеріал зберігають і переводять на якісно вищий рівень. Приклад: «усі українці працьовиті» → «усі українці не дуже працьовиті» → «серед українців, як і в будь-якій нації, є й дуже працьовиті люди, й ні». Важить і точка відліку: порівняно з народами теплих країн чи північним сусідом ми працьовиті, а порівняно з німцями чи японцями програємо в дисциплінованості й організованості.
  3. Перше джерело мислесхеми — трансцендентальна схема Канта. Це місток, або опосередкувальна ланка, між категорією і явищем. Категорійний рівень (світоглядні універсалії: справедливість, вітчизна, любов до Бога) Кант вважав найвищим, і з категоріями так чи інакше напівусвідомлено працює кожен. Чисті поняття, за Кантом, виникають не через абстрагування, а через конструювання: гроші «не знають», що вони капітал, а демос не знає, що це демократія. Схеми — не відбитки предметів, а моделі для утворення можливих предметів досвіду.
  4. Реальність і дійсність різні. Реальність — соціальна, геополітична, економічна, освітня. Дійсність — те, що не проявлене й не осягається відчуттями: ментальне здоров'я нації, психокультура, святість, трансцендентне.
  5. Друге джерело — Юнг, який поєднав європейську наукову раціональність зі східною філософією. Психіка в нього — єдність чотирьох функцій (лектор каже «функціоналів свідомості»): відчуття (сенсорика), мислення (логічні операції), почуття (емоції) та інтуїція (апріорне знання). П'ятий елемент — трансцендентне, тобто дух, поза простором і часом. Юнг додає модель основоположних архетипів із самістю в центрі. Архетип — це схема образів, відпрацьованих людством, неусвідомлені змісти, що опосередковують наше психічне життя.
  6. Принцип кватерності (четверності), формула 3 + 1: три компоненти, а четвертий їх єднає. Сила циклічно-вчинкового підходу в тому, що кватерність збігається з етапами повноцінного вчинку: ситуація → мотивація → дія → післядія. Без ситуації (обставин) і мотивації вчинку не буває. Тому в кримінальних справах так важать мотив і обставини.
  7. Чотири етапи методу (моделювання, системного чи ситуаційного аналізу тощо):
    • ситуаційний: умови, ресурси (людські, природні, фінансові) і засоби, плюс перспективна рефлексія, тобто чи досягнемо успіху;
    • мотиваційний: процедурна схема чи модель миследіяльності, яку особа чи група внутрішньо прийняла як оптимальну послідовність прийомів і операцій. Це інтенційність, тобто спрямованість свідомості на задумане;
    • вчинково-діяльний: система прийомів і операцій, які реально здійснюють на конкретному матеріалі. Метод — це насамперед знання, і він не дорівнює способу: одне знання реалізують у різних способах;
    • післядієвий: підсумкова (ретроспективна) рефлексія успішності й ефективності. Вона знімає всі попередні етапи. Без неї руху вперед немає.
  8. Чим мислесхема відрізняється від звичайної схеми? (питання Андрія). Мислесхема — канонічний, взірцевий варіант схеми, побудований за нормативами: чотири компоненти, певні стрілки й виходи, усе огорнуте сферою. Звичайну схему (як-от схему метро) будують без таких норм. Мислесхема показує, які чотири етапи треба пройти, щоб повноцінно здійснити мислевчинення, тому вона універсальна. Схема за Юнгом, де п'ятим елементом є дух, — це вже квінтетна (п'ятірна) схема.
  9. Приклади кватерності (питання Юлії Мельник): чотири виміри простору-часу (довжина, ширина, висота й час); час — минуле, теперішнє, майбутнє й вічне (з Біблії) як четверте, що інтегрує; чотири сторони світу; чотири стихії (вогонь, вода, повітря й земля, яка інтегрує), а п'ятим є дух за Юнгом. Цілісне (холістичне) знання завжди поєднує чотири. Мислесхеми на всі випадки життя є в журналі лектора («Психологія і суспільство»).

Методологія як новий спосіб мислення

  1. Методологія синтезує філософування, наукове пізнання, історичне дослідження, конструкторсько-інженерні й програмово-проєктні підходи. Її світ охоплює:
    • вчення про логічну організацію форм, методів і способів діяльності;
    • систему раціональних гуманітарних знань про форми, методи, засоби й інструменти миследіяльності;
    • сферу миследіяльності, наповнену інструментами: від мислесхем до формул, методичних і методологічних (парадигмальних) план-карт дослідження та категорійних матриць, найскладніших інструментів;
    • спосіб життя, світобачення й організації власної свідомості.
  2. Науковцю потрібен методологічний інструментарій, як сантехніку, крім рук і голови, потрібен добрий набір інструментів. Головні засоби тут поняттєво-категорійні. Кожен аспірант стає теоретиком, який творить знання на основі знання: переосмислює, доповнює й збагачує здобуте.

Чотири джерела, які методологія «знімає»

Методологія кожне з них водночас заперечує й зберігає (зняття за Гегелем).

  1. Філософія. Філософія — не наука, хоч і має наукову організацію. Вона розмірковує над одвічними проблемами буття (свідомість, діяльність, сенс життя) і, на думку лектора, з одного боку інтегрує науку, а з іншого — езотерику та духовні практики Сходу. Методологія бере з філософії субстанційність мислення і дає світоглядно-інструментальне знання. Центр «функціоналів свідомості» (як у матрьошці) — методологічне мислення, яке інтегрує інші типи мислення. Воно надпредметне, інструментальне й надрефлексивне. Це ознаки постнекласичної раціональності.
  2. Мислення — субстанція, яка «спускається» на людину, а не природна її властивість. Людині властиво сприймати, ідеалізувати, розуміти, означувати й осмислювати. Порозуміння між людьми виникає, коли смисли збігаються. Звичайні інтелектуальні функції (сприймання, запам'ятовування, аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування) ще не мислення в цьому сенсі. Цитата, яку лектор уже наводив: мислення для людини — як танець для коня, з десятків тисяч на це здатні одиниці. Кожен аспірант має опанувати професійне мислення своєї галузі і стати його інструментом.
  3. Концепт глибший за поняття. Економіст має вільно оперувати поняттями й категоріями, знати їхні обсяг, зміст і значення, вибудовувати концептні поля й карти. Концепт — чиста думка, яка стоїть за поняттям, ще не виголошена. Виголошене поняття вже «змертвіле» (за Бердяєвим). Як казав Полані, ми знаємо більше, ніж здатні виголосити.
  4. Наука. Наука завжди працює на об'єктно-предметному рівні (як у статті Стьопіна) і постійно розширює поле. Фізика сьогодні має багато психології, економіка включає поведінку споживачів, гуманістичну психологію, культуру сприйняття реклами. Методологія не приймає цієї спрямованості на об'єкт і предметної обмеженості, бо її об'єкт — діяльність. Але бере з науки метод ідеалізації (у її випадку ідеалізації форм, методів, засобів та інструментів діяльності) і епістемологічну організацію знання. Методологічне знання треба чітко відмежовувати від науково-предметного, яке дає онтологічну картину світу кожної науки (фізичну, хімічну, правознавчу, соціоекономічну).
  5. Теорія пізнання й епістемологія. Гносеологія (теорія пізнання) — вчення про те, як організовано пізнання і як здобувають істину. Епістемологія — вчення про знання: як воно виникає, розвивається й у яких формах організоване (факт, теорія, гіпотеза, наукова проблема). Методологія переорієнтовує зусилля з пізнання на проєктування, планування, програмування і прожектування (прожекти — те, що ніколи не здійснюється). Знання різних предметів про один складний об'єкт вона синтезує через моделі-конфігуратори, тобто процедуру конфігурування.
  6. Практика. Вихідна теза діяльнісної онтології: усе є діяльність, людина живе у світі діяльності. В онтологічному сенсі практика й діяльність збігаються. Життя — практика ковітального (спільножиттєвого) існування, де людина конструює світ довкола себе і цим себе розвиває.
  7. Критерій методології — не істинність, а реалізованість. Методологію цікавить, наскільки:
    • продукт (монографія, стаття) відповідає задуму, проєкту, програмі чи сценарію, і чому вийшло гірше або, буває, краще;
    • діяльність відповідає приписові, нормі, еталону, канону;
    • мислення відповідає тому, що спершу було помислено в ідеальному плані свідомості;
    • рефлексія охоплює повноту змісту здійсненої діяльності.
  8. Підсумкове визначення. Методологія — фундаментальна наукова дисципліна й нова сфера раціогуманітарного знання. Вона остаточно відокремилась від філософії в другій половині XX століття, особливо на рубежі XX–XXI століть. Методологія містить багатопланову систему знань про принципи, підходи, методи, способи, засоби й інструменти пізнання, конструювання і перетворення світу та людини, а також про технології компетентної миследіяльності, мислекомунікації й рефлексивного методологування.
    • Об'єкт — людська свідомість. За Кантом, її сутність непізнавана, тому вона може бути лише квазіоб'єктом, але її треба помислити. Точніше, досліджують свідому здатність людини, зокрема науковця, логічно правильно формулювати дослідницькі завдання й проблеми та знаходити оптимальні шляхи їх розв'язання. Кант: у речах ми можемо пізнати лише те, що самі в них вклали.
    • Предмет — осереддя цієї здатності: зародження, розвиток і домінування методологічного мислення. Воно інтегрує переваги інших типів мислення і стає ресурсом для розв'язання надсистемних проблем (суспільних, екологічних, політичних, економічних, наукових, інженерних).
    • Мета для кожного — стан, коли, за Мамардашвілі, виникає «загострене почуття свідомості», а її смислові й схемо-образні горизонти розширюються. Свідомість — це інобуття людини стосовно навколишнього світу.

