Філософія Стародавнього Китаю (даосизм і конфуціанство), підсумки східної парадигми

Транскрипція

Автоматичне розпізнавання мовлення, можливі помилки.

00:04:55 Провести таку паралель з західною парадигмою, то варто сказати про те, що в західній парадигмі ми кажемо аж ніце, в сучасній філософії він дослідив у ці поєднання, якщо в Китайській це ін і янь, то старо то в західній парадигмі це поєднання саме діаносійського та погнійського начала. Знаєте, ми кажемо, ми будемо говорити сьогодні про античність і якраз античність багатобожі і Аполлон, знаєте, це краси чоловічої, величі, сили, той час, як Діоніс, це навпаки, це якась така: якщо Аполлон це гармонія, то Діоніс 1 це стихія, це рук, рух, і так як ми кажемо, що в східній парадигмі поєднання інь і янь, це був фактично такий симбіоз, який І став в основі всього в західній парадигмі оцим сімбіозам, як говорить Ніше, це було якраз поєднання аполлемівського та діаносійського начала.

00:06:10 Якщо повернемося до тінь піямі, то варто сказати, що при їх у цьому вертикальному розміщенні, між ними ще розміщений такий третій проміжний елемент за китайською філософією, це дзи, за книгою Перемін. І оцей дзим, він є таким символом примирення, символом гармонії протилежності, тому що ви розумієте, що фіннія - це протилежності, так? І оцей Дзим - це якраз оцей промінежний елемент, який ну урівнює все, урівнює Янь і Янь, і Інь, і воно є як ніби дитиною. Фактично таким чином складається оця триграма. Це як батько, верхній рівень, дзирця дитина, так і середній рівень, ті р це мати, як нижній рівень.

00:07:11 Ну, варто сказати, що саме оця триграма виступає такою універсальною моделлю всіх форм буття. Саме це родової сім'ї, чоловік, дитина, дружина, також суспільства, цар, військові і господарські організатори, також тут можна і взяти природу, це небо, піднебесна і земля. І тут можна ще дуже багато О цієї триграми продовжувати. Таким чином, можемо сказати, що проникнувши в суть цієї триграми, розуміємо, що перед нами оцей фактично генетичний механізм єдиної системи, якому поєднання всесвіту, природи і людини.

00:08:08 От з цього саме з цього поєднання, що все тут знаходиться в органічному зв'язку, і при цьому відповідає універсальному закону, який китайці називають ДАО. Тому саме оцему ДАУ відкоряються всі тілесні і духовні системи природи людини, ДАУ - це космічний закон, результатом якого є зародження саме в космічному лоні і темрява, і речей, і людини, і так далі. Варто сказати, що істотною ознакою також старокитайської філософії є її оце традиційне звернення до образу абсолютно, абсолютно мудрої людини, тобто мудреця. Ми з вами говорили про те, що

00:09:00 фактично такою характерною рисою східної філософської думки, східної парадигми - це були якраз цей консерватизм, пошанування традицій. Тому і не дивно, що саме оце звернення до цього образу мудрої людини, мудреця, воно саме було характерно для старокитайської філософської думки. Варто також сказати, що що випливає, що метою людини стає встановлення якраз цієї рівноваги між землею і небесною природою. І мудрець, і є тією людиною, яка знає ті таємниці долі, знає закони, прагне встановити порядок, звертатися до неба, розшифровувати його символи і так далі, тому подібне. В старокитарській філософії фактично відомі два типи мудреців: це концеціанський і даусильський.

00:10:05 І за ними стоять дві концепції людини. Політична людина в Конфуціях, в Конфуцианстві, і природна. Якщо в Конфуціянці це політична людина, то в даусизмі там - це природна людина, ось з прихильниками і послідовниками якої це був лаудзи, бо засновником таусизму, якщо ви пам'ятаєте, то був якраз лаузи. Варто сказати, що обидві ці концепції саме з різних сторон, вони підійшли до пояснення золотої цієї середини, тобто цієї тіє гармонії, на якій наголошувала якраз старокитайська філософія. Тому ми кажемо, що фактично з цього випливає, що в старокитайській філософії існує два таких напрямки: це даусизм і конфуціянство. Як я вже сказала, що засновником даусизму був Даудзин, саме в трактаті своєму Даудзи, який був написаний приблизно в Шосто століття до нашої ери, Лао Ґзи подає вчиння про цей правильний шлях людини та про доброчинність, доброчесність.

00:11:27 Сьогодні це досить таки актуально для нас. Ми повертаємося фактично до цієї добчесності, багато про це говорять особливо. А ми бачимо, що ще 6-5 століття до нашої ери про це вже почали говорити. Ну, варто сказати, що основним терміном саме у філософії Даусизму, це і не я думаю, що ви розумієте, що це є поняття Дау. Якщо говорити про це Дау, то відчути його надзвичайно важко, тому що світ дуже казали, що я попередньо говорила про те, що даусизм в основі природньої людини. І тому ми кажемо, що в більшості це взаємозв'язок, природи і людини. І от, як я казала, що світ відчути дуже важко, адже розмаїття світу, воно засліплює око, так?

00:12:31 І у цьому воно приглушує слух, так? І тому саме це все, коли очі в людини сліплені, коли очі вуха в людини також закриті, так, то саме людині все це заважає побачити головне в природі, оце як говоряться в сизмі, оцю внутрі Оці внутрішні бачення. Тому фактично, як сказано в книзі шляху і благодаті, лише той, хто здатний споглядати це невидиме, чути нечутне або не почути, відчувати безтілесне, саме близький до того, аби пізнати дару. І тому ми кажемо, що даосизмі тільки той, хто може зануритися у цю безмовність в ході медитації, сама зможе в такому вигляді, в такому стані людина пізнати істину.

00:13:39 Ми говоримо, що це досить таки близьке і до буддизму, староіндійського, і до чайнізму, коли людина саме в стані такою нірбани, коли вона буде наодинці з природою, ось коли вона, тому що в будизмі також людина нічого не чує, нічого не бачить, ніяких бажань, вона не проявляє своїх, так ось тоді вона тільки в такому випадку, вона заходить на рвану. І в такому випадку вона стає щасливою щасливою. Тут вдалося ми кажемо, що лише в такому випадку, коли людина може собі зануритися в ту безмовність, може собі медитувати, і таким чином вона лише може такому стані пізнати істину. Ну, тут не говориться про те, що так як в буддизмі, що такому стані нерва, не вона стає щасливою, а тут ми говоримо про що це мова не йдеться, але ще йдеться мова про те, що людина може пізнати істину.

00:14:44 І після цього ми можемо сказати, що як коли людина пізнає істину, то вона насправді стане також щасливою. Варто сказати, що даусизмі, це є така субстанційна закономірність усього існуючого, або закон Буття, яке існує в космосі, яке існує в людині, людське буття, яке існує в суспільстві. Тобто, фактично, дао воно поєднується в тому нероздільному цілому, яке воно вбачає в поєднанні і космосу, і природи, і людини, і суспільства, і всього того. Тому фактично дао. Воно породжує єдине

00:15:34 в Даосизмі, свою чергу єдине, воно породжує ДАО, а породження ДАО ? Це ці початки, про які ми говорили І да породжує саме трет, третя породжує все, що існує, і відбувається ось такий колобік, такий процес на думку даусизму, який відбувається постійно. І людське зажиття також розуміється як частина такого космічного шляху природи. Тобто людина своїм життям вона нероздільна з природою і нероздільна з космосом. І це обґрунтовує оцю категорію Д. Якщо ми кажемо, що да, це космічний заклад, то де в Даосизмі це земне втілення, воно саме де може бути народу, де може бути людина, в тварине також є своє де і так далі, і тому подібне.

00:16:39 Саме оце де дається від народження, і воно може бути втраченим, це залежить від самої людини. Адже оце де воно поєднується з ритуалом, воно звивається з поняттям помірності, тобто певної міри. І людині саме наказано уникати тих крайності, так і йти фактично посередині, не звертати направо й наліво, тобто до чогось такого, а бути такою скромною, поступливою, дотримуватися традиції, порядку і протягом свого життя людина саме повинна дотримуватися принципу цього недіяння. Це недіяння, це заборона вчити, вчинятись, здійснювати Будь-які дії, які можуть порушувати цей баланс в природі, в космосі, тобто порушувати оцю гармонію дау.