Питання й рефлексії

  1. Чи синтез за Гегелем те саме, що умовивід? Ні. Синтез включає аналіз тези й антитези, а умовивід — загальнологічний термін класичної логіки: виведення нового твердження з попередніх. Є ще сучасне розуміння синтезу як синтезу різнопредметних знань через процедуру конфігурування (Щедровицький). Поняття з логіки, філософії й методології треба розводити за обсягом і значенням.
  2. Якщо люди не мислять, а лише пізнають, то як же мислителі й східна філософія? (питання Владислава). Звичайна людина користується інтелектуальними функціями, і в побуті їй цього досить. Вона «помислює» і «змислює». Лише одиниці (кажуть, 1–2 %) через науку, філософські практики, богослужіння чи одкровення стають інструментом мислення, «інструментом у Божих руках». Їх називають самоактуалізованими людьми, або трансценденторами. Там діють уже не лише критерії істинності, а й правдивості та святості. Приклади лектора: Любомир Гузар, Григорій Сковорода. Лектор згадав з'їзд 1989 року, коли сказав як психолог, що людина мислить, а Щедровицький крикнув йому через увесь зал: «Ні, це субстанція, яка спускається, і треба бути готовим до того». Ще приклад: Менделєєву таблиця приснилась після трьох діб безперервної роботи.
  3. Як наблизитись до мислення цих 2 % людей? (питання Олександра Демчука). У гуманістичній психології трансценденторів оцінюють приблизно в 0,5 %, тобто одна людина з двохсот потенційно. Езотеричне «5 % світлих, 25 % сірих, 70 % темних» лектор назвав ненауковим. Щоб потенціал розкрився, потрібні:
    • родовід: знати, хто твої предки і що вони внесли в культуру;
    • учителі: вибирати найпотужніших. Аспірант сам обирає керівника, і лектор сам обирав своїх. Почувши про талановитого філософа в Києві, він їхав до нього й годинами розмовляв. Самих текстів недостатньо, треба знати живих людей;
    • друзі й довкілля, а також уміння мовчати й розмірковувати;
    • постійна робота над собою. Справжня наука — це спосіб організації життя, і копати город чи носити вікна легше, ніж займатися серйозною наукою. Сам лектор до 15 років майже не вчився, а тепер має 530 праць і 37 років у методології (з 1989-го).
  4. Чи можна використовувати методологію для владних рішень? (питання Дмитра Думи; він сьогодні після операції й говорив мало). Дмитро зараз читає «48 законів влади» Роберта Гріна. Лектор каже, що успішний керівник, політик чи управлінець — насамперед методолог. Хто знає один-два способи розв'язати проблему, той ризикує помилитися. Методолог тримає «віяло» з 5–10 варіантів, продумує їх і обирає оптимальний для обставин, ресурсів і можливих втрат. Приклад Щедровицького: з аркушем паперу на лекції можна зробити купу речей (викинути, покласти на стіл, у кишеню, попросити винести).

Транскрипція

Автоматичне розпізнавання мовлення, можливі помилки.

00:00:03 Ріком цього підходу є те, що є вся системою, особливо там, де є людина. І ми тоді не кажемо, яка це система, якої вона складно з тим, ця система. Вона проста, ускладнена, складна, надскладна, людиновимирна, тобто багатовимирна, багатопараметрична, наприклад, рекурсивна, розвивально-функціональна, тобто непересічно складна, яка має не лише феноменали, але й ноуменали, Тобто не ще речі, проявлені, але й не проявлені речі. Тому підхід, коли ми говоримо за підхід, коли він працює, підхід є, я от пишу це однією з статей, розписую, де йде мова про метологічні оптики типів наукової раціональності, їх чотири, де є моделі, де описаний кожен параметр, і там четвертий пік розділ він якраз пишеться, коли ми говоримо про підхід.

00:01:08 От я розвожу підходи з одного боку, наукові, з іншого боку, філософські, і інтеграція їх, методологічні підходи. Бо методологія - це завжди нати, це завжди метарефлексивна позиція. Метарефлексивно. Встати в позицію методолога - це значить стати над історією, культурою, над соціальним досвідом, над власним ментальним і іншим досвідом, культури, персональним досвідом, над науками, тобто зайняти метарефлексивну позицію. Я навожу такий примітивний приклад, але він дає змогу. Що означає переконатися всьому, що земля кругла? Ми бачимо, тому що вихід, коли ми бачимо, що горизонт має якесь завершення, і за горизонтом ми не бачимо. Тобто іпотетично відразу можна припустити, що Земля кругла, але ми це можемо переконатися лише тоді, коли вийдемо в космічний простір, ну, кілометрів, принаймні 150, краще 200, бо ці супутники - 200, це 200-300 кілометрів, там якраз мережа супутників різного роду.

00:02:28 Якраз оцей простір, якесь далеко, побачити, що земля це є куля. Земля це я куля. Такі саме в методології. Для того, щоб ми зайняли рефлексивну позицію, побачили, які засоби, інструменти, які форми, методи використовуються і чому вони використовуються для пізнання. Тому що те, що можна приймати в природничих науках, технічних, це ми не можемо застосовуватися соціогунітарних. Загалом над людиною ми не можемо експериментувати ні психології, ні в соціології, ні в похідних сферах, ні в політології як не парадоксально. Ми не можемо експериментувати ні в юриспруденції. Експериментування проводиться над умовами її життєдіяльності, над обставинами, над часопростором і їхніми, показниками, чи

00:03:24 об'єктно предметним Узмістовленням цього часу простору, а не так, що ми взяли людину і експериментуємо і так далі. Тобто є не просто важелі соціогуманітарні гуманітарні, які не дозволяють, або норми. Відповідно, є етичні кодекси: і соціолога, і психолога, і психотерапевта, і етичний кодекс правознавця, і так далі. Це обов'язково. Тепер, чому я прагну зараз, я мушу перейти, щоб ви мене бачили, тому що люди підключаються донині. І так, от є мислисхема. Бачите, є мислесхема. Що таке мислисхема? Мислесхема - це основний інструмент. Це як ніж на кухні. Без ножа ми нічого не приготуємо. Як ніж, веделка, як самий такий інструмент первинний, ну як скальпль для хірурга.

00:04:26 Змієте, це основний інструмент, як лопата для. Для сільського господарства, Будь-якого будь-кого, хто має дачу, хто має город і так далі. Без цього неможливо. Так само для науковця, мислисхема - це основне. Поняття потрібне для того, щоб просвітлити розум. А мислисхеми, загалом, мисленєві схеми, ми користуємося, щоб організувати і здійснювати певну діяльність. Науководосвідну, освітню, соціальну, соціально культурну, побутову і так далі. Мисле комунікаційну, все це схеми. Навіть коли ви йдете спілкуватися із своєю дружиною, чи дівчиною, чи нареченою, ви опрацьовуєте схеми, що я скажу, як я скажу, яка буде логіка, аргументація і так далі.

00:05:26 Це як би святе. Тут є два джерела організації, чому я ввожу із 2005 року і вся система професійного методологування, от вона, ця книжечка, система професійного методолування готується? На мислесхема. З одного боку, це вканта. Вканта буквально написано. Тобто, мислисхема, як вона будується, це я маю будувати на дошці. Я це повторюю при вами. Ми це якби, Впрацюємо на рівні Такому, як вам сказати, на рівні репетиції. От як в театрі є репетиція, а в нас буде інтелектуальна репетиція цього діла. Бо ми всі знаємо, що світ організований дуально, тобто гаряче, холодне, світло, темряве, значить, добро, зло і так далі.