00:17:39 Ось таким чином є даусезм. Ну, варто сказати, що даусизм досить такий, хоч тут з того даусизму ми більше з'ясовуємо, що в основі лечить і м'яй, так, і це дау бездіяльник, і цей подбіг, який існує постійно, і все це має бути в гармонії, але так, як даусизм, він був досить таки мало зрозумілий більшості верстав населення, тому він не набрав такої популярності, як це можна сказати, про консуціанство. Варто сказати, що між даласизмом і конфуціанством завжди існувала така боротьба, боротьба за виживання. Але як я вже сказала, що все ж таки даусизм такої популярності не набрав, як це було споціати. Якщо говорити про конфуціанство, то я вже говорила, що даусизм звертав увагу на взаємозв'язок людини з природою, стало з космічним цілим, то Конфуціанство навпаки воно

00:18:50 розвивало людину політичну, це соціально етичні, це політична проблематика. Засновником був Конфуцій. Це була людина досить високого сану, чиновницького, вона служила при дворі імператора. Так, як я говорила про те, що про те, що потрібно було імператорові створювати централізовану державу, З чиновницьким апаратом, потрібно було цементувати цю державу, цей великий конгломерат Китай. Тому ми кажемо, що Кофуцій, якраз і його основне завдання було якраз саме Саме допомогти іператору

00:19:44 в цьому цементуванні держави, і звичайно, як кожна людина з якоюсь для себе вигодою він і хотів допомогти імператору, а з іншого боку, хотів і вислужитися перед імператором. Тому саме Конфуція поставив перед собою завдання. зберегти насамперед давню традицію. Головним таким засобом для цього це було вчинять про досягнення ритуалу. Ритуал, на думку Конфуція, він дається від неба, але в своїй основі він служить не небу, а служить землі. Ну, варто сказати, що саме на думку Конфуція, ритуал є тим підгнуттям стійкості, Так, саме і царювання, і хламу, і людини, і сам ритуал є таким результатом обов'язку, або обов'язок є частиною саме душевної досконалості.

00:20:50 Тому ми кажемо, що Що от це почуття обов'язку досить таки поширене в конфуціянстві. І по сьогодні ми кажемо, що цей обов'язок, твій обов'язок рівни служити, своєму суспільству служити своєму імператору і служити своєму суспільству і своїм побратимам в цьому суспільстві. Тому ми кажемо, що оце поняття обов'язку, ми про це будемо ще, я сьогодні буду неодноразово про це говорити. Ну і саме, як я вже сказала, що основне це є досягнення отого ритуалу, то як говорив Конфуція, що саме завдяки ритуалу, небо і Земля і Земля приходять до злагоди, сонце і місяць починають яскраво світити, Відбуваються чотири проху одна за одною без всякого.

00:21:54 Саме сузір'я і зірки починають саме рухатися однебом, ріки починають текти, нести свої води, тому все починає рости, цвісти, завдяки ритуалу приходить і любов, і приходить і ненависть, приходить також завдяки ритуалу і з одного боку, і радість, і гнів, тобто правильне розуміння, завдяки ритуалу саме відбувається оце підпорядкування низів, нижчих верст своєму імператору, так, а завдяки ритуалу. Ці верхи, вони є Задяки ритуалу вони стають мудроми, вони є вернішими мудрцями, мудрими, вони приводяться в порядок. Тому ритуал - це основа всього, так, вона, саме ритуал

00:22:58 він наводить всьому порядок, так? І відхилення від ритуалу воно приводить до загибелі. Фактично, саме в трактаті Сьоньзи Конфуцій собі розписує саме оце значення ритуалу, який фактично тримає все в цьому світі і суспільстві. Тут виникає питання: а що ж може зашкодити ритуалу? Що стає причиною того, що ритуал не зникає, але можна сказати навіть умовно, що він там ламається, чи відбувається якась зміна ритуалу, чи десь його не починають там він працювати. І тоді все йде ж кребет. Саме найбільшою шкодою на думку Конфуція для шкодою для ритуалу - це є прагнення людей відійти від звичних понять, спробувати вести в життя щось своє нове.

00:24:10 І це може якраз вважав Конфуції відбутися шляхом виправлення імен. Люди фактично самовільно створюють імена, і це викликає в народі сумнів, плутанину, призводить до численних суперечок, непорозумінь, оскільки ім'я призначається за вказаною згодою людей, і це саме стародавній китайці визнавали, що це є канони, це є традиції предків. Тому, на думку, Конфуції, його такий дуже відомий вислів, що правитель завжди буде правителем слуга, слугою, батько, батьком, а сам сином? Тобто, оце є тут, ми можемо сказати про хоча старокитайське суспільство воно не було кастовим, так але воно фактично, ми кажемо, що бачите, оцей вислів це говорить про те, що коли людина народжується правителем, сім'ї правителем, значить вона, якщо ти народжуєшся свого, то ти все життя свого проводиш.