00:06:28 Все. Людина добра і людина недобра, скажімо, так м'яко. Тобто є завжди полярності, є полярність. Є матеріальне ідеальність, завжди є дуальність або полярність, є плюс і мінус в фізиці. Ну і так далі. Тобто завжди полюси і мінусові. Тобто, але це всеумовність. Це все зрозуміло те, що ми описуємо, але вони відображають якусь реальність, яка стоїть за цими умовнами. Але світ поляр. Іман Георг Гегель не говорить про те, що будь-яке поняття, а його поняття як філософська категорія, має фундаментальне значення. Тобто воно має розвиток, воно живе, воно розвивається самодостатньо.

00:07:26 Поняття має три етапи розвитку. Це теза, наприклад, всі українці працюють. Антитеза: всі українці не дуже працюють. І третя теза, так, серед українців, як серед будь-якої інтересу І третя, тобто теза, антитеза і третя синтез. Синтез. Синтез, який створюється на основі такої методичної процедури, як зняття. Тобто заперечення попередніх, але збереження матеріалу і розвиток на інший, і його переорієнтація, і розвиток з допомогою цього матеріалу на якісно і вищому рівні. Так от синтез, так, українці, як будь-яка нація, є серед українців, і люди вельми працьові, і люди, які не дуже звільні працювати і виснажуватися в своїй побутовій творчій чи професійній діяльності.

00:08:38 Зрозуміло, це синтез, це гегель. І зв'язку з тим, можу сказати, що тут ще треба інше питання, якщо ми візьмемо контекст. Соціокультурний, нашого глобалізованого людства, то зрозуміло, що з ким порівнювати. Якщо треба порівняти українців із, наприклад, афроамериацькими народами, націями, які живуть на полюсі, де вічне тепло, і так далі, їм не треба ні шкур, ні одягу такого тепло і так далі. Вони все життя проживають в одному, то ми, звичайно, вельми працювати нацією. Що порівнювати напрям навіть нас з сусідами там, особливо з північними, то ми також працюємо нація. Бо фактично ми й поставили північного сусіда і так далі, бо Сібірус свою. Але якщо брати, наприклад, із німецькою нацією, то ми вже дещо програємо в дисциплінованості, в організованості.

00:09:39 Якщо брати, наприклад, японську націю, то ми тут трошки програємо ще більше і так далі. Тобто, тут ще треба брати, звичайно, який точка відділі, з якої ми йдемо, і це все враховуємо. І так, звідти виникає принцип патерності. Петерність ща буквально четвірність. З одного боку, це в Кант. Вкант це називає трансцендентальна схема. Ви знаєте, що таке транцентрентальна схема. За камп, це уявлення опосередкування або місток, чи зв'язуюча ланка між категорією і явищем. А категорійний рівень аналізу за Кантом і загалом філософії, це рівень світоглядних універсальів, він вважається найвищий і найпотужніший. Найвищий і напотужніші. Йому фактично канта - це вершина, і так донині бажається, що робота з категоріями культури або світоволюдими універсаліми 1 % це найскладніша робота і найвища.

00:10:42 І цією роботою хочемо, не хочемо, ми напівусвідомо, більшість людей напівосвідомо займаються, тому що вони визначають, що таке соціальна справедливість, що таке вітчизна, що таке любов до Бога і так далі. Це все категорійні поняття, на яких людина працює, бо вони водночас і світогляд не універсальні. Тут якби зрозуміла ситуація. Між категорією Явгода, ця схема трансцендентальна, у нашому випадку, це мислисхема. Мислеске оприявнюють їх призначення. Оприявнення неочевидного, тобто номенальних змістів. Трансцендентного такого, яке перебуває поза природою, поза явним світом, тих, що проявлених у нас у відчуттях, той, що не проявлений. Так от наші чисті поняття виникають не через абстракцію пише кандидату, а через конструювання.

00:11:46 І так чисті поняття конструюються. Я б сказав так, Радуються для того, щоб поименувати. Ну, як там сказати? Ну, кошти, які створені штучно, валюта, вона не знає, що це вона капітал. Небо не знаєш, що воно небо. Демократія, тобто демос, народ, влада народу грецької, не знає, що це називається демократією і так далі. Навіть людина - це умовна наслад. Ми можемо продовжити. Тобто матриця конструювання мовломовленєвого світу, вона сьогодні чомусь багатьма людьми ототожнюється як реальність ні як реальність на що проясність, і як дійсність. Бо ми можемо сказати так, що є реальність, наприклад, соціальна, наприклад, геополітична, наприклад, економічна, наприклад, освітня. Це реальність реальності.

00:12:46 А є, наприклад, дійсність, дійсність ментального здоров'я нації, дійсність психокультури української нації, дійсність трансцендентного, дійсність божествена, святість як дійсність, те, що не проявлено, те, що не пізнавано. Орнами відчуття і те, що не сприймається, тобто, що не підлягає емпіричному осягненню, це є дійсність. Це чітко розводиться і філософія, і відповідно в методологію. Так от відтак, схеми, транседальні схеми, він говорить про схеми понять, це не образи і не відбитки предметів, а уявлення або моделі для утворення можливих предметів досвіду. І так, ці схеми потрібно, щоб ми утворили предмети досвід, щоб ми їх просто реалізували. Тому схеми понять, схеми діяльності нашої, це те, чим ми керуємося.

00:13:52 І це є той місток, з якого ми приходимо. Тепер цумуч, як малюється ця модель. І так, формула, А, і дуе джерело, я прошу: Дуже джерело, яке я описую у своїй ідеї місці професійного методування. Це звичайно Карл Густам Юнг, який поєднав традиційно європейську раціональність наукову і відповідно вимірі Традиційної ітеретизування науці і філософії європейській, науковій раціональній традиції, і філософські досягнення східної або східної філософської думи, досягне східної філософської думки. Так от він говорить пропонує модель людської психіки як єдність її засадничих пункцій, я б сказав точніше функціоналів свідомостей.

00:14:55 І так, відчуття функціоналу є сенсорика, тобто все, що ми сприймаємо. Друге, це мислення. Тобто логічні операції, тобто елемент, етика, емоцій. Світєва емоція. Я вимкнув це. Я перепрошую, бо дзвонять, що когось я не під'єднав. Тому я зупинився. Мене це збиває трохи. І так, почуття емоцій, тобто функція емоційно почуттєва, мислент, або інтелектуальних функцій, інтуїція, априорне знання, інтуїтивна функція.

00:15:56 Тобто в цьому відношенні інтуїтивна функція. І він в реалізація то модель основоположних архетипів. Основоположних архетипів, ну, архетип - це буквально схема образів, які відпрацьовані людством, як певні неусвідомлені змісти, що внутрішньо опосередковують спричинить нашу життєдіяльність або функціональна нашої психічного життя. Перша тварина, те від'ємний, до речі, кінь, его, тобто я, і особистість, а всередині самість. Звичайно, крім інтуїції, де є в нього ще трансценденція, тобто дух. Трансденція в Юнга - це дух або трансценденція, тобто вихід на позаприродний світ, де владарює дух.

00:17:02 Так от Тобто, принцип кватерності його згадує юнг, і в нього він просто набуває іншої форми. Значить, в нашому випадку - це чотири. От, 1, як пишеться, 2, 3, і сходиться на 4. Чому? Формула 3, тому що четвертий компонент єднає. В чому сила циклічного оцінкового підходу? Як методологічного саме підходу, не просто наукового, не просто філософського, а як методологічного підходу? Тому що будь-яка ця кватерність підпадає із етапами розгортання повноцінного вчинку. Повноцінний вчинок - це насамперед ситуаційний етап, тобто ситуація вчинку. Вчинок не спричинений просто так. Для цього потрібна ситуація. Ну, якщо примітивно говорити, значить гвалтівник, для нього потрібна ситуація, потрібні обставини, умови, щоб виявилися

00:18:10 якісь ізольовані обставина, що був об'єкт насильства чи об'єкт насильства, і так далі, так далі. Щоб коли складається ці низка умов, як наповнення певних сил, енергії, дій, вчинків і інших учасників, суб'єктів, і природного докілля, якщо складається ці умови, то звичайно, він реалізує. Тому, чому так важливо в кримінальній справі, звичайно, мотивація, яка була за будь-яким чином, тобто негідним вчинком, будь-якого. Потрібна мотивація. І ситуаційний етап. Якщо ми беремо повно поетапне форму змістовлення методу, це будь-якого чи методу моделювання, методу

00:19:03 системного аналізу, чи ситуаційного аналізу, і так далі. Ситуаційний етап - це умови, ресурси і засоби, бачите, не лише умови, умови, ресурси і засоби, що будуть задіяні під час реалізування методу та перспективна рефлексія їх повновагомого використання. Тобто ми рефлексуємо наперед, тобто перспективна рефлексія, як ми чи досягнемо ми успіху чи ні. Але бачите, умови, ресурси і засоби, ну, і людські ресурси, і природні, і фінансові, чи економічні ширше, і так далі. Мотиваційний етап. Мотивація - це другий момент вчинку. Без мотивації, без інтенції спрямування свідомості і мислення на те, що ми хочемо здійснити, не буває вчинку повних цінних. Якщо ми говоримо про метод, то це мотиваційний етап, внутрішньоприйнята особою чи групою до зреалізування, процедурна схема чи модель діяльності, ну, точніше, миследіяльності, вчинення як оптимальна послідовність прийомів і операцій.

00:20:18 Тобто людина налаштована скоїти вчинити, мислидіяльно реалізувати готові Готова внутрішність. І от коли після цієї внутрішньої усвідомлення й готовності, тобто, це називається у філософії і психології інтенційність, тобто спрямованість свідомості, все Всього інтелектуального потенціалу, який є в людині, на тому, що ми хочемо здійснити. І зрозуміло, що це може бути різне, особливо, якщо це сфери, наприклад, інтелегібільні сфери, тобто, які вимагають високої культури, високого інтелекту, ґрунтовного знання. От чому я люблю міждисциплінарний дискус, де є священники, де є філософи, де є соціологи, де є математики, фізики і інші

00:21:18 фахівці, тому що там можна Вийти на За межі цього простору, піднятися в методичні позиції, і завжди підключитися до дискусії в ніше певну струю. Певну струю. Мається на увазі інтелектуальну або парадигмальну, і таке інше. Тобто, щоб зорганізувати переосмислення всьдобутого на якісно іншому рівні. І так, основний етап - це етап вчинення, він називається вчинково-діяльний етап. Якщо ми говоримо про метод, то це система прийомів та операцій, котрі реально здійснюються на матеріалі предметно-злістового наповнення конкретного методу, як способу чи шляху діяння за певних обставин. Тобто, от другий етап, це коли ми реалізуємо, власне, ті знання, бо метод, це я казав, насамперед, це знання, і він не дорівнює способу методології, бо метод реалізується тему знань в різних способах практикування цього методу.

00:22:30 І етап, після дієвого етап це підсумкова рефлексія успішності та ефективності з реалізування методу як способу шляху виконаної миследіяльності за певних умов на окремому матеріалі та з використанням конкретних ресурсів і засобів. Тобто, місцедіяльний етап, він знімає і підсумовує на іншому рівні всі попередні етапи, тому що ми маємо ретроспективною рефлексією поглянути, як ми це все виконуємо, без ретроспективної, підсумкової, енної рефлексії, ми не будемо рухатися вперед. Це що стосується методу. Тепер, що стосується чотирьох джерел постання сучасної методології, ми тут говоримо про метод і говоримо, тобто про джерела постання месиками.

00:23:32 Куди йдуть стрілочки, все це треба малювати. І, звичайно, вся ваша робота дизертаційна, точніше, кваліфікаційна робота буде залежати від того. Чи зумієте ви побудувати ціми слизькими в своєму доспіченні? І так, друге, методологія, як новий інтегральний спосіб мислення, сьогодні синтезує філософування, наукове пізнання, історичне дослідження, конструкторсько-інженер і програмово-проєктні підходи. Різнопредметні знання та нововідрефлексовані епистомологічні конфігурації, тобто набори знань. Спрямовані на осягнення глобального універсуму людської діяльності, у наборі її все можливих форм, методів, засобів організованості, механізмів, процедур, що істотно збагачує нормативний, зокрема, знаково символічний простір культури і загальнолюдської, і наукової, і

00:24:42 ментальної нашої української культури. Ну, ви знаєте, що сутність культури - це система зим-символів і знації. Культура це завжди ускладнення. Ніхто не бачив культуру, є звичайно базові культурні речі, наприклад, володіння рідною мовою, а є похідні речі, тобто культура поведінки, культура діяльності. Я б не сказав, що похідні є базовий, але також важливі, але і складні форми, покультурення людини. Відтак конструюється і довершується один у своєму роді - оригінальний і неповторний світ методології, що охоплює сторони материки цієї буттєвості. Втак, світ методології в нашому випадку він охоплює кілька важливих речей. Кілька важливих речей, ну насамперед, це і вчення про логічну організацію форми, методи, способів здійснення діяльності будь-якої методології.

00:25:49 Друга, це система раціонального гуманітарних знань, про форми, методи, засоби та інструменти, здійснення миследіяльності мислевчинення на будь-який предмет. Це сфера миследіяльності і мислевчинення як така, яка наповнена засобами та інструментами здійснення і навкодосвітної, і будь-якої іншої діяльності, яка є складною, починаючи від мислисьх і до формул, методичних моделей, методичних план карт дослідження, методологічних парадигмальних карт дослідження, до категорійних матриць як найскладніших інструментів методологування, які висвітлюють майбутнє єдності світу методології і сфери професійного методолування. Ну і четверте, звичайно, що методологія - це є спосіб життя, це спосіб світобачення і спосіб організації власної свідомості, власної свідомості.

00:26:57 Якщо людина озброєна методологічно, тобто інструментарієм, я вже наводив приклад, що, наприклад, коли сильний та сантехнік, якщо у нього будуть одні руки, це дуже добре і голова, але йому потрібний принаймні набір інструментів, бажано, наприклад, німецький чилий чимоданчик, щоб він був озброєний. Так само в науці вам потрібні методолочні форми, методи, засоби та ін Та інструменти, повноцінного озброєння вашої науково-дослідницької діяльності для того, щоб ви могли. І тут основними методами і засобами є, звичайно, поняттєво категорійні засоби. Як би ви не хотіли, але ви стаєте кожен стає в позиції теоретика, не спосіб практикування також водночас. Але теоретика, які творить знання на основі знання. Це завжди перефільтрація, це завжди збагачення, це завжди доповнення, це завжди переосмислення.

00:28:02 Того, що здобуто. І так, тепер основні речі, що йдуть. І найважливіше тут те, що такого ґатунку методології утверджується як метапроект розширення життєпотоку, функціоналів свідомости. Я вожу поняття функціонали свідомості. Тобто, ми суттінсного свідоместь не можемо пізнати. Бо це, як казав Кант, що Бога, свідомість безсмертя, навіть світ ми пізнати не можемо, ми тільки можемо сприймати його окремий фрагмент.

00:28:48 Свободу, віру, любов і так далі. Ми пізнати не можемо. Але ми можемо і зобов'язані їх помислити, помислити і прийняти це, принаймні, прийняти, або на віру, або на вірую інтелектуально, водночас, і так далі, тобто аргументуючи, прийняти. Тому функціонали свідомості у її центральній ланці. Ми нагадуємо це Мокрійку. Матрійка, центральна ланка або осереддя. Це методолічне мислення, яке у свої У своїм фактуванням, тобто методичне мислення, це мислення, яке інтегрує, яке вибудовується на основі інших мислень. Воно є надпредметне, інструментальне, надрефлексивне і так далі. Це ознаки, до речі, це ознаки постекласичної раціональності, поліператогмальність, надрефлесивність, надпредметність і так далі.

00:29:58 Тобто, це методичне мислення. Яке у своє Актуаленням своїму актуаленням знімає, тобто термін Гегеля, себто характеризує той момент у розвитку перетворені, коли існуючі форми чи принципи заперечуються і водночас зберігаються як складно. До речі, філософія - це не наука. Кожен філософ скаже, що філософія - не наука, хоча вона має певну наукову організацію. Тут парадокс. Філософію, заперечуючи філософську роботу. І одночасно зберігаючи філософським у своєму суттісному виборі субстанційності, метологічний тип мислення і даючи світоглядно інструментальне знання.

00:31:07 Філософська робота - це розмірковування постійно рефлективно здійснене розмірковання над основоположними проблемами людського буття, наприклад, що таке свідомість, що таке буття, що таке співвідношення буття свідомості, що таке діяльність, що таке життя діяльність, що таке мислення і так далі? Тобто є, в чому сенс життя, в чому це життя, в чому смисл буття? Всі ці проблеми це є суто філософські. Є одвічні проблеми людського буття, над якими філософська думка, філософська організований розум, і філософія це завжди з одного боку, все-таки, чому вона не є наукою в чіткому розумінні слова, переважно. Я не кажу, що є гілка філософії як науки, коли владарює логіка. Все-таки філософія в цьому випадку, вона висвідчує унікальні якісь речі.