00:25:19 І ніхто й діти твої далі вдеть сумне. І так далі, і тому подібне. Тобто ми кажемо, оця так само нема касовості, але, можна сказати, кастовість. І дивіться, тут знову ж таки: на перший план виходить те, про що ми говорили, про що я говорила вам раніше: про цей консерватизм, пошанування традицій, звичаїв Це надзвичайно важливо, як бачимо, да воно такої. Воно такою проходить лінією, так, що оцей Консерватизм, що східні парадигмі, і по сьогодні цей традиціоналізм, це збереження звичаїв, традицій, воно є надзвичайно важливим. Ну, фактично, варто сказати, що все це, про що я сказала, це точняння Конфуція, воно вносить таку нову ієрархію, соціальну структуру, коли за визначальний принцип береться непоходження, невлада.

00:26:20 А не багатство, а саме моральність. Тому ідеальним законослухняним громадянам Фунфуція - це є саме Оце таких людей законопослушних Фунфуцій вважає, що це є шляхетні люди. Шляхетна людина в своїх діях керується такими життєвими принципами, як принцип людинолюбства насамперед, тому що в концоціанстві людинолюбство - це основний принцип, також принцип поваги до батьків, принцип виконання ритуалу і так далі. Ця шляхетна людина, вона все життя дотримується одного правила, чого не правила, що поступає з людьми так, якби ти хотів, аби поступали з тобою. Це найбільш крилатий вистріл Конфуція, який фактично

00:27:18 лежить в основі саме етичної, етичного вчення Конфуціянства, і в основі їх саме, можна сказати, етичної концепції, східної концепції. Хоча варто сказати про те, що ми будемо далі говорити про наприклад Сократа, що це так само досить близьке в кожній східній і західній парадигмі. Тут чинись людьми, як би ти хотів, щоб чинилися з тобою, а в Сократах це буде, якщо людина знає, що таке добро, вона не повинна чинити зла, тобто воно все зводиться до одного, що шляхтена людина повинна все робити по совісті, так? І тому в основі конфорцянського ідеалу управління лежить принцип морального зразка, а не примусу. Людина сама повинна це робити, тому що інакше бути не може, якщо людина хоче, щоб з нею так само гарно поводилося.

00:28:22 Ми кажемо, якщо вона хоче також до себе поваги, хороше відношення, то вона повинна і до інших це мати. Ну і особисті інтереси в концепції, вони повинні бути під саме підкорені інтересам держави, тому що основа, я вже говорила, що це і не дивно, так, тому що якраз йшов процес цементування держави. І оця гармонія в піднебесні, вона залежить від саме дотримання жорсткої іерархії в середині суспільства, сім'ї, володар повинен бути володарем, чиновником. Я вже сказала, чиновником, батьком, батьком, сином, сином і так далі. І оце їх відносини, вони саме мають регулюватися цим Ритуалом та ритуалом, і таким чином підтримується так званий порядок. І тут ритуал постає як спосіб обмеження, заборони, якихось там антигромадських дій виступає саме міроюченко, тому ми кажемо, що етично вирішем такої міри в Конфуція є справедливість.

00:29:35 Вона співпадає з місцем людини серед інших людей, тобто кожен має своє місце в цій держави, так, молодо собі С своє місце, син, своє, батько, своє, і це все дається кожній людині на початку її життя. На початку її життя і тому Справедливість набуває саме значення оцієї життєвої дороги людини і долі, яка саме розкривається в цесі життя. Варто сказати, що саме конфуціянство сприяло формуванню тверджень в Китаї оцієї системи неспотичної держави, з суровою, оцією ієрархією чинів, суспільство і держава, вони визнаються головними цінностями через які набувають цінності, також і індивідуальне існування людини, і людина вона не може існувати поза суспільством, тому що поза суспільством і державою людина собою являє нічого.