00:32:12 Бо я б сказав, що філософія це натир з одного боку або наукою інтегрує, з іншого боку, езотерику. Ну, зокрема, наприклад, духовні філософії і духовні практики східного мудродіяння. От якщо говорити про це. Тобто, з одного боку, вона заперечує філософську роботу як таку, одночасно зберігає в своїй судні слово виводи субстанційність. Що це означає? Це означає, що мислити, що мислення - це є субстанція, яка спускається на людину, яка людина притягує, притягує через свою звитяжну інтелектуальну внутрішню працю, через вишкіл, в який не властиві людині. Тому що мислити людині не властиву Людей властиво осягати, сприймати, ідеалізувати, розуміти, означувати, осмислювати. А розуміння виникає - це робота зі значеннями, смислами: означення і осмислення.

00:33:18 Тобто, ми змислюємо те, що ми побачили, те, що ми відчули, те, що ми пережили, і порозуміння між людьми виникає тому, що є суголосся змислів того, що співпадає. То ми маємо одне бачення на те, що Україна виграє в цій більш поцілення Попри все, вибирає в цій війні, в правожерній складній війні. Ми в цьому аргументуємо кожен, що в нас є такі, такі переваги. А насамперед, сила психокультурного, ментального духу, українського духу нації, яка джерела із тисячолітньої історії. І так далі. Тобто є порозуміння. І цим ми користуємося. Порозуміння нам потрібне поіменування, означення, осмислення - це базові процедури, які ми з вами здійснюємо. А от мислення, так, є і мисленєві функції: сприймання, запам'ятовування, аналізування, порівняння, класифікування, узагальнення, абстрагування - це все інтелектуальні функції, процедури або процеси, до яких ми обдаємося.

00:34:36 Але мислення в тому розумінні, якому маються на увазі мислення божества, ну, наприклад, Ісуса Христа, як історичний персоналі, як сина Божого і так далі. Де віра і мислення співпадають, де сила думки настільки потужна, так от оце мислення, це, як казав, я вже повторив, вам наводив перші лекції - це цитата одного східно скандинавського одного філософа, який казав, що мислення для людини - це як танок коней. Танцювати коні з набору десятки тисяч кінь можуть одиниці і то ті, які мають обдарування, працюють циркові і так далі, це не властиво. Так само людині. Тому це треба розуміти. Субстанційність - окрема субстанція, яка спускається мислення. Якщо людина опанувала, от ви, кожен із вас, маєте опанувати професійним мисленням і стати інструментом того мислення.

00:35:44 Якщо ви економіст, у вас має бути розвиненим професійним мир. Ви маєте вільно оперувати поняттями, категоріями, ви маєте чітко усвідомити їх обсяг, значення, зміст, співвідношення з інших категорій, вибудувати концепти як основні формо-інструменти якраз свідомісні, мисленєві, концепні матриці, концепні карти, тобто концептні поля, концепне поле. На основі цих концептів, тобто чистої думки, які стоять за поняттям. Бо концепт - це чиста ідеальна думка, яка стоїть за поняттям. Бо поняття це вже виголошено, це вже змерділи, як пише Бердягер. І на основі цього утворюється власне поняття, яке ми оперуємо. Тобто глибинний зміст поняття - це завжди концепний рівень, чиста думка, яка стоїть за поняття, без її форму вияву виголошення.

00:36:45 Тому, повторюючи, згадуючи ще раз Майкла Понлані, ми знаємо завжди набагато більше, ніж здатні виголосити. Коли я виголошую, то я думаю не про те, що сказати. Бо я цим живу, це дуже просто. Я думаю, як це подати, як це сформулювати так, щоб воно було дохідливо і зрозуміло. От якщо говорити про цей аспект. І так, друге, що знімає методологія сучасна, це наука. Науку як сферу рації гуманітарного раціонального пізнання і конструювання дійсності, не приймаючи спрямованості на об'єкт і на її

00:37:31 предметні обмеженості, бо наука - це завжди об'єктно-предметний рівень. Ви опрацювали статтю Стюпіна - і об'єктність і предметність - це основні атрибутивні ознаки науки. Без об'єкта і предмета дослідження немає. Нема фактично науково, досвідченої науки, як такої. Так от, наука прагне до розширення об'єктно-предметного поля своє. І кожна наука рухається цим шляхом. Навіть якщо фізика, то вона вже сьогодні фізика - це багато там психології. Якщо брати економіка, то це не лише значить, там бігальний підхід, і поведінкова поведінка споживачів чи носіїв економічної діяльності чи економічних стосунків. Але це його гуманістична психологія, це і культура сприйняття, культура мисне комунікації з рекламним бізнесом і з іншими іншими речами.

00:38:36 Тобто будь-яка наука розширює. Так от, методологія виходить, заперечує, не приймає спрямованість на об'єкт і предметні обмеженості, тому що її об'єктом є діяльність, тобто людина живе в світі діяльності і є повноцінна діяльність. Тому так важливо знати зовнішній контур або пояс діяльності з п'яти компонентів, і внутрішніх, що таке повноцінна діяльність? Що таке повноцінна діяльність? А що вона бере тут? Хоча її зосереджується на охопленні універсальної сфери діяльності, життя діяльності, в інтеграції її із мисленням і зберігаючись як метод

00:39:24 її наукової ідеалізації, так і спосіб знаннявого проявнення світу. Що бере в науці? Бере сам науковий метод ідеалізації дійсності. А ідеалізацічого? Пор, методів, засобів та інструментів здійснення діяльності на будь-який предмет. От що вона бере. І друге, це мислезнанєве. Тобто, методологія також вибудовує систему теоретичних знань, як і наука, мислезна, або епістемологічну організацію, і ми можемо говорити про методологічне знання, І черговий розвиток методології - це звичайно чітке відмежування методологічного знання від теоретичного знання, від науковопроєктного, від будь-якого іншого науково предметного знання. Тому що науково-предметне знання дає підсумку науково-предметній онтології, фізики.

00:40:31 Є фізична картина світу, є хімічна картина світу, є біологічна картина світу, є правознавча картина світу, є еко-економічна, соціо-економічна картина світу, і так далі. Кожна наука вибудовує свою на основі цих знань, відповідних науково-предметних знань, вибудовує свою онтологічну предметну картину світу. Третє, що заперечує, теорію пізнання та епістемології. Я вже розводив вам, чим розрізняється теорія пізнання або гносеології від епистемології. Епістемологія юча вчення про пізнання, як організовується, якими засобами, формами і так далі, як здобувається істина в процесі. А епістемологія - це вчення про знання, як воно виникає, формується, розвивається, ущільні В яких формах організованості воно постає.

00:41:31 Наприклад, науковий пак, теорія, гіпотеза, наукова проблема. Наукова проблема - це також є організованість знання. І не так, і перегоінтує інтелектуально-рефлексивні зусилля, не на раціональне пізнання та його продукти, а які саме продукти, науковопредметні знання, відповідні їм онтологічні картин освіти, а на проєктування, планування, програмування і прожектування. Тобто є проєктування, а є прожекти. Прожекти - це ті, які ніколи не здійснюються. Тобто, фактично, це є якийсь вихід на метафізичний рівень, на рівень прожектування.

00:42:21 Водночас вимагає синтезу знань з допомогою побудови моделей і конфігураторів, себто шляхом здійснення логіко-методичної процедури конфігурування різнопредметних знань і уявлення про один і той же складний об'єкт, та має на мені вироблення рефлексивних знань у надрефлексивної позиції чи виході, та формує на завдання систематизації метологічного знання. І так. Тобто воно виходить за обмежені рамки науково-предметного розгляду світу. І пізнання методологія - це не лише пізнання, наприклад, методологі психологічного пізнання, не лише методогія економічного дослідження, не лише методологія правознавчого дослідження, чи не лише методологія там

00:43:13 технічного пізнання чи дослідження чи впровадження, а це насамперед проєктування, планування, нормування і так далі. І в цьому відношенні це система знань багаторазово відрефлексована. Це система знань, як завжди, про форми, методи, засоби та інструменти. Миследіяльності, мислевчинення і наукового чи філософського методологу. Врешті решт заперечує практику. Мається на увазі як соціальну практику в найширшому розумінні, як атрибутивний спосіб безпосередньо у присутнення людини і групи спільноти у світі. Оскільки вихідним постулатом, діяльність онтології, а онтологія 1, що є, є світ діяльності, і ми з вами діємо, тобто це вищий рівень нашої суб'єктності, а суб'єктність протистоїть зовнішньому світу.

00:44:22 Прийнята межова теза або максима про те, що все є діяльність і весь світ - це світ діяльності, в якій живе людина. Як суспільний суб'єкт, як особистість. То в онтологічному сенсі, практика і діяльність фактично співпадають. Де людське життя - це практика ковітального існування. Ковітальний - це спільножиттє. Спільножиттве існування. Або що те ж саме діяльність зміна або діяльність не конструювання особою світу довкола себе, яке спричиняє її саморозвиток, самотворення. І якщо практично є все те, що можливе через свободу,

00:45:09 А й свободу чого? Думки, переживання, розуміння, мовлення, дії, мислення, вчинення, рефлексії, то саме практико, діяльність та прагматика визначає цілі методології. А тепер дивіться, дуже важливе. А це означає, що онтологія діяльності охоплює всі форми, види і способи усвідомленого практикування практики, звідси, скажімо, закономірно, що методичне мислення функціонує не на критерії істинност, як на відповідності знання об'єкту, а на критерії реалізованості як відповідності, багатополюсній, а саме об'єкта збіглості проєкту, програми чи сценарію. Тобто Методологічне знання і методологічна робота, методологування, перший критерій не істинності, а зреалізованості.

00:46:13 Наскільки відповідає, от я пишу монографію чи статтю, наскільки відповідає кінцевий про продукт? От. Наскільки я реалізував те, що я задумав, ось це цікавить методологія. І чому я не зризував? Чому навпаки, буває часто так, що зризовуєш краще, ніж задумав, а буває навпаки, щось тобі, поки ти дійшов до кінця, бачиш, що ти зрелізований краще. Ще з чому. Діяльність, наскільки наша мисна діяльність відповідає в методології припису, нормі, еталону, канону. Тобто ми свої діяльності завжди примірюємо до еталонів, до найкращих зі всів, до кано До канонів, які є, до норм і правил. Далі саме мислення ми порівнюємо з тим, що ми

00:47:15 попередньо мислимо в ідеальній прощиній свідомості. Не що об'єктивоване як продукт у тій чи іншій невербальній формі. Тобто, ми спочатку змислюємо, а потім резолюємо саму ту думку, і наскільки ми змислили те, тобто досягнули те, що ми первинно змислили, оцей цікавить методологія. Наступне - це рефлексія, відповідає змісту діяльності, миследіяльності і так далі, наскільки ми осягнули повноту змісту здійснення нашої діяльності, вже якби заднім числом рефлексуючи Що ми пройшли, що ми здобули і так далі. Отже, підводячи перший підсумок. Методова - фундаментальна наукова дисципліна, і фактично нова сфера або рація унітарна наука, яка останньо відкремлиться від філософії другої половини ХХ століття, особливо на рубежі ХХ-ХХІ століття, яка на сьогодні містить багатоплатланну систему раціональних знань про принципи, підходи, методи, способи, засоби та інструменти пізнання, конструювання, перетворення світу та людини, про технології і практики

00:48:36 компетентного здійснення миследіяльності, мислекомунікації і рефлексивного методування. От чому повертаєтесь до того, що я розпочинав на першій лекції. Ось чому? Вазі об'єктом її є людська свідомість. Кому не може бути об'єктом? Тому що свідомість загалом, тут нісного. Ми маємо лише артефакти. Мамардешвілі каже про свідоцтво. Я кажу про функціонали свідомостей. Коли я сприймаю світ, то мій функціонал сприйняття світу спрацює. Я притомний, я бачу, що я сприймаю. Ко я виголошую зараз в живому мовленні оці змісти, підбираючи вишукані слова, термінологію, значить, функціонал, мовленєвий, мовленєво смисловий працює функціонал свідомості. Це є функціонал свідомості.

00:49:38 внутрішньо, тому що, як я повторюю, Кан казав, що сфера свідомості - це єдина сфера, яка не пізнавана до кінця, тому що вона належить трансцендентальному, позаприродному, божественному, фактично суттєсний світ свідомісти від нас закритий. А це означає, що пізнати ми його не можемо. Він не може бути науковою проблемою, не може бути об'єктом дослідження наукового. Це неправда. Тобто, він може бути квазіоб'єктом. І цей Проблемне поле, про цей квазіоб'єкт. Ми маємо право і повинні помислити. А тут вступає в дію інший закон, що ми, як казав, тант, в мене є тут, люблю я його

00:50:34 змінений метод способу нашого мислення такий: ми можемо пізнати про речі, а природі лише те, що ми самі в них вклали. Тобто, що ми самі в них помислили, це вже не пізнання, пише він, це вже мислення, це вже елементи мислення. Тому це треба розуміти. І так, об'єктом є людська свідомість, внутрішні умови її функціонування, розширення, збагачення. Як свідомої здатності, бачите, ми свідомість, ми не досліджуємо, ми досліджуємо свідому здатність людини, на що здатна світи Свідомо здатна людина. Науковця логічно правильно формулювати та знаходити оптимальні шляхи способи вирішення дослідницьких завдань проблем. А предметом центральна ланка або екзистенційна осередня такої розвиненої здатності, а саме зародження, розвід, домінування, методичного мислення, котра інтегрує переваги інших типів мислення, постає як потужний інтелектуальний ресурс, для розвитку надсистемних проблем суспільних, екологічних, політичних, соціальних економічних, наукових, інженерних та інших

00:51:49 ситуацій. От на цьому наше залишається принаймні тридцять п'ять хвилин. Інакше кажучи, методологія в нашому витумочку, виконанні, витомачені, це досягнення кожним зубачем вищого осіння такого інтенсіного стану, такого інтенційного стану самоекзистенції, коли, за словами Марабасів, виникає загострене почуття свідомості, лоніяко конструюється розширена сенсу, розширена у сенсу смислових і схему образних горизонтах сфера свідомості, як інтегральне свідчення її іннобуттєвості. До речі, її свідомість - це є іннобутєвець людини. Це іно, це не природно, інобутє, дуже гарне слово. Стосовно навколишнього освіту, хоча й у зв'язках, і взаємоборони, з іншими аналогічними, інвально-груповими масовими сферами людського практикування, на межі об'єктивного і трансцендентного, феноменально-номінального пізнання та откровання.

00:53:02 Так, на цьому я цей фрагмент завершую і чекаю від вас. Хочу попередити, щоб минули три пари у нас брало участь активно 10 осіб. Мене вони всі записані. Минуло пару 8 осіб. Значить, я роблю висновок. Якщо немає запитань, коментарів, рефлексій, значить, я кажу якусь простоту. Тому ви маєте заробляти свої бали на залік. Залік буде автоматично. Хто ходив ці заняття, хто поспілкується зі мною 25-30 хвилин, в вільному режимі і в задоволення. І так, хто присутній, будь ласка, запитання до мене, рефлексії. Обов'язково. Рефлексії ставлю в сьогоднішній число, будь ласка. Називайте прізвище ім'яко присутніть, і це є ваше алібі. Алібі на отримання заглібу.

00:54:04 Анатолій Васильович, таке питання: Гегельбовів, поняття синтезу. Можна сказати, що синтез вибить. Кохітко. Кохітко, можна сказати, що синтез і умови - це одне і те ж. Це все-таки різні поняття, тому що синтез він, в принципі, також включає в себе аналіз тези і антитези, а умовід він включає в себе просто вивід якогось нового твердження з попередніх тут в розумінні Геля певною мірою це співпадає, це інтерферент і пов'язання. Але є гелійське розуміння синтезу. А є, наприклад, синтез знання. Я переклав цю статтю спеціально, почитайте, дуже фундаментальна, яка виходить на метологічну план карту дослідження, на процедуру конфігурування, на моделі конфігуратори? У нашій школі це розписано, є щедровицька стаття, перекладена в журналі. Цим те знання, там проблеми імен, я не пам'ятаю. Зараз скажу, синтезнань.

00:55:05 О четвертому томі є, і зараз синтезнать. Зараз ми знайдемо. Так, Щедровицький. Синтезнань. Де це синтезнань? Синтез знать. Синтезнань. Проблеми і методи. Так, журнал, це 72. Зараз кажу. Ось є моделі конфігуратори, предмет. Що таке модель конфігураторів, процедура конфігурування. Як вона створюється, металогічна планка. Так, психологія суспільства 2015. номер 2, сторінка 6080, здається. От моделі контролювати вже написано. Значить, є розуміння синтезу знак. Тобто є гегелівське розуміння синтезу, яке є більш локальне, ну яке є сутнісне, бо це його є теорія, філософська має це навалі. Бо Кант і Гегель - це теретики філософії, це стовпи теоретичної філософії,

00:56:11 А є більш сучасне розуміння, це синтез знань різнопредметних мається на увазі через процедуру конфігурування як логіко-метологічну процедуру. Це щедровицький, тобто треба розводити. А якщо ми говоримо про метод, як ви казали, боже, умови умовиводу. Умовивить - це є загальнологічний термін. Розумієте? Тут треба розводити трошки. Він трошки інший. Умовидь - це є якби класична логіка, і закони умовиводу. Тобто вони сформульовані. Це є суто логічний термін логіки, і традиційної, і інноваційної логіки. От є мій знайомий декан філософського факультету, конвертій Анатолій Євгеніч, бо я він був, я з ним дружу давно. І в нього є логіка, традиційна, не традиційна логіка. Подивіться, дуже цікава річ.