00:30:44 І сьогодні саме конфуціянство є цією ідеєю найважливішим ідеєю важніше консульства, вони є найважливішими принципами житті і сучасного суспільства. Я думаю, що суть Конфуціянства варто сказати про те, що Фонсус уявляв, що держава - це велика сім'я. І тому поза, як я сказала, поза державою, поза суспільством людина не може існувати, так як вона не може існувати поза сім'єю, без сім'ї. На думку Конфуція. Якщо говорити оцей структуру чи макет держави за Конфуцією, то на чолі кожної сім'ї стоїть батько, і ми кажемо, що батько - це є основа всього, основа всього. Батько в даному випадку в кожній державі це є саме

00:31:45 Є саме батьком є імператор. Так, імператор це є батько, який він мусить бути бездоганний, так імператор - це як Бог на землі. І тому він також, ну, фактично, не може мати якісь прогріхи, бо він Бог на землі. І він кожен його вчинок мусив бути зважений, і не дай Боже на він зробить якісь прогрети, то законфутців він фактично приречений до смерті. Але розумієте, як це деспотична держава, то звичайно тут культ імператора провадився, і, звичайно, ми бачимо це і сьогодні, в сучасній китайській державі кажемо про те, що звичайно імператор ніяких профіхів робити не може. Не те, що просто не може, по закону, але він і не може через те, що він і не може робити ці прогріхи, бо він же святий.

00:32:54 І ніхто ці прогрихи, навіть якби він купу прогріхів зробив, все одно б його вважали святим. Ну, а решту члени, всі, решту : це є що? Це є члени суспільства, члени сім'ї, це є брати і сестри. Тому, я вже говорила, що основне поняття старокитайської філософії юце поняття жень. Поняття жив, яке людинолюбство. І, як я вже сказала, оце любов до ближнього. Ми кажемо, що, пам'ятаєте, коли я говорила вам про основні вам про основні причини формування, основні умови формування

00:33:42 З філософії, то я говорила про це наявність саме толерантності. І от Конфуціанство, воно якраз цю толерантність дуже і дуже сильно плекало. що між братами і сестрами має існувати, так як вони рівні всі, має існувати ця толерантність, так вона. Ця толерантність має існувати, і тому оця любов, оця підтримка беззначна, ну і обов'язок. Кожна людина, вона має, як я вже говорю, сьогодні в китайському суспільстві вона має обов'язки і вона повинна в цьому світу. І ця любов, ці обов'язки, вони дивіться, і це консульство зробило наскільки цю систему, цей великий конгломератор зробило такою цілісною великою системою сьогодні Китаю дивилися, наскільки ми кажемо, вплив Китаю Надзвичайно великий на світовій арені, надзвичайно великий, який далі підігріває цвіну проти України, і бачимо останні він думає про напад на Тайвань і все це і бачимо, що оця пальма першості з Сполучених Штатів, вона фактично

00:35:11 виспользує Вискользує з рук за Трампа. І це досить вигідно Китаю, який хоче в цю пальму першості перетягнути на себе. Це надзвичайно страшно, і надзвичайно, тому що ми бачимо, що це є Китай, це є неспотична, неспотична держава. Це все ж таки неспотична, тоталітарна, і культ особистості там є. І бачимо, що в цих незгідних, навіть близьких, хто стоїть до постаті, сі, їх також постійно змінюють і знищують, їхня доля невідомо, де вони там пропадають. І кажемо, що з іншого боку, про соціальство це така система, коли це можливо, знаєте, про те, що саме до 20-х років ХХ століття в Китаї був цей принцип однієї дитини, коли лише одна дитина, вона мала право на існування в кожній сім'ї, і коли цей принцип

00:36:25 китайців про те, що їх саме найстаріча нас в 20-х роках ХХ століття цей принцип він майже 80-х років закон існував. То змінився він на двоє літак. Тому що держава врахує, вона подивиться, наскільки держава настільки тримає свої громадян в таких жорстких лищах, що вона визначає скільки дітей, з родині має бути, і все це сейде під контролем. Дуже сильно там не розвинута саме культ ідеології. Людина не має права, це порушення прав і свободи, людина не має право якось

00:37:13 говорити. Це, наприклад, навіть нас, студенти з Китаю, їх щось запитаєш, і навіть говорять, що нам не можна це говорити, ми це не будемо говорити, або ми не будемо говорити про цю проблему, так далі, і тому подібне. Тому бачимо, що це є досить таки свої мають нюанси. Ну, і оцей принцип ще обов'язку, які консуціанства в основі консуціанства що лежить, також варто сказати про те, що він це наприклад, наскільки про китайці вони їх змалку вчать цього обов'язку, так? От подивіться, наприклад, навіть взяти далеко на будинки спортсменів китайських, і які вони їдуть на

00:37:59 якісь змагання, Але вони сили.