00:57:12 Я посилаюся, він подарував мені кітка книга. Потужний чоловік, він академік, до речі, Академії наук наук України. Ну і так далі. Тобто це в логіці, треба розводити суто, знаєте, в філософській теорії, є в логіці як напрямку філософської думки, і є якби в методології, розумієте, це трохи відмінні речі. Інакше б не було потреби в них. Ви прийдете в методологію, чи в логіку, чи в філософію, і створите свій концепт, насамперед, наприклад, синтезу, і процедури синтезування, бо є процедури різні, типологування, класифікування, систематизування. Ну, от, систематика рослини тварин в біології, наприклад.

00:58:11 І так само в будь-якій науці. Тому тут треба розводити оці за обсягом і значення. Великий плюс вам. До наступний, будь ласка, оприявнюйтеся. Я багато чого сказав такого, яке задіває, ну, принаймні, яке не вміщається в типовий підхід бачення. Так, хто присутній, зараз подивимось, хто у нас присутній. Зараз подивимось, хто присутній. Так, 23 особи. Записую що. Максимум зібралося. 23 особи. Так, Андрій Коновальський, я так розумію. Андрій є, ви є?

00:59:03 Тобто Андрій є тут присутній, а насправді не присутні. Білуз Метро. Дмитре, є ви присутній? Так, Владислав П. Не бачу. Владислав на П починається прізвище. присутній. Це мене стало. Питання, що не сформувало. Що вам сподобалось, не сподобалось? Що ви приймете на озброєння? Ну от не може бути так, щоб нічого. Добре, що ви не приймаєте? Що не зрозуміло. Поки кажуть, що все зрозуміло - це нонсенс.

00:59:49 Ми говорили про джерела методу, циклічно-вчинкових підхід, мислисхему, принцип котерності. Принцип котерності - це є універсальний архетип ізнавального ставлення людини до світу, який із небуття, із невідомого, транседентного позаприродного, витягує на світ сюди, поименовує і трансцендентна схема, а в нашому випадку мисли схема - це є місток між категорією, а категорійний рівень аналізу - це найвищий, і явищем. За кантом. Владислав, будь ласка, рефлексія. Два слова рефлексія. Якщо можна, запитання, ви говорили за. Так, ви говорили за те, що люди не можуть мислити, вони тільки пізнають. Як ви правильно пам'ятаю, таке говорили. А як же ж тоді мислителі і східноєвропейські, і взагалі зі Сходу їх же СРС побудовано намислення.

01:00:56 Я зрозумів. Я зрозумів запитання. Значить, перше. Буденна людина? Давайте по тезах підемо. Буде на будь-яку. Людина підключається до інтелектуального поля, яке існує. Буденно людина носіть інтелектуальних функцій, тобто сприймання пам'яті, запам'ятовування, аналізування, порівняння я приводу. Це є інтелектуальні функції або операції, які ми послуговуємо. Нам цього достатньо, людині, побуті достатньо. Але окремі люди піднімаються через науку, через філософські практики, через богослужіння і откровення, яке на них спустилося. Розумієте? Отак будемо люди навіть.

01:01:48 Будемо людина помисли від помислів і змислює. Помислює і змислює. Зрозумієте, значить середньостатистична людина не здатна намислити, вона мусить прийти розвідкнути. А от чому мислителі ми кажуть, мудреці, мислителі, чому які пройшли вишкіл і на яких спустилося, вони стали інструментом? Ну, десь кажуть, що до двох відсотків, один-два відсотки, якими люди стали інструментом мислення. Що таке б стати інструментом мислення? Це стати в Божих чи святих руках інструментом мислення, бути носієм. У людини є помисли, є змисли певні, є певні інтелектуальні функції, які забезпечують її успішну життєдіяльність. Їй цього достатньо. А вийти за межі природного, розумієте? Що таке мислиться? Вийти за межі природного, за межі і опанувати субстанцію, яка не властива людині. От я наводив приклад, тому це щедровицькі люди получається, правильно?

01:02:55 Таке собі надлюди получається. Ні, це не на. Це називають їх самоактиї. Це люди дивляться, це самоактолізовані, трансцендентори. А в методології - це, в психології і філософії, це називається трансцендентори. Це люди, які своїм мисленням настільки воно розвинене, воно стало фактично богоподібним. Є таке явище, і все зараз. Тільки не перебуваю. Це мене дружина допомагає, докоментує, тому що вона займається багато цим речами, вона також докторна-професор, тому ми постійно в цьому комунікуємо. Так от просто спускається на людину і вона стає інструментом цього мислення. Тобто, інструментом в Божих руках. І так, це, але там уже діють не стільки закони істинності, скільки правдивості, святості, і так далі. Тобто критерійне поле розширюється.

01:03:57 Тому так, якщо взяти для мене історичний персональний Любомир Гузар, це людина, яка мислительця, яка духівник високого мисленєво ґатурку, на яке послухайте, як він буде. Ну, от, Григорій, Савицько, і так далі. Тобто одиниці людей, які піднімаються, які не зрозуміли, до яких ми все життя тягнемось. Розумієте, і прагнемо осягнути, зрозуміти, витлумачити їх. І це закономірно. Тому, коли в 89-му році на з'їзді я був, як дивився на мислення як психолога, каже, людина ж мислить, а Щитровицький каже мені, персональ через весь зал. Ні, це субстанція, яка спускається, і треба бути готовим до того.

01:04:44 Що я не розумів цього. Тепер я розумію, що таке субстанція. Бо якщо я займу позицію психологію, то люди намислить. Ні. Тому є інтелектуальні функції і процеси. Так, будь ласка, вищий інтелектуальний функцій. А позиція методолога зовсім інша. Позиція філософа буде інша. Ну, там взагалом такий підхід. Це Куриля, великим плюсом. Дякую. Так, хто наступний, готовий, дума, Дмитро. Ну так, таблиця Манделієва приснилася йому, так, бо він три дні не виходив з дому, до речі, чому 40 градусів горілка, це все він експериментально сидів, створював. Три доби він не міг студента пояснити, як потім приснилася йому, він намалював і на четверту добу намалював цю таблицю сходу. Ну, вона не така досконала, як уже зараз, бо там є і нижня, ці періодичних, хімічних елементів.

01:05:48 Так, ну, дума Дмитро є. Так. Є, але, якщо чесно, я не сильно можу говорити, бо трішки після операції, тому як би я більше пасивний слухач сьогодні, вибачте. Будь ласка, але одужувати вам. Всім потрібне здоров'я. Бо ви завжди виступаєте. Так, Пелик, демчук, одемчук, Олена, чи кто це? То есть Олена, чи це Олексій? Чи Олександр? Демчук Олександр, є. Так, у мене якраз буде питання по цьому, що по вашій останній відповіді: ці 2%, ну, бо принципі, по основній частині це мені було зрозуміло, а от у це 2% людей, які вже перебувають, по суті, на іншому рівні, якщо так можна сказати, мислення.

01:06:52 Там як ви наводили, приклад Сковорода, Людмир Гузе, ну, типу, як це можна охарактеризувати? І настільки взагалі, ця картина загальна мислення відрізняється, і як можна досягнути, чи взагалі можливо осягнути хоча б частинку розуміння цього мислення, і настільки воно відрізняється, настільки воно своєю глибиною відрізняється від мислення буттєвого, звичайної людини умовно. Ну, я не буду запропову там езотеричні вчення, там, філософські. Ну, скажімо так, філософські традиції або традиційські східно-філософування. Але вони кажуть, що є 5% світлих людей, 25 сірих, і 70% темних, є такі підхід. Але це, якби не науковий, тут я чітко, щоб ви розуміли.

01:07:53 Оце число людей, які тягнуться до мудростей, до трансдентного - тобто трансденти - Зараз кажуть, що є там 0,5%. От я бал писав покійний про концепції самоктуалізації в гуманістичній філософії і психології, то там якраз 0,5% транседентів. Тобто з 200 осіб, одна, яка потенційно. Але це ще не означає, що ці люди розвинуть у собі, потрібне довкілля, потрібний вишкіл, потрібно вміння мовчати. Як не парадоксально. Не говорити, а мовчати. Розмірковувати. А це потрібний еталон вчитель. Чому в методології потрібні еталон? Хто б вас вів за руку, розумієте? Тому тут є так, довкілля. Чому я кажу, що мені в житті поталанено, я ж загалом був далекий від цих речей, дуже далекий.

01:08:57 Зумієте, але, ну, слава Богу, на сьогоднішній день там 530 праць, що я фактично до 15 років не навчався загалом. Тобто, не робив уроків, не читав, нічого не робив. Але педучили ще мене підштовхнуло, спорт і так далі. А потім вже інститут. І десь з 20 років я так цілеспрямовано почав працювати спочатку в дидактиці, потім в педагогіці, потім в психології. А тепер, останнє, принаймні, з 89 року, це як для мене старт. От тепер вже 37 років в методології. І багато чого створено такого, що навіть не передбачалося. Тому тут тут питання в тому, наскільки вас перше, які вас родовід, вивчити, хто, що, чому? Який потенціал? Хто не згаяв, просто життя прожив, їв, харчувався, пішов, як? Хто уніс для культури, нації, людства, що внесли, і так далі.

01:10:01 Друге, хто ваші вчителі? Вчителі вибирати треба найпотужніших. В природі вибажає жінка, ну, Якщо дика природа, то це сам, а в науці вибирає сам аспірант. Він мав є вибрати. Кого? Я сам, наприклад, обирав наукову керівника, і консультанта докторівського, і так далі. Тобто, це наше право. І друзі. І тільки десь дізнавався, що в Києві є найталановитіший філософ, я читав його праці, біг до нього і приходив, і спілкувався годинами, і це дало змого поштовх. Іншого шляху немає. Ви кажете, які умови, як стати? Тому що читати одні тексти цього не достатньо. Треба знати персоналі, принципи життя і так далі. А потім робота над собою - це постійне. Це спосіб життя. Справжня наука - це спосіб організації життя. Все під переведем в тому. Повірте мені, що копати город та що завгодно, робити матеріальне, фізичне, навіть носити вікна чи щось на цих фірмах, чи стояти там легше, ніж займатися серйозною наукою.

01:11:14 Ви це зрозумієте. Ну, добре, я думаю, що тільки пізніше. Так, зрозуміло. Дякую вам дуже за відповідь. Ще одне питання, і я можу. ні, ще мені ще є час. Будь ласка, може таке коротке запитання да вас. Це думати, є, так? Будь ласка, так, давайте. Але це не я говорив. Я все-таки хотів поставити запитання, але хтось був переді мною. Так, це я говорил. Андрей. Андрей. так, так. Коротко запитання. Ось ви говорили за мисли схему, а чи воно відрізняється від звичайної схеми?

01:12:02 З побудови чи очікували? Значить, мало чим відрізняється, просто це канонічний або зірцевий етап з зірцевий варіант схеми. Тобто, зірцевий канонічний, який побудований за певними принципами, нормативами. Бо схема не будується за нормативами. Наприклад, схема Київського метрополітету. Вона побудована, намальована, це схема. Це схема. Там нема таких нормативів. А мисли схема - це чотири, певні стрілки, певні виходи, це огорнуті сферою. Ви зрозуміли? Це написано.

01:12:53 Вона показує, вона побудована за циклічно вчинковим способом Тобто, як ми реалізуємо своє мислевчинення повноцінно, що для цього потрібно, які чотири етапи пройти? В будь-якому випадку. Тому вона універсальна, вона нормативно зумовлена, вона канонічна, вона взірцева. Розумієте? Андрій. Так. А схема будь-яка може бути. Вона нема таких норм.

01:13:39 Він бере нас. А є наслестка? Ну, вопрос. Дружина підказує. У мене це описано. Дякую. Значить, є схема побудована за принципом котерності, тобто феноменнологічна або онтофенологічна. Фенологія - це те, що проявляється. Іде з номінального освіту, проявляється НАТО, як феномено. Вони мають чотири. А і юнгіанська схема - це фактично, він пише, то кватерність, але є п'ятий елемент. Її можна назвати значить квінтетною схемою, тобто п'ятірною. Де п'ятим елементом є трансцендентне, тобто дух. Завжди п'ятим елементом є трансцендентне, або дух, який поза простором, поза часом, нематеріальний - як такий.

01:14:42 Ну от, все, чому ви відносин. Так, наступне відео. А, дума Дмитро, будь ласка. Так, вибачте за голос, тому що це трішки мов хірургічне втручання, як то кажуть. Я знову ж таки, з якоюсь такою практичною історією, я поцікавлюсь, от ви також говорили багато сьогодні про мисли, схеми, і про Канта. А я зараз читаю цікаву книжку Роберта Гріна, яка називається 48 Законів влади. І от мені цікаво, там він бере за основу, аналізує взагалі політику і політиків через такий історичний принцип, та ілюструє різних публічних політичних діячів різних епох. Я не знаю, читали, ви не читали?

01:15:44 мене є, я ні переглядав, але не читав. Мене руки не дойшли до неї. Так, вона є ця книга. Так, ну дуже цікаво, і мені здається, з нашою сьогоднішньою тематикою вона прям так гарно корелюється. Ну, мені взагалі цікаво, наскільки можна методологію використовувати як такий компас вказівник при прийнятті владних рішень, при владі. Тому що мені здається, якраз ось правильне це мислити. Правильно вимислити. Методологія, будь-який успішний керівник, політик, управлінник - це методолог насамперед. Що таке методолог? Він знає не одне вирішення, два способи вирішення проблемної ситуації в даному разі, будь-якому році. Бо якщо один-два, ймовірність помилки різко зростає, помилитися, він має знати весь веєр можливих рішень.

01:16:49 Тобто мати мінімум 5-10 способів вирішення проблеми. Коли він їх опрацював мисленєво, тоді він вибирає оптимальний, тобто найкраще для цих обставин, для своїх можливостей, зброю ресурсів, втрат, прорахунків і так далі. Розумієте про що? Тобто, те, що я казав, як примітивно, це як Шидовицький пояснив, хто такий методолог. Коли, каже, папір, я можу, що я читаючи лекцію, сам виконати в сміття, покласти на стіл, покласти в кишеню, попросити вас винести, ну і так далі, і так далі. Розумієте, про що? Тобто, є веєр можливих варіантів. Методологи опрацює опрацьовує всі ці способи і лише бути,

01:17:45 мене каже, дружина, дзвонить, бо я хто викнуть вимкнув. Ще хтось один, будь ласка, сьомий? Будь ласка. Будь ласка, хто це? Юлія Мельник. Будь ласка, Юлія. Сьогодні у нас лунав в принципі кватерності, і мені би було цікаво почути якийсь практичний такий приклад. Будь ласка, практичний приклад принципу квартирності. Скільки простір має вимірів? Чотири. Чотири. Який? Довжина, ширина, висота і четверте окрім. Ні.

01:18:31 Теорія відносності. Час. Та частина вивір. Скільки ви. Скільки вимірів має час? Людських вимірів. Відкрийте наш журнал, де побачите, море мислим на всі випадки життя, з яких будуються моделі, потім будуються категорійні матриці. Минуле теперішнє майбутнє четверте шо інтегрує з Біблії. Вічне. Зумієте? Хло, Юлія? Які вам ще приклади треба? Скільки сторін світу? Чотири. Захід, схід, південь.

01:19:22 Скільки першооснов, які утворюють все? Всесвіт, першооснову чи першоджерел. Ну, точніше, що так, скільки стихій, які утворюють, все, що наявне, 4. Вогонь, вода, що там, повітря і земля, яка інтегрує. Ну, а п'ятий, це трансцендент дух за юного. Ну і так дальше. І будь-що, економіку візьміть. Цілісне або холістичне знання - це завжди поєднання 4. А п'ятим буде транседентне, або думку за Юнком. Розумієте, яка ситуація? Будь-яку вашу роботу. От основні параметри дослідження. Тема. Мета, об'єкт і предмет - от принцип кодерності. І буде формула 3 плюс 1. Зуміть? Була ще можна побудувати. Так. Будь-яка структура цілісна, так. Добре, шановні друзі, на жаль, мене кличе сьогодні велике спілкування, ділове, ну, таке цікаве.

01:20:32 І я мушу збиратися і боїхати далеко. Тому ми продовжимо. Тільки вас буде вільна субота, ми це відновимо. Завдання я скину, що вам прочитати щось цікаве, таке в цьому плані саме. Добре. Тому всіх благ, я з дозволу керівництва переношу це на самостійну роботу, а все решта, що хто відходить і хто виступає, ми компенсуємо, я проведу ще індивідуальні навіть чи групові консультації. Добре? Доброго. Добро. Все дякуємо.