00:53:27 Так, і таким чином, дивіться, ми з вами говоримо про те, що Конфуціянство да усизм, так? Я сказала, що Конфуціянство сприяє сформуванню і твердженню в Китаї системи деспотичної держави, деспотичної держави, і саме з суворою ієрархією чинію. Варто сказати, що також суспільство і держава визнавалися головними цінностями, про що я вже говорила, так, і через ці, саме через ці цінності, через державу, через суспільство тільки таким чином визнавалося і існування людини. Поза, як я вже сказала, конфуціянство не визнавало, що людина має бути поза державою чи поза суспільством. Бо поза державою і поза суспільством людина фактично є нічим. І тому ми казали, що це так, як я вже говорила, що це є сім'я. Як в сім'ї йде ієрархія, так і в державі.

00:54:29 І це сприяє, і по сьогодні воно саме сприяє цій існуванню деспотичної системи. І по сьогодні, я вже говорила, консуціанство як така ніби фактична релігія, релігія, коли людина людині повинна підтримувати один одного, коли в основі лежить обов'язки, так, обов'язки - цей обов'язок, коли важлива роль поділяється ритуалу, який є фактично таким основою всього основ, які є основою всього і всієї гармонії в житті людини. Тому ми кажемо, що бачимо, що східна парадигма

00:55:20 не відходила ні тоді перше тисячоліття до нашої ери, ні сьогодні не відходить від цих принципів любові до природи, так, бо ми бачимо, що взагалі і в індійській філософії, в китайській, старокитайській філософії, в староіндійській філософії належна ніша відводилася саме проблема природи. Природа, так, гармонія з природою. Згадаємо в староіндійську школу дня, йога, Які якраз сповідували цю гармонію з природою. Те саме ми кажемо, відбудилося і в старокитайській філософії, саме проблема природи, вона надзвичайно сильно назвучала природа, всі гармонії з природою має жити людина. Вона має творити так, якби вона хотіла, пам'ятаєте, мислі конфуція відносила до людей, так, якби ти хотів, щоб відносилися до тебе.

00:56:24 Далі ми говорили з вами це якраз і в індійській, і в китайській філософії, якраз це традиції. Ми говорили, що традиції, і тут, і в таусизмі, і в конфуціянстві, основна ідея, це і в конфуціанстві, і в старокитайській філософії, і хоч між конфуціянсом і даусизмом існували ці суперечки, так, я казала, що даусизм був мало зрозумілий, тому більше звичайно, більше звичайно було на конфуціанство і сьогодні конфуціянської як така філософія, філософія і релігія одночасно, але все одно в них обох лежить оця ідея дау.

00:57:15 Ідея цього людського шляху, що доля призначена і як там на небі призначена, так і має бути. Але тут варто сказати про те, що це дау не виступало, Ні абстрактним поняттям, ні першопочатковою ідеєю, ні матеріальною, першоосновою буття світу. А дало - це був спосіб функціонування всесвіту. Всесвіт виступав в старокитах філософії як живий організм, який приходить на зміну цього хаосу. Бо дав воно робить цей взаємозв'язок, робить порядок, робить про те, про якщо ми говорили оцей колообіг, все це в такій гармонії. Без дао всесвіт існує тільки на основі хаосу. І весь всесвіт він пронизує і приводить у рух цей вічний енергетичний потік янь-інь.

00:58:17 Потік цього жіночого і чоловічого, які виступають, наче два полюси, між якими існує магнетизм, магія. І саме ці два полюси є за допомогою магнітизму, цієї магії, вони витворюють між собою це поле дау. Це є як в даусизмі, так і в котруціанті. Але в даусизмі йти шляхом дау - це значить дотримуватися принципів природності і принципу недіяння в той час, як в фуціанстві, і ти шляхом дао - наслідувати волю неба, втілювати в кожній окремій людині і суспільстві. Певні ці моральні, соціальні форми, тому ми кажемо, тут є і відмінність. Але варто сказати, що якщо назагал, підводити підсумок про філософію Стародавнього світу Сходу, то варто сказати, що вся давньосхідна філософія є такою великою культурною цінністю.

00:59:35 Для всього людства, так ми кажемо, ці дві філософії, саме, всі ці дві філософії, вони, як стародавній Індія, так і стародавній Китай, вони лягли в основі саме, як не в основі саме східної парадигми, так, в основі яка, в основними рисами, як я вже сказала, це була традиційність насамперед, тобто велика повага до спадщини, до писемних джерел, до авторитету, своїх вчителів. Мудреців, також характерно, крім традиційності, практичність, філософія

01:00:36 старосхідна : це шлях життя, спосіб звільнення від страждань або досягнення мудрості, а не просто суперечка розумів. Тобто намагалися цю практичність своїх вченнях дати, яким чином зробити людину якою. Щасливою. І різними способами. Тут, в старокитайській ми кажемо, через цю гармонію між інь і янь, де витворено це поле життєве дало, в староіндійській. Це ми кажемо, наприклад, в буддизмі, біджанізм, це якраз пошук, пошук стану Нірвани, коли людина відмовляється від всіх бажань і медитує, досягає цього шляху

01:01:25 цього стану нірвани і стає щасливою. Це, але оця практичність, вона притаманна східній парадогмі, східні філософії. Також ми можемо сказати ще одну таку рису - це цілісність. Ми говоримо про сприйняття людини не як окремої істоти, а говоримо, що людина - це невідільна частина всесвіту, тобто єдність макрокосмосу і мікрокосмосу. І тут ми дуже іскравим прикладом діє сама йога, знову ж таки, коли і інше м'яя чиняється пізнавального характеру, яке говорить про те, що людина лише в гармонії з природою, бо людина є частиною природи, може

01:02:14 бути щасливою. Також ще такою рисою можна сказати, афористичність, афоризм, побудоване на основі висловлювання думок через короткі якісь вислови замість великих систематизованих трактатів, що характерно для західних. Все це ми кажемо, все досить таки є важливим у філософії саме. Старосхідні. Велике місце саме ми кажемо, що фактично філософія оця східна, вона, як наприклад, говорив Карл Юнг, що якщо для багатьох християнських світосприйняття воно побіднішало, тобто для західної, то скарбниці Сходу вони і досі наповнені тими чудесами, тому що ми кажемо, що сьогодні, наприклад, дуже багато саме в східній філософії, східній парадигмі, і сьогодні багато є однієї

01:03:31 того такого магнетизму, і того саме того такого не ще недослідженого і не вивчаного, наприклад, якщо взяти, так бачимо, що наприклад, східна медицина, на якому високому вона рівні, використовують ті методи, що для західної парадигми вони здаються досить мало зрозумілими і навіть можливо насмішкувати Але вони дають успіхи, дають результат. Тому ми кажемо, що схід і досі через оце своє відношення до пригоди, через цей традиціоналізм. через оце саме емоційну образність, він і досі залишається такою загадкою, залишається і в сучасному світі, він залишається загадкою, залишається ще таким маловивченим, так, ось маловивченим.

01:04:41 І ми кажемо, що він і буде далі вабити для того, аби його досліджували, або аби його вивчали, розуміли. Але ми сьогодні говоримо про те, що цей взаємозв'язок між східною парадигмою і західною він існує. Багато я наголошую на тому, що багато чого з східної парадигми перейшло в західну, а з західної багато східно, тому цей симбіоз існує і далі, і пам'ятаємо своє місце. Я неодноразово говорила і ще наголошую на тому, що ми знаходимося наперети Українці сходу і заходу, і тому ми повинні це враховувати, тому що в нашій ментальності закладені якраз всі ті наративи пов'язані із Сходом, пов'язані із Заходом, тому ми повинні все це пошановувати, все це розуміти, ми повинні в нас нам Бог дав певні так заклалося історично, що в нас це відбулося це поєднання, тому не дивно, що ми маємо виступати одиним об'єднуючим містком, який поєднає Схід і Захід.

01:06:09 Це важливо, тому що бачимо, що східна і західна ментальність - це різні ментальності. Тому в нас, українців, багато всього того такого нерозореного поля, де нам працювати, де нам досліджувати, ну але насамперед нам треба звільнитися від тих москалів і будувати свою незалежну демократичну державу. Зараз ми перериваємося на перерву, потім ми продовжимо саме західну парадигму, ми візьмемо античний світ, так який важливий. Це десь приблизно біля попершній зустрінемося. Все дякую поки що. До зустрічі.